Вирішення завдання:

1. Суб'єктивна сторона злочину – це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення невідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків. Зміст суб'єктивної сторони складу злочину характеризують певні юридичні ознаки.

2. Ознаки: вина, мотив та мета вчинення злочину. Вони тісно пов'язані між собою, проте їх зміст і значення у кожному випадку вчинення злочину неоднакові. Вина особи – це основна, обов'язкова ознака будь-якого складу злочину, вона визначає саму наявність суб'єктивної сторони і значною мірою її зміст. Відсутність вини виключає суб'єктивну сторону і тим самим склад злочину. Проте в багатьох злочинах суб'єктивна сторона потребує встановлення мотиву і мети, що є її факультативними ознаками. Вони мають значення обов'язкових ознак лише в тих випадках, коли названі в диспозиції закону як обов'язкові ознаки конкретного злочину.

3. Вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Форми вини – це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільно небезпечне діяння. Чинне кримінальне законодавство виділяє дві форми вини – умисел (ст. 24) і необережність (ст. 25). Умисел і необережність мають свої види. Умисел може бути прямим і непрямим, а необережність існує у виді злочинної самовпевненості (самонадіянності) та злочинної недбалості. Поза цими конкретними видами вина відсутня.

4. Винні діяння:

1) незаконне придбання гладкоствольної мисливської рушниці й патронів до неї – непрямий умисел (М. усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, свідомо придбав рушницю, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускав їх настання);

2) вистріл К. у ноги з рушниці патроном, що заряджений сіллю – прямий умисел (М., роблячи постріл у ноги К усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і, враховуючи всі обставини ситуації, бажав їх настання);

3) від отриманого широкого поранення К. помер на місці – необережність у формі злочинної недбалості (М. не передбачав, що рушниця заряджена справжніми патронами, хоча він міг це передбачити, так як частина патронів залишилась в нього справжніх).

Винні діяння при другому варіанті:

1) прицільний постріл в обличчя К. – прямий умисел (М., роблячи прицільний постріл в обличчя К усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і, враховуючи всі обставини ситуації, бажав їх настання);

2) нанесення тілесних ушкоджень у вигляді поранення верхньої частини обличчя з руйнуванням і дефектом (відсутністю) м'яких тканин перенісся, прилеглих ділянок бічних поверхонь носа та очних впадин, лівого надбрів'я, верхньої повіки лівого ока, а також кісткових структур носа – непрямий умисел.

Завдання 8. З. домовився з А. про ремонт автомобілю, що належав З. Оскільки на цей момент грошей він не мав, а ремонт був потрібний терміново, вони домовилися, що його вартість він сплатить через місяць. Однак, через місяць грошей він не сплатив, незважаючи на кількаразові нагадування А. Через два місяці А., щоб примусити З. віддати борг, почав погрожувати йому фізичною розправою, а коли й це не допомогло, в одній зі сварок ударив З. викруткою в ліву частину грудної клітини. Від пошкодження серця З. помер. А. було засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Зверніться до ст. 115 КК України. Що таке мотив злочину? Визначте, чи є корисливим мотив злочину, вчиненого А.? Факультативною чи обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мотив у складі злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК. З'ясуйте, у яких злочинах, передбачених статтями розділу II Особливої частини КК України мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони?