1. Визначення показників руху та продуктивності праці персоналу

Рух робочої сили представляє собою процес прибуття, вибуття і переміщення спискової чисельності робітників. Рух такого роду характеризу­ється плинністю кадрів.

1. – коефіцієнт обороту з прийому кадрів визначається відношенням кількості робітників, прийнятих на роботу за даний період до середньоспискової чисельності за той же період

Коефіцієнт обороту по прийому, визначається за формулою

де Ч^прийом – чисельність прийнятих робітників на підприємстві протягом року;

Ч^річн. – середньооблікова чисельність робітників підприємства за звітний рік.

==0,079=7,9%

2. – коефіцієнт обертання по вибуттю кадрів визначається відношенням кількості робітників, які вибули по всім причинам за даний період до середньоспискової чисельності за той же період

Коефіцієнт обороту по вибуттю:

;

==0,112 =11,2%

де Ч^ВИБ – чисельність робітників, що вибули на підприємстві протягом року.

3) коефіцієнт із загального обороту кадрів дорівнює відношенню сумі коефіцієнтів обороту з прийому і вибуття кадрів до середньоспискової чисельності за той же період коефіцієнт загального обороту

Коефіцієнт загального обороту:

;

==0,191=19,1%

4) коефіцієнт плинності кадрів визначається відношенням чисельності робітників, звільнених через порушення трудової дисципліни і за власним бажанням за звітний період до середньоспискової чисельності за той же період

Коефіцієнт плинності кадрів:

де Ч^виб_{вл.бажан.} – чисельність робітників, що вибули на підприємстві протягом року за власним бажанням ;

Ч^виб._{поруш.тр.дисц. -} чисельність робітників, що вибули на підприємстві протягом року за порушення трудової дисципліни.

==0,067=6,7%

Показники продуктивності праці (виробіток на 1 робітника (працівника)) у вартісному виразі визначаються з розрахунку на одного працівника та на одного робітника в базовому та звітному періодах. Середньорічний виробіток у розрахунку на одного робітника та працівника визначається за формулою:

де V_виг.пр. – обсяг виготовленої продукції (у базовому та звітному роках)

Ч^річн. – середньооблікова чисельність робітників (працівників) підприємства за базовий і звітний рік.

Вихідні дані для розрахунку середньорічного виробітку на одного робітника та працівника беремо з табл.4.

Табл.4. Вихідні дані для розрахунку основних показників використання основних виробничих фондів

Ва рі-ант	Обсяг виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг), грн.		Середньорічна вартість основних виробничих фондів, базовий рік, грн.
	Базовий рік	Звітний рік
44	927910	936830	297960

= (927910+936830)/89=20952,13 (грн.)

На основі отриманих результатів можна зробити розрахунки темпу росту продуктивності праці робітників (працівників) підприємства.

Темп росту продуктивності праці:

• в розрахунку на одного робітника:

=936830/89=10526,18 (грн.)

=927910/94=9871,38 (грн.)

(10526,18/9871,38)*100-100=6,63%

- в розрахунку на одного працівника:

=936830/97=9658,04 (грн.)

=927910/102=9097,16 (грн.)

=(9658,04/9097,16)*100-100=6.17%

Таким чином, темп росту продуктивності праці в розрахунку на одного працівника складає 6,17%, що недостатньо для того, щоб зрівнятися з показником в розрахунку на одного робітника на 0,08% (темп росту продуктивності праці у розрахунку на одного робітника становить 6,63%)

Висновки про дані

Виходячи з отриманих даних, чисельність персоналу у звітному році зменшилась на 5 чоловік у порівняні з базовим роком.

Головним показником звітності підприємства по трудовим ресурсам є середньо­спискова чисельність працівників. Згідно з вихідними даними даної курсової роботи вона складала 102 чоловік у базовому році, в тому числі 94 чоловік – робітники, у звітному році середньоспискова чисельність працівників і робітників зменшилася і стала складати 97 і 89 чоловік відповідно. Аналізуючи дану структуру персоналу, можна сказати, що зменшилася доля робітників у структурі (у базову році 92,16%, у звітному році 91,75%), збільшилася доля адміністративно-управлінського персоналу (у базовому році вона складала 7,84%, а у звітному році збільшилася на 0,41% і становить 8,25%), а це є не досить позитивним фактором, оскільки у такому випадку це може призвести до зайвих затрат на наймання додаткових робітників і їх навчання. Збільшення кількості робітників дозволить підвищити продуктивність праці і ефективність виробництва. Проте це не є абсолютно позитивним показником, адже підвищенню продуктивності праці можуть сприяти також і інши фактори, такі як, механізація і автоматизація виробництва, модернізація обладнання, застосування ефективних видів сировини, удосконалення технології виробництва.

Із отриманих даних видно, що у звітному періоді на підприємстві було прийнято 7,9% середньоспискової чисельності робітників, слід відмітити, що звільнено за цей же період 11,2% середньоспискової чисельності робітників.

Звільнення за власним бажанням і через порушення трудової дисципліни є для підприємства небажаними, оскільки призводять до затрат на додаткове наймання робітників і їх підготовку.

Загальний оборот руху персоналу визначається як сума коефіцієнтів обігу з прийому і вибуття персоналу. Він складає 19,1 % від середньо­спискової чисельності.

Коефіцієнт плинності кадрів склав 6,7%. Даний показник залежить від показника звільнення персоналу за власним бажанням та звільнення через порушення трудової дисципліни. Плинність кадрів знижує продуктивність праці на підприємстві. Щоб розробити заходи спрямовані на закріплення робочих кадрів, необхідно знати конкретні причини звільнення з власного бажання.

Продуктивність праці – найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства, головний фактор зростання обсягів виробництва продукції. [13] Виробіток — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Середньорічний виробіток у розрахунку на одного робітника та працівника склав 22924,38 грн. Чим більший виробіток продукції за одиницю часу, або чим менші затрати часу на одиницю продукції, тим вищий рівень продуктивності праці. [2 ]

Підвищення продуктивності праці означає зростання інтенсивності виробництва, тобто зменшення витрат праці (часу) на виробництво одиниці продукції. Темп росту продуктивності праці в розрахунку на одного робітника склав 2,52%, а в розрахунку на одного працівника – 6,71%. При порівнянні даних показників з показниками за минулі роки, можна було б сказати чи є дані цифри позитивними чи негативними.