2.3.3. Технічне забезпечення ісм

Технічне забезпечення ІСМ — це комплекс взаємозв'язаних тех­нічних засобів, які виконують операції маніпулювання даними.Сюди відносяться засоби обчислювальної техніки різних класів і потужностей, периферійні технічні засоби, а також засоби телекомунікацій.До технічного забезпечення висуваються вимоги надійності, ефективності та ергономічності (зручності у використанні).

Для опрацювання інформації на робочому місці використовуються персональні комп’ютери. Персональний комп’ютер (ПК) – це невелика і повна комп’ютерна система, центральний блок обробки даних якої складається з однієї інтегральної схеми – мікропроцесора. Призначений він для опрацювання текстової, числової та графічної інформації. Відповідно до потреб менеджера ПК доповнюють необхідними периферійними засобами.

Програми і дані зберігаються в пам’яті комп’ютера. За способами використання і швидкістю звертання вона поділяється на такі 4 класи: постійна, оперативна, дискова та буферна. Постійна пам’ять зберігає програми завантаження і тестування комп’ютера і не підлягає оновленню. Оперативна пам’ять зберігає активізовані програми та дані протягом сеансу роботи. Дискова пам’ять призначена для тривалого призначення інформації, її ємність сягає 300 Гб. Сучасні комп’ютери обладнують надшвидкісною буферною пам’яттю, яка суттєво підвищує швидкодію комп’ютера. Обсяг буферної пам’яті становить 512 – 1024 Кбайт.

Периферійні засоби – це засоби вводу-виводу інформації, які приєднують до ПК. Усі периферійні засоби, які використовуються в ІСМ поділяють на засоби взаємодії користувача й комп’ютера, передачі даних та їх зберігання. Для організації взаємодії користувача з комп’ютером використовують засоби введення, відображення та виведення даних. Для введення інформації використовують клавіатуру, мишу і сканер. Клавіатура є найпоширенішим засобом вводу текстової та цифрової інформації. Миша – це невеликих розмірів маніпулятор, переміщення якого на поверхні спеціальної підставки або столу змінює положення на екрані дисплея. Сканер – засіб оптимального вводу текстової та графічної інформації.

Для відображення інформації використовують дисплей. Ці засоби візуалізації процесу опрацювання даних характеризується такими параметрами, як розмір по діагоналі, розподільча здатність, кольорові можливості, швидкість оновлення зображення та його якість. Ергономічні характеристики дисплея помітно випливають на продуктивність роботи менеджера.

Засоби виведення інформації поділяють на два класи: засоби виведення на папір і на машинні носії. Найчастіше для друку використовують принтер трьох класів: матричні, струменеві та лазерні формату А3 і А4. Якість друку матричних принтерів залежить від кількості голок друкуючої головки: простіші принтери мають 9 голок, кращі – 24, є принтери з 48 голками. Швидкодія матричних принтерів невисока – 600-300 с на сторінку. Струменеві принтери забезпечують якісний друк, однак їх швидкість друку теж не висока – до 200 с на сторінку. Лазерні принтери мають найвищу якість і швидкість друку як чорно – білих, так і кольорових документів – від 5 до 25 с на сторінку.

Передачу інформації в обчислювальних мережах виконують такі телекомунікаційні засоби, як модем і факс-модем, а самі комп’ютери об’єднують в обчислювальні мережі. Модем – це засіб передачі інформації за допомогою телефону. Він перетворює електронні сигнали в аналогові або навпаки для передачі їх лініями телефонного зв’язку від модему одного комп’ютера до модему іншого комп’ютера. Факс-модем – це пристрій, який передає файли або факсимільні зображення мережевими засобами або телекомунікаціями на інший комп’ютер або телефаксний апарат.

Для зберігання інформації – до 800 Мб використовують компакт – диски. Для зберігання більшої кількості даних (до 9,2 Гб) використовуються DVD – накопичувачі. Останнім часом все більшого попиту набувають зручні в користуванні, надійні та невеликі за розміром флеш та мультимедія – картки (128 Мб – і 32 Гб).

Вибираючи технічні засоби, потрібно виходити із тих функцій, які виконуватимуться на конкретному автоматизованому робочому місці, обчислювальних потужностей, потрібних для їхньої реалізації, та обсягу інформаційних потоків на конкретному робочому місці [3].