Програма прикордонного співробітництва єісп Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013

Загальна ціль програми є інтенсифікація та поглиблення  співробітництва між Закарпатською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями України і прийнятними та додатковими регіонами Угорщини, Румунії та Словаччини у  екологічно -, соціально - та економічно-сталий спосіб. Програма відкриває широкі можливості потенційним аплікантам через визначені пріоритети та заходи. Кожний програмний пріоритет має наступні цілі:

Пріоритет 1: Сприяння економічному та соціальному розвитку Передача знань та обмін досвідом з метою сприяння спільному розвитку бізнесу та посилення туристичної привабливості території Захід 1.1 Гармонізований розвиток туризму Захід 1.2. Створення кращих умов для МСП та розвитку бізнесу

Пріоритет 2: Покращення якості навколишнього середовища Покращення якості повітря, вод, земельних та лісових ресурсів, а також зменшення ризиків нанесення шкоди природному навколишньому середовищу  Захід 2.1. Охорона навколишнього середовища, стале використання та управління природними ресурсами Захід 2.2. Готовність до надзвичайних ситуацій Пріоритет 3: Покращення ефективності кордону Підвищення ефективності управління кордоном на українському кордоні  Захід 3.1 Удосконалення транспортної інфраструктури перетину кордону та обладнання на прикордонних пунктах контролю

Пріоритет 4: Підтримка співробітництва „люди-людям” Удосконалення ефективності державних послуг та підвищення взаєморозуміння між різноманітними групами суспільства  Захід 4.1. Інституційне співробітництво Захід 4.2. Маломасштабне співробітництво „люди-людям”

Програма прикордонного співробітництва „Чорне море”

Програма прикордонного співробітництва „Чорне море” є новою програмою співробітництва держав чорноморського басейну.

Вперше програму було представлено 7-8 березня 2006 року під час міжнародної конференції у Римі.

Участь у програмі братимуть 10 держав: Азербайджан, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина та Україна.

Від України участь у програмі братимуть наступні регіони:

- Одеська, Миколаївська, Запорізька, Херсонська та Донецька області, АР Крим та Севастополь.

- „суміжних” регіонів у цій програмі немає.

Спільний орган управління програмою знаходитиметься у Бухаресті, функції якого виконуватиме Міністерство європейської інтеграції Румунії (в цьому контексті слід додати, що лише в рамках цієї програми мала місце конкуренція за місце розміщення JMA. Зокрема, на нього претендували Румунія та Греція, а пізніше ще й Росія. Однак, після низки консультацій питання було вирішено на користь Румунії).

Орієнтовний бюджет програми складає 17.306 млн. євро (9.025 млн. євро – 2007-2010рр., 8.281 млн. євро – 2010-2013рр.).

В рамках ППС „Чорне море” відбулось дві зустрічі Спеціальної спільної групи та відповідних робочих груп з підготовки програми.

31 серпня – 1 вересня 2006 року – Перша зустріч у Бухаресті (від України брали участь О.В.Рожков, Т.Л.Тукалевська та М.С.Кошман – Міністерство економіки України; Т.Є.Крикун – МЗС України).

29 вересня 2006 року – Друга зустріч у Одесі (від України – Т.Л.Тукалевська та М.С.Кошман – Міністерство економіки України; Т.Є.Крикун – МЗС України).

Під час згаданих зустрічей учасниками погоджено низку питань та розпочато практичну роботу з написання програмного документу.

Загальну координацію процесу написання програмного документу здійснює JMA (Румунія).

Голосування під час зустрічей Спеціальних спільних груп здійснюватиметься консенсусом (у разі розбіжностей – 8 голосів з 10).

Учасники програми передали для зведення необхідні дані щодо статистичних даних своїх регіонів, SWOT-аналіз, сумісність програми з іншими діючими програмами та ініціативами тощо.

Третя зустріч Спеціальної спільної та робочої групи з підготовки програми запланована на 6- 7 листопада 2006 року у Салоніках, Греція.

Румунія також здійснює транскордонну співпрацю в формах євро регіонів («Верхній Прут», «Нижній Дунай», «Карпатський єврорегіон»)

Результати транскордонного співробітництва єврорегіонів «Верхній Прут», «Нижній Дунай» та Карпатського єврорегіону упродовж останніх років засвідчують появу позитивних тенденцій в українсько-румунській співпраці, темпи та інтенсивність її не можна визнати достатньою для розвитку українських прикордонних територій. Основними чинниками, які стримують повноцінне використання можливостей транскордонного співробітництва України та Румунії є (1) невідповідність нормативно-правового регулювання повноважень місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування завданням транскордонного співробітництва у формі євро регіональної співпраці; (2) недостатній рівень співпраці із закордонними учасниками транскордонного співробітництва щодо розвитку інфраструктури для наукових досліджень, технологічних розробок, освіти, культури, зв’язку, охорони здоров’я, використання потенціалу єврорегіонів для розвитку туристично-рекреаційної сфери; (3) низький рівень залучення до транскордонного співробітництва підприємницьких структур, недержавних установ та громадських організацій;  (4) відсутність цілісної багаторівневої структури управління транскордонного співробітництва, як наслідок – її елементи працюють не узгоджено; (5) відсутність механізмів забезпечення поетапної реалізації транскордонних ініціатив на рівні національних представництв єврорегіонів; (6) відсутність кваліфікованих фахівців з проектного менеджменту в усіх рівнях органів державної влади та місцевого самоврядування. Розв’язанню окремих проблем, визначених вище має сприяти схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2010 р. «Концепція Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки», згідно з якою транскордонне співробітництво офіційно визнано одним з інструментів прискорення процесів наближення рівня життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського, забезпечення вільного перетину товарів, осіб і капіталів через державний кордон.

Договір про відносини добросусідства та співробітництва між Україною та Румунією від 2.06.1997 р.

Румунська модель реалізації політики регіонального розвитку більш прагматична. У 1998р. ухвалено

Закон «Про регіональний розвиток у Румунії», згідно з яким її регіональний поділ був приведений у

відповідність до класифікації ЄС-NUTS (Номенклатура територіальних одиниць для статистичних цілей). Закон

визначає фінансові та інституційні механізми регіонального розвитку – створення Національної ради,

856

Національного агентства і Національного фонду регіонального розвитку, а також аналогічних інституцій, що

діють у межах кожного із 8 регіонів розвитку. Основним інструментом здійснення політики регіонального

розвитку є агентства регіонального розвитку (АРР), до функцій яких належать розробка стратегій регіонального

розвитку і планів використання фондів, реалізація програм регіонального розвитку.

1 Прим. Не слід плутати можливість функціонування міжнародних організацій та об‘єднань (наприклад, Асамблея прикордонних та транскордонних регіонів), метою діяльності яких, між іншим, є вирішення транскордонних проблем. Як центральні органи влади держав, так і окремі міжнародні організації забезпечують транскордонне співробітництво, яке реалізують територіальні органи влади та громади.