8.3. Страхування майна громадян

Страхування майна громадян – це підгалузь майнового страхування, яка історично виникла першою. Страхування проводиться на випадок створення фінансової безпеки для власника майна.

Об'єктом страхування виступає майно фізичних осіб, яке належить їм на правах особистої власності. У власності громадян знаходяться земельні ділянки, квартири, підсобні будівлі, предмети домашнього господарства, транспортні засоби, сільськогосподарський інвентар тощо.

Разом з тим, в умовах ринку сфера власності громадян розширюється за рахунок приватних підприємств, створення окремих виробництв, розвитку різного роду промислів тощо, що спричинює розвиток даної підгалузі страхування.

Правила страхування можуть істотно відрізнятися у різних стра­ховиків, але характерними для них є такі умови:

• договори страхування майна громадян чають короткостроковий характер;

• сплата страхових платежів може відбуватися в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків;

• під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;

• дія певних категорій страхувальників страховиками можуть надаватися пільги.

Страхування майна громадян на даний час проводиться зазвичай в добровільній формі. Основними видами страхування майна громадян є: страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування засобів наземного транспорту, стра­хування квартир, страхування майна на садибі, страхування майна громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, комплексне страхування майна, страхування мисливської зброї тощо.

У страхуванні домашнього майна, що належить громадянам договір страхування може бути укладено на:

• усе домашнє майно, що є у даному господарстві;

• окремі предмети домашнього господарства;

• окремі групи предметів домашнього майна;

• колекції, картини, унікальні та антикварні речі (спеціальний договір).

Умови страхування домашнього майна вмішують такі групи ризиків:

• "пожежа" - пошкодження чи знищення майна вогнем (у тому числі від удару блискавки, аварій електросітки, вибуху), а також продуктами горіння і засобами пожежогасіння;

• "підпал" - пошкодження чи знищення майна в результаті дії вогню, викликаного підпалом;

• "стихійне лихо" - пошкодження чи знищення майна в результаті бурі, урагану, смерчу, землетрусу, просідання ґрунту, гірського зсуву, селевих потоків, сильного дощу, снігопаду, зливи;

• "протиправні дії третіх осіб" - пошкодження чи знищення майна в результаті навмисних дій третіх осіб, у тому числі крадіжки та грабежу.

Розрахунок розміру нанесеного збитку має певні особливості:

• розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;

• збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження домашнього майна, оскільки втрати в обох випадках будуть різні.

Майно вважається знищеним, якщо воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням, а ушкодженим - якщо якість предмета погіршилася, але можливе відновлення за допомогою ремонту та подальша його експлуатація.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен:

• вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

• негайно (наприклад, протягом трьох днів) повідомити страховикові про страховий випадок;

• при викраденні, пошкодженні внаслідок навмисних дій третьої особи заявити про це в органи міліції, в разі пожежі - в органи пожежного нагляду, при аварії - у відповідні аварійні служби, ЖЕК;

• скласти перелік знищеного, пошкодженого або викраденого домашнього майна;

• зберегти до прибуття на місце представника страхової компанії пошкоджені речі, внесені у перелік або наявні залишки від них, показати їх для огляду при складанні акта.

Страхова компанія після одержання заяви про страховий випадок зобов'язується в триденний строк скласти акт відповідної форми (з участю страхувальника та двох свідків). Збитки відшкодовуються:

• при знищенні, викраденні майна - його вартість, що визначається страховиком і страхувальником;

• при повному знищенні - страхова сума, обумовлена загальним до говором на відповідну суму майна;

• у разі пошкодження - сума зниження вартості, тобто різниця між: вказаною страхувальником вартістю майна та вартістю з урахуванням знецінення (втрати якості та цінності), спричиненим страховим випадком;

• якщо пошкоджений предмет можна повернути після ремонту, то збитком вважається вартість ремонту цього предмета. Вартість ремонту обчислюється за діючими розцінками.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо:

• страховий випадок став наслідком навмисних дій страхувальника або члена його родини;

• не були показані пошкоджені предмети або їх залишки;

• речі домашнього майна пошкоджені внаслідок зносу окремих частин, технічного браку, перевершення строку експлуатації.