27.Задачі та принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби. П. М. Д.

Завдання - найпростішими заходами врятувати життя потерпілого, зменшити його страждання, попередити розвиток можливих ускладнень, по­легшити стан і попередити розвиток захворювання. Перша медична допомога може бути надана безпосередньо на місці нещасного випадку самим постраждалим (самодопомога), його товаришем (взаємодопомога), санітарними дружинами. Заходи мед допомоги: тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов’язки, штучне дихання й непрямий масаж серця, введ антидо­тів, антибіотиків та болезаспокійливих, зігрівання, часткова сан обробка. Принципи правильність і доцільність дій; швидкість і рішучість; продуманість та спокій. Якомога швидше надання допомоги має вирішальне значення. Табельні засоби: перев’язочний матеріал: бинти, перев’язоч­ні медичні пакети, великі й малі стерильні пов’язки та серветки, вата. Підручні засоби: під час наклад пов’язок - чисте простирадло, сорочка, тканини; для зупинки кровотечі - замість джута пасок або пояс; у разі переломів замість

шин - смужки твердого картону, фанери, дошки тощо. +див пит. 141

Головний принцип надання першої мед допомоги. Термін надання.

Якомога швидше надання першої мед допомоги має вирішальне значення. Якщо першої мед допомоги потребує одночасно велика кількість потерпілих, то визначають терміновість і черговість її надання. Передусім допомогу надають дітям і тим людям, яким безпосередньо загрожує смерть. Починаючи надавати першу мед допомогу за комбінованого ураження, передусім визнач послідовність окремих її прийомів.

Усі прийоми першої мед допомоги слід виконувати дбайливо й обережно. Грубі втручання можуть зашкодити потерпілому й погіршити його стан. Якщо першу медичну допомогу робить не один, а двоє чи кілька людей, то треба діяти злагоджено. У цьому разі один з тих, хто надає допомогу, повинен керувати виконанням усіх прийомів першої мед. допомоги

+див пит. 140

Поняття про кровотечі. - Правила накладання джуту (закрутки).

Кровотеча - вихід крові з ушкоджених кровоносних судин. Може бути первинною, що виникає відразу після ушкодження судин, вторинною (з’являється через певний час). Є артеріальні, венозні, капілярні й паренхіматозні кровотечі. Артеріальна - за якої організм дуже швидко може втратити значну к-ть крові. Ознаки: яскраво червоний колір крові та її витікання пульсуючим струменем. Венозна - безупин витіканням крові, яка має темно-червоний колір, при цьому явного струменя не буває. Капілярна виникає у разі ушкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини й м’язів. Кровоточить уся поверхня рани. У разі зовнішньої кровотечі кров виходить через рани шкірних покривів і видимих слизових оболонок або з порожнин. При внутрішній кровотечі кров вилив в тканини, органи чи порожнини. Наслідок - швидка втрата 1-2 л крові може призвести до смерті. Для зупинки застосовують джути - стрічкові й трубчасті, а для проведення іммобілізації — шини - фанерні, сходові, сітчасті тощо. Під час надання першої мед допомоги викор деякі медикаменти - розчин йоду спиртовий 5 % у ампулах чи флакона, 1—2 % спиртовий розчин брильянтового зеленого у флаконі, валідол у пігулках, настоянка валеріани, нашатирний спирт в ампулах, соду харчову вазелін. Щоб зупинити артеріальну кровотечу, накладають джут або закрутку, фіксуючи кінцівку в положенні щонайбільшого згинання, притискаючи артерію вище місця її ушкодження пальцями. У разі ушкодження великих артеріальних судин кінцівок джут накладають на стегно, гомілку, плече й передпліччя вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг чи м’я­ку підкладку з бинта, щоб не прищикнути шкіру. Джутом перетягують доволі сильно, щоб зупинити кровотечу. Відсутність пульсації на периферичній судині свідчить про правильність накладення джута. Обов’язково слід вказати дату, годину і хвилину накладення джута, підклавши записку під джут так, щоб її було добре видно. Кінцівку, перетягнуту джутом, тепло вкривають, особливо взимку, але в жодному разі не обкладають грілками. Джут слід тримати на кінцівці не більше 2 годин, щоб уникнути її омертвіння нижче місця притискання джута.

Причина виникнення та характеристика переломів кісток

Переломи виникають під час різких рухів, ударів, падіння з висоти. Вони можуть бути закритими й відкритими. У разі закритих переломів цілісність шкірного покриву не порушується, а у разі відкритих — у місці перелому є рана. Найнебезпечнішими є відкриті переломи. Розрізняють переломи без зсуву і зі зсувом кісткових фрагментів. Переломи, за яких утвор тільки 2 уламки, назив одиничними, переломи з кількома уламками — множинними. Під час аварій, катастроф, землетрусів та ядерного ураж у людей можуть бути множинні переломи кількох кісток. Найважчими є переломи, які поєднуються з опіками й радіаційним ураженням. Переломи, що виникають внаслідок влучення кулі чи осколка снаряда, назив вогнепальними, х-р. роздроблення кісток на великі та дрібні осколки, роздушення м’яких тканин у місці перелому, відрив частини кінцівки. Основні ознаки переломів: біль, припухлість, синець, ненормальна рухливість у місці перелому, порушення функції кінцівки. Якщо перелом відкритий, у рані можна побачити уламки кісток. Переломи кісток кінцівок супроводжуються їх укороченням і скривленням у місці перелому. Ушкодж ребер може утруднювати дихання, під час обмацування в місці перелому чутний хрускіт (крепітація) уламків ребра. Переломи кісток таза й хребта часто супроводж розладами сечовипускання й порушенням рухів у нижніх кінцівках. У разі переломів кісток черепа незрідка буває кровотеча з вух. У важких випадках переломи супроводжуються шоком. Особливо часто розвив шок у разі відкритих переломів з артеріал кровотечею.