4. Науковий етикет

Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особлив помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення наук, тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєв позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники.

Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать ві. того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, вчений і його учні - у науково-навчальному підстилі тощо. "

Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами - інші. Отже, засоби виражень: мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференцій? ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).

У наукових текстах (і в усному мовленні) потрібно вживати авторське «ми»: на наш погля^ вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації.

Зауваження вислозлюють за допомогою таких мовних формул, які ніби «стирають» певн категоричність (це вияв наукового такту): однак, на нашу думку, аналіз... виграв би, якби науковец послідовніше розрізняв..., очевидно, помилково.., хотілося б... Традиційними для наукового етикету є формули:

1. етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертан до голови і членів спеціалізованої вченої ради, державних екзаменаційних комісій Глибокопозажаний голово спеціалізованої вченої ради / державної екзаменаційної комісі. Глибокоповажан: члени спеціалізованої вченої ради/державної екзаменаційної комісії! Шанові колеги!

2. вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради / державної екзаменаційної комісії, опонента / рецензентам: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради / держави

екзаменаційної комісії - членові-кореспонденту Академії наук України, доктору філологічнп наук.... Сердечно дякую офіційним опонентам / рецензентам: докторові філологічних науі: професору.... кандидатові філологічних наук, доценту... Щиро дякую кафедрі.., її завідувачеві., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентовіякі доклали зусиль прі, атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради державної екзаменаційної комісії за участь в обговоренні роботи.

3. вітання: а) з колегами: Доброго дня! Здрастуйте!; б) учасників конференції керівник може привітати так: Радий Вас вітати в нашому місті!; в) свого колегу можна привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто); г) зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!;

4. прощання: До побачення! До зустрічі! До наступноїлекції!;

5. подяка: а) після закінчення наукової доповіді чи лекції: Дякую за увагу! Дякую за запитання/; б) при захисті наукової роботи, виступі на конференції: Дякую за слушні зауваження/; в) людям, які допомагали, консультували під час створення праці: У роботі над книгою неоціниму допомогу авторові подали члени наукового семінару....

6. під час полеміки, заперечення чи висловлювання побажання щодо точок зору інших: а) нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених): зазначив, запропонував, наголошував, займався.; б) схвалення позиції інших авторів: слушний / слушно, справедливий / справедтиво, без сумніву, безперечно.; в) несприйняття автором позиції інших авторів: не можемо погодитися, наші погляди на цю проблему дещо інші, навряд чи можна так категоричне стверджувати.

Мовний етикет наукових конференцій, симпозіумів, круглих столів, дискусій, лекцій тощо регулює мовну поведінку чітко окресленого кола учасників таких наукових заходіє. Сучасні формули звертань, запитань, відповідей, подяк, якими послуговуються вчені, відзначаються уніфікованістю ^; стереотипністю вживання.

Починаючи виступ, звертаються до присутніх: Шановний голово (ректоре, директоре) шановні члени координаційноїради... Шановні учасники науково-практичної конференції... Шановн. пані і панове... Шановне товариство ...Після цього називають тему чи мету свого виступу (доповіді й переходять до викладу його змісту.

Посилаючись на інші виступи, вживають фрази: як (слушно, справедливо) зазначив запропонував, сказаз. стверджує (називається прізвище промовця)...

Перш ніж відповідати на запитання чи зауваження, потрібно сказати: Дякую за запитання. Дякую за зауваження! Під час обговорення чи дискусії доречними будуть вислови: Слушною думка... Без сумніву, Зи маєте рацію, але ... Ваші міркування є слушними, проте... Навряд чи можи погодитись із твердженням, що ... Я не зовсім можу погодитись із тим ...на наш погляд... На мок думку... Ми переконані, що ... Я вважаю, що... Я виходжу з того, що ...

Закінчуючи виступ, кажуть: Дякую за увагу! Дякую за прихильне ставлення до мене! Дяку їх за слушні зауваження і запитання! Автор складає щиру подяку (називаються прізвища осіб) за ціни зауваження й поради!

Підсумок. Мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом жанром; він узгоджується структурою наукового тексту; вибір етикетної формули: не залежить віл віку, характеру ззаємин науковців, місця й часу їх спілкування.

Запам'ятайте формули мовного етикету:

Вагомі наукові здобутки... Заслугою автора ... Слушною є думка... Слушно вважати, що... Справедливе твердження ... Справедливо стверджувати... Без сумніву, Ви маєте рацію ... Безперечно, ваші міркування... Дякую за увагу;

Дякую за прихильне ставлення до мене! Дякую за запитання!