V. Структурні моделы документа з освітньої політики

В умовах існування розмаїття підходів до структурування документа з освітньої політики в контексті структури, обсягу та стилю викладу важливим є попереднє узгодження ключових ас­пектів для надання документу дієвих характеристик. Наведемо дві моделі написання політичного документа.

Модель Я. Герчинського.

Ця модель розроблена паном Яном Герчинським, доктором Варшавського університету в рамках спільного проекту Міністер­ства освіти і науки України, Програми Розвитку Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного Фонду «Відродження» та Ін­ституту Відкритого Суспільства - Будапешт «Інновація та онов­лення освіти для підвищення добробуту та зниження рівня бідно­сті» (2001-2003).

Рекомендовану модель не слід розглядати як еталон для на­писання будь-яких політичних документів, вона може слугувати лише орієнтиром у процесі написання документа.

Необхідно, однак, зазначити, що недотримання викладених ниж­че вимог щодо послідовності викладу та обсягу матеріалу може значно ускладнити роботу і зробити документ менш ефективним і складнішим для ознайомлення.

Одна робота має бути присвячена лише одній ключовій про­блемі.

Збільшення обсягу робота можливе (понад 16 сторінок фор­мату А4 без урахування додатків) лише у разі надзвичайної важ­ливості якогось варіанта політики (а не проблеми взагалі).

Під час написання політичного документа необхідно керува­тися рекомендаціями для того, щоб не перевищувати встановлені рамки обсягу роботи.

Резюме -1 сторінка

Резюме не повинно перевищувати половину сторінки і має містити безпосередньо опис проблеми і перелік варіантів політи­ки (рекомендацій). Резюме слід писати після написання основної частини роботи. Воно є корисним для читачів, навіть коли доку­мент у цілому не перевищує 12 сторінок, оскільки допомагає зро­зуміти, чи варто продовжувати ознайомлення з роботою.

Вступ -1-2 сторінки

Вступ має містити короткий, але чітко сформульований опис проблеми. Не потрібно жодних посилань на будь-які джерела. Однак корисним є аналіз історичного підгрунтя проблеми (чи коріння проблеми було успадковане ще з радянських часів, чи є наслідком соціальних і політичних процесів років незалежності). Чітко слід визначити співвідношення аналізованої проблеми з іншими проблемами державної політики (управління тощо).

Аналіз проблеми - 2-5 сторінок

З метою ефективного викладення проблеми матеріал доціль­но подавати, ілюструючи його графіками, таблицями, цитатами і посиланнями на підзаконні акти та нормативні документи. Інфор­мацію технічного характеру слід наводити у додатках. У процесі аналізу проблеми акцент має бути зроблено на фундаментальній природі проблеми, її зв’язках з іншими основними проблемами освітнього сектора. Якісний аналіз проблеми матиме більшу цін­ність, аніж виклад варіантів політики (рекомендацій), оскільки може допомогти зацікавленим сторонам краще зрозуміти питан­ня; до того ж треба пам’ятати, що головною метою політичного документа є пропонування якісного аналізу та рекомендацій, а не опис того, що може бути відомо читачеві. Обсяг проблеми (міс­цевий або національний, сільський або міський рівень) також треба описувати. Коли варіанти політики (рекомендації) стосу­ються лише частини проблеми, що аналізується, необхідно чітко окреслити цю частину проблеми. В цілому має бути чіткий зв’язок між ідентифікацією проблеми і запропонованими варіан­тами політики (рекомендаціями). Завжди існує бажання включи­ти якнайбільше матеріалу до цієї частини роботи з тим, щоб показати читачам, що автор володіє проблемою. У цьому випа­дку слід дотримуватися таких двох чітких правил: по-перше, якщо якась частина опису або дані не повністю співвідносяться з з певним варіантом політики, її краще винести у додатки; по- друге, надзвичайно важливими є прості факти (як порівняння цифр) та аргументи.

Перелік варіантів політики (рекомендацій) - півсторінки

Перелік варіантів політики необхідний для кращої орієнтації читача та глибшого розуміння роботи. Має бути 3—5 варіантів політики. Читач повинен побачити, які варіанти є взаємовиключ- ними, а які утворюють набір подібних між собою варіантів (мо­жуть існувати обидва випадки).

Опис кожного з варіантів політики (рекомендації) - по 1 сторінці на кожен варіант

Запропонований варіант політики має бути чітко сформульо­ваний і стосуватися аналізованої проблеми. Час, відведений для втілення варіанта політики (рекомендації) в життя або загальна кількість необхідних для цього коштів, викладені у роботі, зроб­лять її більш корисною для читача. Автор має навести коментарі щодо можливих негативних наслідків при імплементації кожного варіанта політики (рекомендації), або основні складнощі, що мо­жуть виникнути з боку зацікавлених сторін. Треба також назвати головного відповідального за впровадження певного варіанта політики. Якщо імплементація варіанту політики потребуватиме внесення змін до законодавчої бази, слід перелічити закони та інші нормативні документи, до яких необхідно внести зміни та доповнення (детальне формулювання цих змін не потрібне).

Висновки -1 сторінка

Висновки не є обов’язковими, проте можуть бути написані, якщо деякі коментарі щодо реалістичності та політичної доціль­ності запропонованого стосуються всіх варіантів політики. Вис­новки нададуть роботі завершеного вигляду та спростять її читан­ня.

Для 4-х варіантів політики, що викладені в роботі, загальний обсяг документа становитиме 1—13 сторінок (без додатків).

Модель Е.Янга та Л.Куінн

Документ з освітньої політики - це прикладний інструмент для прийняття рішень, який не є науковою роботою.

Структурні елементи документа

1. Назва (назва предмета або проблеми дослідження).

2. Зміст (нумерація заголовків і підзаголовків).

3. Резюме (короткий опис змісту роботи).

4. Вступ:

• соціальний та економічний контекст виникнення проблеми;

• визначення проблем

5. Опис проблеми:

• визначення та дослідження природи проблеми;

• акцент на її важливості на урядовому рівні.

6. Варіанти політики:

• виклад, оцінювання та порівняння можливих варіантів розв’язання проблеми;

• надання переконливих свідчень щодо необхідності вибору варіантів політики;

• виклад чіткого плану імплементації обраних варіантів полі­тики.

7. Висновки:

• синтез основних результатів;

• перелік варіантів політики;

• заключні ремарки.

8. Список основної використаної літератури.

9. Додатки

19