1 Складання топологічної схеми міста

Топологічна схема є моделлю транспортної мережі міста і повинна як можна більш відповідати модельованому об'єкту. Топологічна схема повинна описувати всі ділянки вулично-дорожной мережі (ВДМ) і всі транспортні райони (ТР) міста. На вихідній карті міста відбита та ВДМ, по якій можлива організація руху міських маршрутів наземних видів транспорту.

1. Формування транспортних районів

Транспортні райони повинні бути сформовані таким чином, щоб всі пересування між ними зводилися б до пересувань між їх центрами, а все внутрішньорайонні пересування здійснювалися б пішки / 2 /. При формуванні ТР слід вважати, що на всіх ділянках УДС функціонують міські маршрути і виконувати мікрорайонування за правилами, описаним в теоретичній частині курсу.

Першим етапом при мікрорайонуванні міста є визначення його площі Sг. Для цього необхідно на вихідній мапі нанести олівцем сітку з розмірами клітини 10 × 10 мм і визначити кількість клітин, повністю (П) і частково (Ч) покритих територією міста. Потім визначається площа карти Sк.

(1)

Площа міста визначається виходячи з масштабу 1:50000, причому слід враховувати, що цей масштаб лінійний і для перерахунку площ необхідно зводити його в квадрат.

У відповідному розділі курсової роботи в якому мають бути описані методика складання технологічної схеми, загальні результати і таблиця з характеристикою транспортних районів, що містить загальну площу ТР, площі житлової забудови кожного виду і промислових зон, що знаходяться на території ТР, а також коефіцієнта приведення ТР, що визначається по залежності:

₍₂₎

де k_i - коефіцієнт приведення для і-го району;

6 – кількість видів забудови;

k_пj - коефіцієнт приведення для j -го виду забудови;

S_ij - площа j-го виду забудови в і-ому районі міста, км²;

S_i - площа і-го району міста, км².

2. Опис вулично-дорожньої мережі

УДС описується довгою ділянок, що з'єднують суміжні транспортні райони. Довжина ділянок визначається по карті міста за допомогою лінійки або курвіметри. Отримане значення перетворюється в реальну довжину ділянок за допомогою масштабу.

Для кожної ділянки визначаємо час проїзду по ній виходячи з того, що швидкість сполучення приймається рівної V_с =20 км/год

, (3)

де t_ij - час проходження по ділянці і-j, хв;

l_ij - довжина ділянки між і-м і j-м районами, км.

Для кожної ділянки визначається вид відповідної йому міській вулиці, характеристика яких наведена в табл. 2 / 4 /. Сумарна довжина ділянок кожного типу повинна відповідати розподілу, наведеному в табл. 2.

Після цього розраховуємо щільність ВДМ φ і щільність з урахуванням кількості смуг руху φ_п по формулам:

; (4)

, (5)

де m - кількість ділянок ВДМ;

n_п - кількість смуг в одному напрямку на і-й ділянці.

Таблиця 1.3 - Характеристика міських вулиць

Тип вулиць	Кількість смуг в одному напрямку	Пропускна здатність вулиці в одному напрямку		Питомий вміст вулиць в загальній довжині ВДМ, %
		прив. од/год	пас/год
міські магістральні вулиці з розділовою смугою	4	2900	24000	10
міські магістральні вулиць без розділової смуги	3	2400	19000	20
основні міські вулиці	2	1800	12000	60
міські вулиці у районах з малоповерховою забудовою	1	1000	5000	10

Результати вимірювання УДС повинні бути представлені у вигляді таблиці, яка містить всі показники, які визначаються в даному розділі. Крім того розділ повинен містити таблицю, в якій відображена сумарна довжина ділянок кожного типу і їх частка у всій УДС.