Лекція № 4. Тема: Оборотні активи будівельних організацій

4.1. Сутність обігових активів та їх склад і структура

4.2. Організація оборотних активів і джерела їх формування

4.3. Загальний порядок нормування власних оборотних активів підприємств

4.4. Нормування власних оборотних активів за їх окремими елементами

4.5. Розрахунок нормативу власних оборотних активів економічним методом

4.6. Визначення сукупного нормативу власних оборотних активів і джерел його покриття

4.7. Показники використання оборотних активів та їх розрахунок

4.8. Контроль за використанням оборотних активів

4.9. Питання удосконалення організації оборотних активів

Ключові поняття і терміни

виробничі оборотні фонди; фонди обе­ртання; оборотні активи; запаси; органі­зація оборотних активів; нормовані оборотні активи; ненормовані оборотні активи; власні кошти; позикові кошти; залучені кошти; нормування оборотних активів; норма; норматив; норматив власних оборотних активів на сировину, основні матеріали та напівфабрикати; поточний запас; страховий запас; транспортний запас; технологічний запас; коефіцієнт наростання витрат; фон­довіддача, фондоємність, прибутковість, оборотність, коефіцієнт оборот­ності, розмір вивільнення (заморожування).

4.1. Сутність оборотних активів, їх склад і структура

Матеріальною основою будь-якого виробництва є засоби виробницт­ва, що складаються з засобів праці та предметів праці. Ті та інші беруть участь у створенні продукту. Але, з огляду на різницю в характері функці­онування в процесі виробництва й у способі перенесення вартості на про­дукт, що створюється, засоби праці набувають економічної форми необо­ротних активів, а предмети праці - оборотних активів.

У цей же час в умовах існування товарно-грошових відносин матеріа­льні засоби підприємств виступають не лише в натуральній, але й у вартіс­ній формі.

Отже, предмети праці в грошовій оцінці складають виробничі оборотні фонди. До них на будівельних організаціях і на промислових підприємствах відносяться: сировина, мате­ріали, паливо, запасні частини, енергія, інші матеріальні цінності.

До складу виробничих оборотних фондів відносяться також незавер­шене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в забез­печенні планомірного та ритмічного процесу виробництва на підприємст­вах і об'єднаннях.

Окрім виробничих оборотних фондів, кожне підприємство (організація) має части­ну активів, що знаходиться у сфері обертання. Це готова продукція, гро­шові кошти на рахунках у банку й у касі підприємства, кошти в розрахун­ках та ін. Ця частина активів, оцінена в грошах, називається фондами обе­ртання. Основне призначення (функція) фондів обертання полягає в за­безпеченні грошовими коштами планомірного процесу обертання на під­приємствах.

Але, попри деякі розбіжності в призначенні оборотних фондів і фон­дів обертання, між ними існує тісний взаємозв'язок. Вони обслуговують єдиний процес відтворення та забезпечують його безперервність.

У цей же час оборотні фонди та фонди обертання є складовими час­тинами оборотних активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення в процесі руху. Водночас як ті, так і інші є самостійними еко­номічними категоріями.

Економічною категорією, що об'єктивно існує, - є оборотні активи. Для розкриття їх економічної сутності необхідно провести розмежування між їх функціональними формами, які оборотні активи постійно прийма­ють та скидають, проходячи крізь сфери виробництва та обертання, зв'язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати оборотні активи, як категорію, в русі.

У дійсності, якщо процес виробництва на кожному підприємстві (організації) є без­перервним, то оборотні активи, що обслуговують його, в кожний даний мо­мент знаходяться одночасно як у сфері виробництва - у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, так і в сфері обертання - у вигляді го­тових виробів та грошових коштів. Крім цього, зі сфери виробництва вони переходять до сфери обертання, і навпаки, тобто постійно знаходяться в ру­сі, проходячи три стадії кругообігу - грошову, товарну та виробничу.

В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачаєть­ся, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення та змінює лише форми свого руху.

Оборотні активи - це вартість, що авансована в кругообіг ви­робничих оборотних фондів і фондів обертання для забезпечення безпере­рвності процесу виробництва й обертання.

В економічній літературі існують інші точки зору на сутність оборот­них активів. Окремі економісти їх трактують як «грошові кошти, авансо­вані в оборотні виробничі фонди та фонди обертання», інші вважають, що оборотні активи - це частина капіталу підприємства, що вкладена в його поточні активи, або оборотні активи - це кошти, що авансовані для ство­рення оборотних виробничих активів та активів обертання.

Але оборотні активи включають як матеріальні, так і грошові ресурси. Тому ототожнювати оборотні активи тільки з грошовими коштами, еконо­мічно не обґрунтовано. Думку автора з цього приводу викладено вище.

В організації оборотних активів слід розрізняти їх склад і структуру.

Під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей).

Структура ж оборотних активів - це співвідношення між окремими їх елементами в їх загальному обсязі.

У різних галузях народного господарства склад і структура оборотних активів різні та залежать від типу галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. У виробничий сфері, а також у торгівлі найпитомішу вагу в оборотних акти­вах займають запаси.

Запаси - це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого продукту виробництва; утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; утриму­ються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.

У господарській діяльності запаси поділяються на:

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва тощо;

• незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети;

• молодняк і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового гос­подарства, якщо вона оцінюються за цим положенням (стандартом).

Розглядаючи зміни структури оборотних активів за їх елементами слід зазначити, що частка виробничих запасів, готової продукції та грошових коштів знижується, а частка дебіторської заборгованості зростає. Це свідчить про зниження рівня матеріальної бази та рівня економіки в цілому. В цих умовах необхідно відродити, перед­усім, виробництво, у відповідних обсягах та співвідношеннях формувати оборотні активи, враховуючи, що як їх недостача, так і надлишок негативно впливає на виробничо-фінансову діяльність підприємств і на­родного господарства в цілому.