- •Івано-Франківськ
- •І. М. Богатчук
- •1 Мета і завдання вивчення дисципліни
- •1.1 Мета
- •1.2 Завдання
- •2 Загальні методичні вказівки
- •3.1.4 Контрольні запитання
- •3.2 Загальні положення з ремонту атз
- •3.2.1 Зміст розділу
- •3.2.3 Методичні вказівки
- •3.5.4 Контрольні запитання
- •3.6 Зовнішнє миття. Ефективність мийно-очисних робіт.
- •3.6.1 Зміст розділу
- •3.6.3 Методичні вказівки
- •3.8 Дефектація та сортування деталей 3.8.1. Зміст розділу
- •3.8.3 Методичні вказівки
- •3.9.4 Контрольні запитання
- •3.10 Організація процесів складання
- •3.10.1 Зміст розділу
- •3.10.3 Методичні вказівки
- •3.11.4 Контрольні запитання
- •3.12 Класифікація способів відновлення деталей
- •3.12.2 Зміст розділу
- •3.12.3 Методичні вказівки
- •3.13 Відновлення деталей слюсарно-механічною обробкою
- •3.13.1 Зміст розділу
- •3.13.3 Методичні вказівки
- •3.13.4 Контрольні запитання
- •3.14 Відновлення деталей тиском
- •3.14.1 Зміст розділу
- •3.14.3 Методичні вказівки
- •3.16.4 Контрольні запитання
- •3.17 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням 3.17.1 Зміст розділу
- •3.17.3 Методичні вказівки
- •3.17.4 Контрольні запитання
- •3.18 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням в середовищі захисних газів і під шаром флюсу
- •3.18.1 Зміст розділу
- •3.18.3 Методичні вказівки
- •3.19.4 Контрольні запитання
- •3.20 Відновлення деталей електрофізичними методами
- •3.20.1 Зміст розділу
- •3.20.3 Методичні вказівки
- •3.23 Відновлення лакофарбових покриттів атз
- •3.23.1 Зміст розділу
- •3.23.3 Методичні вказівки
- •3.23.4 Контрольні запитання
- •3.24 Відновлення двигуна
- •3.24.1 Зміст розділу
- •3.24.3 Методичні вказівки
- •3.24.4 Контрольні запитання
- •3.25 Відновлення і ремонт агрегатів і деталей трансмісії
- •3.25.1 Зміст розділу
- •3.25.3 Методичні вказівки
- •3.25.4 Контрольні запитання
- •3.26 Відновлення і ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •3.26.1 Зміст розділу
- •3.26.3 Методичні вказівки
- •3.27.4 Контрольні запитання
- •3.28 Ремонт кузовів і кабін
- •3.28.1 Зміст розділу
- •3.28.3 Методичні вказівки
- •3.28.4 Контрольні запитання
- •3.29 Технологічний процес відновлення рам і ресор
- •3.29.1 Зміст розділу
- •3.29.3 Методичні вказівки
- •3.29.4 Контрольні запитання
- •3.30 Ремонт і відновлення автомобільних шин
- •3.30.1 Зміст розділу
- •3.30.3 Методичні вказівки
- •3.31.4 Контрольні запитання
- •3.32 Типізація технологічних процесів ремонту
- •3.32.1 Зміст роботи
- •3.32.3 Методичні вказівки
- •3.33.4 Контрольні запитання
- •3.34 Основи проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств
- •3.34.1 Зміст розділу
- •3.34.3 Методичні вказівки
- •3.34.4 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
3.29 Технологічний процес відновлення рам і ресор
3.29.1 Зміст розділу
Загальні положення. Капітальний ремонт рами АТЗ. Основні дефекти і способи ремонту рам. Складання рам. Гідроклепка. Ремонт ресор.
3.29.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 537-541; 2, с. 365-369; 3, с. 198-202].
3.29.3 Методичні вказівки
Рами, які поступають у капітальний ремонт мають різні дефекти. В процесі вивчення теми необхідно розглянути причини виникнення пошкоджень рам. Це дозволить правильно зрозуміти доцільність використання різних методів відновлення елементів рами.
Капітальний ремонт рами може проводитись з повним або неповним розбиранням. Необхідно ознайомитись з послідовністю і змістом операцій, прийнятих технологічних процесів відновлення рами. Знати технічні вимоги, які пред'являють до відремонтованих рам.
3.29.4 Контрольні запитання
1. Яка причина утворення в рамах тріщин?
2. Умови експлуатації і дефекти рам.
3. Методи відновлення елементів рам.
4. Послідовність і основні операції технологічного процесу відновлення рам з повним розбиранням.
5. Клепання рам.
6. Яка необхідність в зміцненні зварних швів і зон термічного впливу відремонтованих деталей рами?
7. Методи фарбування рам.
8. Охорона праці при ремонті рам.
3.30 Ремонт і відновлення автомобільних шин
3.30.1 Зміст розділу
Загальні положення. Види ремонту шин. Технологія ремонту і відновлення шин і камер. Матеріали для відновлення.
3.30.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 530-533].
3.30.3 Методичні вказівки
Ремонт шин. Шини знімають з експлуатації в разі спрацювання рисунка протектора: 1) для вантажних автомобілів – 1,0 мм; 2) для легкових – 1,6 мм; 3) для автобусів – 2,0 мм. Такі шини доцільно віддавати для відновлювального ремонту, який зводиться до знімання з покришки старого протектора і накладання нового.
Основи і дефекти шин: спрацювання протектора, пошкодження покривної гуми і каркаса (прорізи, проколи, пробої, задирки, розшарування каркаса). За своїм характером дефекти поділяються на зовнішні, внутрішні і наскрізні. Вони можуть бути місцевими і кільцевими.
Технологічний процес ремонту покришки з місцевими пошкодженнями включає такі заходи: очищення і миття; підготовка пошкоджених ділянок; нанесення клею і сушіння; ліквідація пошкоджень; вулканізація; остаточна обробка; контроль.
Вулканізацію здійснюють для створення міцного з’єднання ділянок покришки з ремонтним матеріалом перетворення їх у монолітну міцну масу.
Для вулканізації покришок з наскрізними і зовнішніми пошкодженнями застосовують мульди, з внутрішніми пошкодженнями – сектор.
На боковій поверхні відремонтованої покришки має бути випечено: скорочена назва шиноремонтного заводу, номер контролера ВТК, дата випуску шини з ремонту.
3.30.4 Контрольні запитання
1. При якому спрацюванню рисунка протектора шини знімають з експлуатації?
2. Які є основні дефекти шин?
3. Які види ремонту встановлені для шин?
4. З якими пошкодженнями не приймають у ремонт покришки?
5. Які заходи включає технологічний процес ремонту покришки?
6. В чому полягає технологічний процес накладання бігової доріжки?
3.31 Технологічні принципи відновлення деталей АТЗ
3.31.1 Зміст розділу
Структура технологічних маршрутів відновлення. Метрологічне забезпечення технологічних процесів. Вибір способів відновлення деталей.
3.31.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 341-357; 2, с. 321-340; 3, с. 406-423].
3.31.3 Методичні вказівки
У ремонтному виробництві готова деталь є результатом механічної обробки ремонтної заготовки, для виготовлення якої до технологічних маршрутів входять дві великих групи операцій; підготовка поверхні до нарощування і безпосереднє нарощування спрацьованої поверхні. Перша група операцій включає в себе слюсарну обробку, обробку на металорізальних верстатах або електрофізичну обробку; друга – постановку додаткової деталі, пластичне деформування, наплавлення, металізацію, нанесення електролітичного або полімерних покриттів, а також електрофізичні способи нарощування поверхонь.
Якість відремонтованої автотракторної техніки складається з якості її складових частин – агрегатів, вузлів, деталей. Відповідність відремонтованих машин вимогам нормативно-технічної документації дає можливість вважати їх придатними для експлуатації. Багато деталей, які слід контролювати за допомогою інструментів, перевіряють візуально.
Методи вимірювання поділяються на прямі та непрямі. Диференційний метод вимірювання полягає в незалежному вимірюванні кожного параметра виробу.
Контактний метод – метод, при якому вимірювальний елемент контрольного засобу стикається з контрольованою поверхнею.
Безконтактний метод – метод, при якому вимірювальний елемент контрольного засобу НС стикаються з контрольованою поверхнею.
Вибираючи найраціональніший технологічний процес відновлення деталей, слід враховувати ряд вихідних даних: розміри, форму і точність виготовлення деталей, її матеріал, термічну обробку, умови роботи, вид і характер дефекту, виробничі можливості ремонтного підприємства тощо. Вибір технологічного процесу відновлення деталей значною мірою залежить від дефекту і причини його виникнення.