3.29 Технологічний процес відновлення рам і ресор

3.29.1 Зміст розділу

Загальні положення. Капітальний ремонт рами АТЗ. Основні дефекти і спосо­би ремонту рам. Складання рам. Гідроклепка. Ремонт ресор.

3.29.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 537-541; 2, с. 365-369; 3, с. 198-202].

3.29.3 Методичні вказівки

Рами, які поступають у капітальний ремонт мають різні дефекти. В процесі вивчення теми необхідно розглянути причини виникнення пошкоджень рам. Це дозволить правильно зрозуміти доцільність використання різних методів відновлення елементів рами.

Капітальний ремонт рами може проводитись з повним або неповним розбиранням. Необхідно ознайомитись з послідовністю і змістом операцій, прийнятих технологічних процесів відновлення рами. Знати технічні вимоги, які пред'являють до відремонтованих рам.

3.29.4 Контрольні запитання

1. Яка причина утворення в рамах тріщин?

2. Умови експлуатації і дефекти рам.

3. Методи відновлення елементів рам.

4. Послідовність і основні операції технологічного процесу відновлення рам з повним розбиранням.

5. Клепання рам.

6. Яка необхідність в зміцненні зварних швів і зон термічного впливу відремонтованих деталей рами?

7. Методи фарбування рам.

8. Охорона праці при ремонті рам.

3.30 Ремонт і відновлення автомобільних шин

3.30.1 Зміст розділу

Загальні положення. Види ремонту шин. Технологія ремонту і відновлення шин і камер. Матеріали для відновлення.

3.30.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 530-533].

3.30.3 Методичні вказівки

Ремонт шин. Шини знімають з експлуатації в разі спрацювання рисунка протектора: 1) для вантажних автомобілів – 1,0 мм; 2) для легкових – 1,6 мм; 3) для автобусів – 2,0 мм. Такі шини доцільно віддавати для відновлювального ремонту, який зводиться до знімання з покришки старого протектора і накладання нового.

Основи і дефекти шин: спрацювання протектора, пошкодження покривної гуми і каркаса (прорізи, проколи, пробої, задирки, розшарування каркаса). За своїм характером дефекти поділяються на зовнішні, внутрішні і наскрізні. Вони можуть бути місцевими і кільцевими.

Технологічний процес ремонту покришки з місцевими пошкодженнями включає такі заходи: очищення і миття; підготовка пошкоджених ділянок; нанесення клею і сушіння; ліквідація пошкоджень; вулканізація; остаточна обробка; контроль.

Вулканізацію здійснюють для створення міцного з’єднання ділянок покришки з ремонтним матеріалом перетворення їх у монолітну міцну масу.

Для вулканізації покришок з наскрізними і зовнішніми пошкодженнями застосовують мульди, з внутрішніми пошкодженнями – сектор.

На боковій поверхні відремонтованої покришки має бути випечено: скорочена назва шиноремонтного заводу, номер контролера ВТК, дата випуску шини з ремонту.

3.30.4 Контрольні запитання

1. При якому спрацюванню рисунка протектора шини знімають з експлуатації?

2. Які є основні дефекти шин?

3. Які види ремонту встановлені для шин?

4. З якими пошкодженнями не приймають у ремонт покришки?

5. Які заходи включає технологічний процес ремонту покришки?

6. В чому полягає технологічний процес накладання бігової доріжки?

3.31 Технологічні принципи відновлення деталей АТЗ

3.31.1 Зміст розділу

Структура технологічних маршрутів відновлення. Метрологічне забезпечення технологічних процесів. Вибір способів відновлення де­талей.

3.31.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 341-357; 2, с. 321-340; 3, с. 406-423].

3.31.3 Методичні вказівки

У ремонтному виробництві готова деталь є результатом механічної обробки ремонтної заготовки, для виготовлення якої до технологічних маршрутів входять дві великих групи операцій; підготовка поверхні до нарощування і безпосереднє нарощування спрацьованої поверхні. Перша група операцій включає в себе слюсарну обробку, обробку на металорізальних верстатах або електрофізичну обробку; друга – постановку додаткової деталі, пластичне деформування, наплавлення, металізацію, нанесення електролітичного або полімерних покриттів, а також електрофізичні способи нарощування поверхонь.

Якість відремонтованої автотракторної техніки складається з якості її складових частин – агрегатів, вузлів, деталей. Відповідність відремонтованих машин вимогам нормативно-технічної документації дає можливість вважати їх придатними для експлуатації. Багато деталей, які слід контролювати за допомогою інструментів, перевіряють візуально.

Методи вимірювання поділяються на прямі та непрямі. Диференційний метод вимірювання полягає в незалежному вимірюванні кожного параметра виробу.

Контактний метод – метод, при якому вимірювальний елемент контрольного засобу стикається з контрольованою поверхнею.

Безконтактний метод – метод, при якому вимірювальний елемент контрольного засобу НС стикаються з контрольованою поверхнею.

Вибираючи найраціональніший технологічний процес відновлення деталей, слід враховувати ряд вихідних даних: розміри, форму і точність виготовлення деталей, її матеріал, термічну обробку, умови роботи, вид і характер дефекту, виробничі можливості ремонтного підприємства тощо. Вибір технологічного процесу відновлення деталей значною мірою залежить від дефекту і причини його виникнення.