3. По цілям дослідження методи юридичної психології діляться на три групи:

1. Методи наукового дослідження. За допомогою їх вивчаються психічні закономірності людських відносин, регульованих нормами права, а також розробляються науково обґрунтовані рекомендації для практичних працівників, що займаються роботою по боротьбі або попередженню злочинності.

2. Методи психологічного впливу на особистість. Вони здійснюються посадовими особами, що ведуть боротьбу зі злочинністю. Ці методи переслідують мети попередження злочинної діяльності, розкриття злочину й виявлення його причин, перевиховання злочинців, пристосування їх до умов нормального існування в нормальному соціальному середовищі. Дані методи, крім їхньої карно-процесуальної регламентації, засновані на наукових методах психології й тісно пов'язані із кримінологією, криміналістикою, виправно-трудовою педагогікою й т.д.

3. Методи судово-психологічної експертизи. Метою цих методів є найбільш повне й об'єктивне дослідження, проведене експертом-психологом по постанові слідчих або судових органів. Діапазон застосовуваних у цьому дослідженні методів обмежений вимогами законодавства, що регламентує виробництво експертизи.

До своєрідних методів юридичної психології ставиться психологічний аналіз кримінальної справи. Актуальним є й метод психоаналізу, що сприяє більше глибокому й всебічному дослідженню особистості, особливо сфери підсвідомості.

Стосовно до способів дослідження судова психологія має у своєму розпорядженні наступні методи:

Метод спостереження. Цінність його полягає в тім, що в процесі дослідження не порушується звичайний хід діяльності людини. Для одержання об'єктивних результатів необхідно дотримувати ряд умов: 1) визначити заздалегідь, які закономірності спостереження нас цікавлять; 2) скласти програму спостереження; 3) правильно фіксувати результати дослідження; 4) визначити місце самого що спостерігає і його роль у середовищі досліджуваних осіб. Для реєстрації результатів спостереження можуть бути використані технічні засоби, у першу чергу запису мови спостережуваного на магнітофонну плівку. В окремих випадках корисно застосовувати фотозйомку й кінозйомку. В умовах попереднього наслідку технічні засоби можуть бути застосовні тільки в рамках процесуального закону.

4. Джерела та історія юридичної психології

Юридична психологія (від лат. juris — право) — галузь психологічних вчень, яка вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей у сфері регульованих, правом відносин. Під впливом успіхів експериментальної психології наприкінці XIX — початку XX ст. були проведені перші лабораторні дослідження в галузі юридичної психології. Основні зусилля були спрямовані на вивчення психології показань свідків і допиту (А. Провині, Г. Гросс, К. і Марбе, В. НІ терн та ін.), "діагностики причетності" до злочину (К. Юнг), судової і слідчої роботи, психологічних основ професійного добору і навчання юристів (Г. Мюнстерберг). Дослідження з юридичної психології стали інтенсивно проводитися в 20-х pp. минулого сторіччя. Були виконані численні роботи з вивчення психології злочинців і ув'язнених, побуту злочинного світу, закономірностей формування показань свідків і причин виникнення в них помилок, з теорії і методики судово-психологічної експертизи (О. Е. Врусиловськии, М. Н. Гернет, М. М. Гродзинський, О. С. Тагер та ін.), проведені оригінальні досліди по виявленню психологічних методів слідів злочину (О, Р. Лурія). Значно активізувалися наукові дослідження в галузі юридичної психології, уточнений її предмет, сформульовані юридичні принципи.

Систему сучасної вітчизняної юридичної психології утворять кримінальна психологія, яка вивчає психологічні механізми злочинного поводження й особистість злочинця; судова психологія, яка охоплює широке коло питань, пов'язаних із судочинством; виправна психологія, яка розробляє проблеми виправлення правопорушників; правова психологія, яка вивчає правосвідомість, принципи її виховання, причини деформації. У юридичній психології застосовуються всі основні методи психології (експеримент, спостереження, бесіда, анкетування, тестування та ін.), розробляються і специфічні для даної галузі знань методи (наприклад психологічний аналіз матеріалів кримінальної справи і т. ін.).