39. Науково-технологічне забезпечення, інструмент формування оптимального рівня економічної безпеки міжнародної діяльності країни.

Підвищення соціально-економічного рівня і якості життя для всіх верств населення можливе лише за умови поліпшення економічної безпеки в країні. Забезпечення цього процесу відбувається шляхом приведення країни на інноваційну модель розвитку, для цього Україні потрібне сучасне технологічне забезпечення , прикладні дослідження і розробки в різних галузях, впровадження нових технологій та творчих інновацій. Зростаюча інтелектуалізація світового ринку супроводжується знеціненням і витісненням із нього застарілих технологій та появою продуктів новітніх технологічних укладів, що спираються на останні досягнення науки. Інтелектуалізація відкриває можливості для багатьох країн, вона дозволяє конкурувати в сучасному світі XXI століття. Для підтримки належного рівня ЕБ необхідно розвивати технологічний сектор, проводити розумну інноваційну політику.

40.Кількісний аналіз ризику зовнішньоекономічної діяльності держави

Кількісний аналіз ризиків господарювання - потреба в ідентифікації та відокремленні суттєвих чинників ризику, підвищенні ефективності процесу управління, існування можливості вибору конкретного господарського рішення із сукупності альтернативних варіантів зумовлює необхідність доповнення якісного аналізу кількісним. Він покликаний кількісно визначити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому. Ступінь ризику — ймовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику), а також розмір можливого збитку від нього. Вирізняють два основних параметри оцінювання ступеня ризику:

• імовірність появи втрат (імовірність реалізації ризику) — чим вона вища, тим більший ризик;

• величину втрат (розмір можливого збитку) — чим вона біль­ша, тим більший ризик) .

Ступінь ризикованості залежить від розмірів підприємства, кіль­кості працівників, величини активів, частки ринку збуту, обсягів продукції. З цього погляду можна виділити такі групи підприємств:

• найбільш ризикові (заводи-«гіганти», фабрики, оскільки вони ресурсоємні, мають значний розмір грошового обігу, велику кількість працівників);

• підприємства середнього ступеня ризикованості (сільсько- господарські підприємства, оскільки їх діяльність залежить від природних умов, основним засобом виробництва є земля, від ефективності використання якої залежить результативність роботи підприємства);

• найменш ризикові (малі підприємства, агрофірми, фермерські господарства, оскільки вони невеликі за розміром, випускають незначні обсяги продукції, мають місцеві ринки збуту).

41.Вплив міжнародного туризму на економічну безпеку країни.

Туризм впливає на економіку практично по всіх аспектах фундаментального визначення цієї сфери життя суспільства. В економічному відношенні туризм розглядається: 1) як певна сукупність суспільних відносин у сфері виробництва, обміну і розподілу продукції; 2) частину народногосподарського комплексу даної країни, куди входять певні галузеві види виробництва та економічної діяльності; 3) економічна наука, що вивчає туризм як галузь господарства країни чи регіону (економіка туризму); 4) суспільна наука, що вивчає поведінку у сферах виробництва туристичного продукту, його споживання, розподілу та обміну. Економісти аналізують процеси, що відбуваються в цих сферах, прогнозують їх наслідки для фізичних осіб, організацій і суспільства в цілому; 5) сучасна економічна теорія, що вивчає поведінку людей як господарюючих суб'єктів на всіх рівнях туристської економічної системи в процесах виробництва, розподілу, обміну та споживання туристських послуг з метою задоволення людських потреб при обмежених ресурсах сім'ї, фірми і суспільства в цілому. З точки зору фундаментальної економіки туризм являє собою економічний комплекс, розвиток якого більшою мірою пояснюється світогосподарських процесів і відносинами, ніж іманентними (внутрішніми) причинами. Але туризм також і найважливіший каталізатор економічного зростання багатьох швидко країн, що розвиваються, оскільки виступає каналом перерозподілу валового національного продукту між країнами, яке не супроводжується вивозом (імпортом) товарів і послуг. Іншими словами, якщо туристи не тільки вивозять частину зароблених в інших виробництвах коштів, але і створюють в інших країнах нові робочі місця.

Сьогодні значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано, насамперед, з впливом туризму на економіки окремих країн і виконанням ним наступних функцій. По-перше, збільшення валютних надходжень та створення робочихмісць. По-друге, розширення внесків до платіжного балансу та ВНП. По-третє, сприяння диверсифікації економіки шляхом створення галузей, обслуговуючих сфери туризму. По-четверте, зростання прибутків населення та підвищення добробуту націй. По-п’яте, формування елементів національної безпеки. Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм потрібно розглядати у поєднанні з економічними відносинами окремих країн. Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширенняміжособистісних контактів постійно зростає.