- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність страхового захисту
- •1.2. Сутність страхування як економічної категорії. Суб’єкти та об’єкти страхування
- •1.3. Функції страхування
- •1.4. Принципи страхування
- •1.5. Системи страхування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Класифікація страхування
- •2.1. Ознаки класифікації страхування
- •2.2. Форми страхування: обов'язкова та добровільна
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка
- •3.1. Поняття про страховий ризик
- •3.2. Сутність актуарних розрахунків. Показники страхової статистики
- •3.3. Склад та структура тарифної ставки
- •3.4. Розрахунок тарифів з ризикових видів страхування
- •3.5. Особливості розрахунку тарифних ставок зі страхування життя
- •3.6. Види страхових внесків (премій, платежів)
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Страховий ринок
- •4.1. Поняття про страховий ринок та його структура
- •4.2. Страхові посередники та професіонали страхового ринку
- •4.3. Товариства взаємного страхування
- •4.4. Об'єднання страховиків
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Страхова організація (компанія)
- •5.1. Організаційні форми страховиків та порядок їх створення
- •5.2. Організаційна структура страхової компанії та органи управління нею
- •5.3. Органи управління страхової компанії
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності
- •6.1. Мета та завдання державного регулювання страхової діяльністю. Державна політика у сфері страхування
- •6.2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Особисте страхування
- •7.1. Сутність та особливості особистого страхування.
- •7.2. Страхування життя
- •7.3. Страхування від нещасних випадків
- •7.4. Медичне страхування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Майнове страхування
- •8.1. Загальна характеристика майнового страхування
- •8.2. Страхування майна юридичних осіб
- •8.3. Страхування майна громадян
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Страхування відповідальності
- •9.1. Економічна сутність страхування відповідальності
- •9.2. Характеристика та особливості основних видів страхування відповідальності
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Перестрахування та співстрахування
- •Сутність, необхідність та значення перестрахування
- •10.2. Методи перестрахування
- •10.3. Форми проведення перестрахувальних операцій
- •10.4. Співстрахування та механізм його застосування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •11.1.Особливості фінансово-економічної діяльності страховика
- •11.2. Доходи страховика
- •11.3. Витрати страховика
- •11.4. Фінансові результати страховика
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 12. Фінансова надійність страхової компанії
- •12.1. Поняття про фінансову надійність страховика
- •12.2. Умови забезпечення платоспроможності страховика
- •12.3. Страхові резерви та порядок їх формування
- •Питання для самоперевірки
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Закон україни «про страхування» (чинна редакція1)
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II договори страхування
- •Розділ III забезпечення платоспроможності страховиків
- •Розділ IV державний нагляд за страховою діяльністю в україні
- •Розділ V прикінцеві положення
- •Закон україни «про внесення змін до закону україни «про страхування»
- •Етапи розвитку страхування
- •Класифікація страхування згідно з директивами єс Довгострокове страхування (страхування життя і пенсій):
- •Загальні види страхування:
4.2. Страхові посередники та професіонали страхового ринку
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» страхова діяльність в Україні може проводитись за участю страхових посередників.
Страхові посередники допомагають страхувальникам перекласти витрати у зв'язку з різноманітними ризиками на професіоналів -страховиків.
Страховими посередниками можуть бути страхові та перестрахові брокери, а також страхові агенти.
Діяльність страхових агентів і страхових брокерів дуже схожа між собою, але їхній юридичний статус чітко розрізняється.
Під агентською діяльністю розуміють діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення робіт, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів страхування (підготовка й укладення договорів страхування, роботи, пов'язані з обслуговуванням договорів), у тому числі оформлення всіх потрібних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.
Брокерська діяльність – це професійна діяльність суб'єктів підприємницької діяльності на користь страхувальника або перестрахувальника (цедента), спрямована на визначення його потреби в отриманні страхових послуг, консультування, надання допомоги у розробці умов договору страхування, пошук страховиків, які відповідають вимогам страхувальника, ведення переговорів та укладення договорів страхування за дорученням страхувальника, проведення розрахунків за договорами страхування, підготовка документів для врегулювання питання про збитки у разі настання страхового випадку.
Страховими брокерами можуть бути юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів здійснюється як виключний вид діяльності і може включати:
консультування;
експертно-інформаційні послуги;
роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування);
інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.
До діяльності страхових брокерів застосовують такі обмеження:
страховий брокер не може проводити інші види діяльності, у тому числі посередницької, крім посередницької діяльності на страховому ринку;
страховий брокер може укладати договори страхування з одним страховиком на суму страхових платежів, що не перевищує 35 % загальної суми страхових платежів за всіма договорами страхування, укладеними цим брокером протягом року;
розмір отримуваних страховим брокером - юридичною особою страхових платежів протягом коленого кварталу не повинен перевищувати розмір сплаченого статутного капіталу страхового брокера;
страховий брокер має право отримувати страхові платежі, якщо він забезпечує набрання чинності договором страхування не пізніше одного дня після отримання ним страхових платежів. В іншому разі такі операції здійснює страховик.
Перестрахові брокери – це юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком, який має потребу в перестрахуванні як перестрахувальник.
Законодавство дозволяє здійснення діяльності страхового та пере-страхового брокера однією юридичною особою за умови виконання вимог щодо здійснення такої діяльності.
Страховими агентами можуть бути громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування).
Тобто страхові агенти, на відміну від страхових (перестрахових) брокерів, які є уповноваженою особою покупця, тобто страхувальника (перестрахувальника) як їхній представник чи консультант, є представниками продавця - страховика і діють в його інтересах за винагороду згідно з агентською угодою (договором доручення).
Термін "страховий агент" і "страховий брокер" потрібно розуміти не тільки як фізичну особу, а й страхові агентства, які є структурним підрозділом страхової компанії з певною кількістю агентів, і брокерські контори з найманим персоналом. У страховій практиці посередницькі функції можуть виконувати також банки, туристичні агентства, транспортні підприємства, відділення зв'язку, нотаріальні контори, казначейства, універмаги, будівельні компанії та ін.
Водночас, незважаючи на те, що основною загальною функцією страхових агентів і страхових брокерів є сприяння продажу страхових послуг, їм притаманні свої, специфічні функції [14] (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Функції страхових посередників
Страховий агент |
Страховий брокер |
Від імені та за дорученням страховика укладає договори страхування та продає страхові поліси |
Визначає об'єкт страхування та страхові ризики, які необхідно застрахувати страхувальнику |
Оформляє страхову документацію |
Проводить порівняльний аналіз послуг і фінансового стану страховиків |
Має право проводити страхові виплати |
Підбирає клієнту кращого, зі своєї точки зору, страховика |
Виконує представницькі функції |
Оформляє договір страхування |
Забезпечує своєчасне перерахування страхових внесків страховику |
Здійснює контроль за своєчасним надходженням внесків |
Страхувальники через мережу посередників можуть довідатися про ту чи іншу страхову компанію та скористатися її послугами. Посередники, як правило, оперативно реагують на зміни ринкової кон'юнктури страхових послуг, що дозволяє страховику пропонувати такі види страхування, які користуються найбільшим успіхом на ринку.
За допомогою посередників страховик отримує можливість користуватися джерелом первинної інформації про те, чого прагнуть страхувальники, як вони сприймають ті чи інші види страхування, що пропонують їм посередники. Це дає змогу страховій компанії розширити коло страхувальників та удосконалити страхові продукти.
З метою створення відповідних умов та розвитку брокерської та агентської діяльності в Україні створено Асоціацію професійних страхових посередників.
У країнах з розвиненою ринковою економікою роль посередника все частіше виходить за межі простого встановлення контактів між страховиком і страхувальником. Страховий посередник здійснює вивчення ризику, аналіз необхідних гарантій, формулювання умов договору, обробку статистичних даних тощо.
До професіоналів страхового ринку відносять:
спеціалістів з оцінювання ризику (андеррайтерів та сюрвейерів);
спеціалістів з оцінювання збитків (аварійних комісарів і диспашерів);
спеціалістів з розрахунку страхових тарифів (актуаріїв);
Андерайтер – висококваліфікована й відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування). Андерайтер оцінює ризик, визначає ціну та інші умови страхування.
Сюрвейер – експерт, який оглядає судна, вантажі та інше майно, що приймається на страхування. На підставі висновку сюрвейера страховик приймає рішення про укладання договору страхування.
Аварійний комісар – особа, яка на доручення страховика з'ясовує причини настання страхового випадку та розмір збитків (у страхуванні переважно транспортних ризиків). За наслідками роботи аварійний комісар складає аварійний сертифікат, в якому фіксуються можливі причини, характер і розмір збитку, зумовленого страховим випадком.
Диспашер – фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат при аварії між заінтересованими сторонами: власником судна, вантажу і фрахтівником.
Актуарій – офіційно вповноважена особа, котра, маючи відповідну фахову підготовку, з допомогою методів математичної статистики обчислює страхові тарифи (докладно було розглянуто раніше).
У 1999 р. було утворене Українське актуарне товариство, яке об'єднує фізичних осіб – спеціалістів з актуарної та фінансової математики, які мають відповідну кваліфікацію і можуть займатися актуарними розрахунками.