Розділ 2 понятта та сутність державної влади

2.1 Поняття державної влади

Влада явище соціальне. Соціальна влада присутня скрізь, де є усталені об’єднання людей. У найширшому значенні влада – це завжди вольові відношення, реалізується вона у сфері особистої та суспільної діяльності: політичній, економічній, правовій. Основними компонентами влади є її суб’єкт, об’єкт, засоби (ресурси) і процес, що приводить до руху всі її елементи (механізм і засоби взаємодії суб’єкта і об’єкта) [21, c. 33].

Суспільна влада – суспільне відношення, така влада завжди носить вольовий характер [22, c. 111]. На цю категорію серед науковців в галузі теорії держави і права панує стала точка зору: «Соціальна влада – це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблення і здійснення спільної для цього соціального утворення волі (інтересу) [16, c. 44; 21, c. 34]», або «у суспільстві влада – це необхідність, бо за її допомогою забезпечується нормальне функціонування всіх соціальних суб’єктів, вона забезпечує організованість і порядок, координує дії різних елементів держави і суспільства [22, c. 35]».

До характерних ознак соціальної влади ними віднесені: є явищем соціальним, тобто суспільним; виступає невід’ємним атрибутом суспільства на всіх етапах розвитку; може існувати і функціонувати тільки в межах суспільних відносин між людьми; виступає як інтелектуально-вольовий процес; базується на силі [19, c. 44].

Влада джерело юридичних законів інших управлінських рішень, але не об’єктивних законів розвитку суспільства. Важливим компонентом її є - класифікації по видам застосування по відношенню до носіїв, суб’єктів: держава, або інше формальне чи неформальна об’єднання [21, с. 35; 22, c. 111].

Відповідно до запропонованої класифікації держава, як суб’єкт влади завжди здійснює політичну владу. Провідні вчені в зазначеній сфері не виробили загального розуміння цієї категорії.

В.В. Копєйчиков вважав, що: «політична влада - це вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб’єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупуваннями [22, c. 35].

М.В. Кравчук формує визначення: «Влада політична – це влада, яка здійснює управління суспільством і інтересах його благ і яка регулює відносини між соціальними групами – стратами, класами, станами, корпораціями тощо, з метою досягнення і підтримання стабільності й порядку в ньому [19, c. 44].

О.Ф. Скакун вважає, що: «політична влада – публічно, вольові (керівництва – підпорядкування) відносини, що утворюються між державним апаратом і суб’єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус [21, c. 36]».

Не дивлячись на те, що визначення політичної влади здійснена провідними вченими по різному, разом з тим в них не вбачаються антагоністичної неузгодженості, скоріш за все вони доповнюють один одного.

Виникає інше питання. Як співвідносяться політична та державна влада?

Професор О.Ф. Скакун у своїй книзі «Теорія держави і права» досліджує дві точки зору на запропоновану проблематику: перша - «політична влада» і «політична влада» поняття тотожні; друга – «політична влада» і «державна влада» - поняття не тотожні, однак всяка влада є політичною.

До відмінностей політичної та державної влади він відніс: всяка державна влада має політичний характер, але не всяка політична влада є державою; державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верстами суспільства, пом’якшує їх протиборство, виконує «спільні справи»; політична і державна влада мають різні механізми здійснення [21, c. 34].

Схоже бачення цієї проблеми мають також В.В.Копейчиков, який вважав, що: «ототожнення політичної і державної влади… безпідставні [22, c. 35» та М.В. Кравчук: «політична влада ширша за змістом, ніж державна [19, c. 45].

Останній до ознак державної влади відносить – «це влада публічна, здійснюється від імені всього суспільства; влада апаратна, концентрується в діяльності апарату; влада універсальна, поширюється на все суспільство; влада суверена, відокремлена від інших властей; легітимна влада, юридично закріплена і визнана народом [19, c. 46]».

Окрему думку на це питання має О.Ф. Скакун під державної владою ним розуміється – «публічно-політичні, вольові відносини, що утворюються між державним апаратом і суб’єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус [21 c. 36].

Здійснюючи аналіз двох наведених суджень на категорію «державна влада» замітимо, що між ними є деякі розходження. Так перший автор у визначає до ознак державної влад відносить: легітимність, юридичне закріплення і визнану народом, другий вказує, що вона здійснюється на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус.

На наш погляд, М.В. Кравчук більш вдало сформував ознаки «державної влади», так як позиція другого автора про беззастережне спирання державної влади на правові норми є з позиції сучасного розуміння правової норми не вірною. Правова норма повинна бути обов’язково соціально обумовлена: відображати потреби життя, відповідати реальному стану речей. Відповідно правова норма, яка соціально не обумовлена може бути не правовою, хоча і формально вираженою [23, c. 65].

Таким чином, на наш погляд, найбільш вдало розуміння державної влади розкрив М.В. Кравчук. Враховуючи його думку, а також власні погляди сформуємо ознаки державної влади:

- являється складовою політичної влади;

• здійснюється державними органами від імені всього суспільства;

• влада апаратна, концентрується в діяльності апарату управління;

• влада універсальна, поширюється на все суспільство;

• влада суверена, відокремлена від інших властей;

• легітимна влада, соціально обумовлена, визнана народом та юридично закріплена;

• з метою захисту прав і свобод людей вона застосовує державний примус.

З усього наведеного напрошується висновок, що держава влада, як невід’ємна складова політичної влади, – це здійснювана державними органами соціально обумовлена влада, основною метою якої є охорони прав і свобод людини та громадянина.