- •Визначення «економічної безпеки» як категорії економічної науки.
- •Система основних показників економічної безпеки.
- •Цілі, завдання, інструменти й стимули формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Національний інтерес і національна безпека.
- •Підходи до розуміння визначення «економічної безпеки» для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.
- •Граничні значення показників економічної безпеки за експертними оцінками.
- •Формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Експортна діяльність, як фактор підтримки достатнього рівня економічної безпеки держави.
- •Межі відкритості й безпека української економіки
- •Проблеми економічної безпеки України та її забезпечення в основних сферах економіки.
- •Захист прав інтелектуальної власності й технологічна безпека.
- •Екологічний аспект економічної безпеки.
- •Конкурентоспроможність як механізм забезпечення економічної безпеки.
- •Основні внутрішні загрози економічної безпеки України в соціально-економічній і науково-технічній сферах.
- •Актуальні зовнішні загрози економічної безпеки України в умовах високої відкритості економіки країни.
- •Позитивні й негативні сторони залучення іноземних інвестицій з урахуванням національних інтересів України.
- •Розширений або факторний підхід до аналізу інвестиційного клімату в країні.
- •Розвиток інститутів протидії економічним основам міжнародного тероризму в системі забезпечення економічної безпеки.
- •Глобалізація світових зв'язків і зростання економічної взаємозалежності окремих країн у світовому господарстві.
- •Валютно-фінансова безпека України.
- •Взаємодія тіньового сектора економіки України й інших країн.
- •Забезпечення економічної безпеки експортної діяльності промислового підприємства.
- •Кіотський протокол як ринковий інструмент забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
- •Діяльність міжнародних організацій у галузі вирішення питань екологічної безпеки в умовах глобальних кліматичних змін.
- •Розвиток фінансових інструментів для малого бізнесу як гарантія економічної безпеки країни.
- •Інвестиційне регулювання інноваційної діяльності за умови формування оптимального рівня економічної безпеки країни.
- •Україна у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності.
- •Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
- •30. Поняття та критерії інвестиційної безпеки
- •31.Правове забезпечення експортно-імпортних операцій в Україні
- •32. Механізм страхування валютних ризиків в міжнародній торгівлі.
- •33.Стратегії забезпечення економічної безпеки держави при здійсненні міжнародної діяльності.
- •34. Міжнародна інформаційна безпека: проблеми та перспективи.
- •35. Міграція робочої сили у системі економічної безпеки країни.
- •36.Вплив зовнішнього боргу на економічну безпеку країни.
- •37.Основні складові економічної безпеки України у системі міжнародної діяльності.
- •38.Необхідність державного регулювання процесів відкритості національної економіки.
- •39. Науково-технологічне забезпечення, інструмент формування оптимального рівня економічної безпеки міжнародної діяльності країни.
- •40.Кількісний аналіз ризику зовнішньоекономічної діяльності держави
- •41.Вплив міжнародного туризму на економічну безпеку країни.
- •42.Транскордонне співробітництво України у контексті Європейської інтеграції.
- •43.Міграція капіталу як умова вступу України в глобальний економічний простір.
- •44.Інструменти забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності.
- •45.Визначення індикаторів економічної безпеки держави та їх критичні значення.
- •46.Інновації, як інструмент забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності держави.
- •47. Вплив інфляційних процесів на економічну безпеку країни: кількісний та якісний аналіз наслідків.
- •48.Стратегія забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності України.
- •49. Регіональні особливості економічної безпеки України.
- •50. Методи оцінки економічної безпеки країни.
- •51.Структурні зрушення у світовій економіці та їх вплив на економічну безпеку України.
- •52. Оцінка рівня зовнішньоекономічної безпеки України на сучасному етапі економічних відносин.
- •53. Ризики міжнародної економічної діяльності: види, оцінка, наслідки, способи мінімізації.
- •54. Фінансова безпека підприємства, як складова фінансової безпеки держави.
- •55.Ефективність заходів держави щодо врегулювання стану економічної безпеки України.
35. Міграція робочої сили у системі економічної безпеки країни.
Світовий (міжнародний) ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва, зростання взаємозалежності в сучасному світі національні ринки праці дедалі більше втрачають свою замкненість та відокремленість. Між ними виникають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру. Таким чином, поряд з міжнародним ринком товарів, послуг і капіталів значних масштабів набуває тепер і міжнародний ринок робочої сили, який являє собою не просто суму національних ринків, а систему, що базується на їхніх взаємозв'язках та взаємодоповненнях.
Перший сегмент охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації й зарплати, а також доволі чіткою ієрархією кваліфікації. Це загалом привілейований шар працівників з розвинутих країн, а також країн із середнім рівнем розвитку (Сінгапур, Тайвань, Гонконг). Слід згадати й інший, щоправда нечисленний, шар зайнятих у різних міжнародних організаціях (ООН, спеціалізованих органах ООН, Міжнародному валютному фонді, СОТ, ЮНЕСКО та ін.). Наймання працівників у такі організації відбувається на чисто міжнародній основі і, як правило, з урахуванням лише професійної придатності. Цей ринок праці має певну тенденцію до розширення з огляду на зростання міжнародних зв'язків та загострення глобальнихпроблем. Другий доволі великий сегмент міжнародного ринку праці — робоча сила, яка походить з районів світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку. Серед цих працівників треба вирізнити специфічний загін так званої нелегальної робочої сили, чималі потоки якої спрямовуються в індустріальні країни, зокрема США. До цієї категорії працівників можна приєднати також «екологічних біженців», котрі через катастрофічні природні умови (наприклад, посуха) змушені покидати свої насаджені місця, шукати роботу в інших країнах та регіонах. Працівники, що пересуваються між країнами нелегально, по суті не мають юридичних і політичних прав. За необхідності приватні компанії легко можуть позбавитись їх, вдаючись до депортації.
36.Вплив зовнішнього боргу на економічну безпеку країни.
Ступінь впливу державної заборгованості на внутрішній попит і сукупну пропозицію, зовнішньоекономічну рівновагу повною мірою визначається структурою державних доходів і витрат. Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові. Короткострокові – це наслідки бюджетного дефіциту, відомі як проблема «витіснення». Довгострокові – економічні наслідки державного боргу, відомі як «тягар боргу».
Основною складовою фінансової безпеки є боргова безпека. Значна роль державного боргу в економіці держави обумовлюється його багатостороннім впливом на всі сфери життя, необхідністю розрахунку його граничного рівня для країни з урахуванням забезпечення стійкого економічного зростання, узгодження фіскальної та монетарної політики тощо. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги.
До основних причин швидкого зростання державного боргу України можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні обсяги бюджетного дефіциту; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки.
Управління державним боргом та його обслуговування є одним з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важливою умовою стабільності її фінансової системи. Ефективне управління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету в розрізі витрат на обслуговування державного боргу, сприятиме забезпеченню стабілізації соціально-економічної ситуації та розвитку економіки України.
Внутрішні й зовнішні борги стали невід'ємною складовою фінансової системи більшості країн світу. Вони зумовлені наявністю дефіциту бюджету, тобто держава не завжди має змогу провести скорочення витрат відповідно до наявних доходів. Покриття дефіциту бюджету через запозичення має низку переваг, до яких належать: керованість інфляційними процесами в державі, підвищення рівня касового виконання бюджету, можливості зміцнення фінансового становища в державі. Відповідно до міжнародних стандартів і загальноприйнятих наукою показників оптимальний розмір боргів держави не повинен перевищувати 60 відсотків від річного обсягу валового внутрішнього продукту. При перевищенні цього рівня держава може втратити фінансову незалежність і стати державою-банкрутом.