- •Тема 1. Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі. 4
- •Тема 2. Зміст і функції страхового менеджменту. 15
- •Тема 3. Стратегічне управління страховою організацією. 22
- •Тема 4. Інформаційні системи в управлінні страховою організацією. 32
- •Тема 5. Сутність і завдання страхового маркетингу. 36
- •Тема 1. Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •1.1. Характеристика основних суб’єктів страхового підприємництва.
- •1.2. Страховий ринок України та світу. Організаційна структура страхового ринку.
- •1.3. Законодавча та нормативно-правова база страхування
- •1.4. Види страхових компаній. Об'єднання страховиків, їх функції
- •1.5. Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •1.6. Зміст пакету необхідних документів і процедура ліцензування страхових організацій.
- •Тема 2. Зміст і функції страхового менеджменту.
- •2.1. Поняття страхового менеджменту
- •2.2. Функції страхового менеджменту
- •2.3. Органи управління страховою компанією.
- •2.4. Організаційні структури управління страховою організацією. Методи вибору ефективної структури управління.
- •Тема 3. Стратегічне управління страховою організацією.
- •3.1. Стратегічний менеджмент як процес, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •3.2. Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •3.3. Процес розробки стратегії страхової організації.
- •3.4. Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •3.5. Управління бізнес-процесами в страхуванні.
- •3.6. Реструктуризація страховиків. Визначення доцільності об’єднання (поглинання) компаній.
- •3.7. Управління інноваційними процесами в страхуванні.
- •3.8. Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •3.9. Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •3.10. Особливості бюджетування в страховій організації.
- •3.11. Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •Тема 4. Інформаційні системи в управлінні страховою організацією.
- •4.1. Призначення і мета створення системи
- •4.2. Структура аіс «Страхування»
- •4.3. Склад і структура функціональної і забезпечуючої частин аіс «Страхування»
- •Тема 5. Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •5.1. Поняття страхового маркетингу.
- •5.2. Маркетингова служба страховика та її функції.
- •5.3. Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •5.4. Методи збору та аналізу інформації про споживачів страхових послуг та конкурентів. Оцінка рівня конкуренції на ринку страхових послуг.
- •5.5. Розробка та просування нових видів страхових послуг.
- •5.6. Зміст плану маркетингу.
- •5.7. Управління рекламною діяльністю.
- •5.8. Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •5.9. Управління прямими продажами: через головний офіс та відокремлені структурні підрозділи.
- •Рекомендована література
- •1. Література до теоретичного курсу
- •2. Література до практичних занять
- •Витяг із закону україни "про страхування"
3.10. Особливості бюджетування в страховій організації.
В страхових компаніях, механізм бюджетування, у загальному виді є комплексним процесом, що включає планування, облік і контроль фінансових потоків і результатів, фінансову й управлінську звітність як результат виконання бюджету, послідовний ланцюжок управлінських дій, спрямованих на інтеграцію різних управлінських підсистем у єдиний контур бюджетного управління. При цьому, головною метою є формування вихідного бюджету, що представляє собою розгорнутий прогноз майбутніх фінансових операцій.
Консолідований бюджет (по усіх структурних підрозділах) страхової компанії рекомендується складати у виді сукупності двох агрегованих частин:
-
операційного бюджету, що включає план прибутків і збитків, що деталізується через відповідні статті доходів і витрат компанії, пов’язаних з основною діяльністю компанії;
-
фінансового бюджету.
Оскільки кожен структурний підрозділ в рамках фінансової структури компанії розглядається як відособлений підрозділ, бюджет структурного підрозділу формується як відповідна зовнішня “зароблена” ціна страхової послуги мінус витрати на ведення справи, страхові виплати, трансферти органам вищого рівня та нормативний рівень рентабельності.
Відправною крапкою при складанні бюджету в страховій компанії - є формування плану або прогнозованого обсягу надходжень страхових платежів, рівня виплат та витрат на ведення справи та іншими прогнозованими, у ряді випадків – нормативно доведеними до структурних підрозділів показниками, що визначається не тільки їх виробничими можливостями, але і можливостями збуту страхових продуктів на ринку. При цьому звичайно враховується вплив таких факторів, як діяльність конкурентів, фінансове становище потенційних страхувальників, результативність реклами, сезонні й інші коливання попиту, політика ціноутворення (тарифна політика).
Бюджетування допомагає установити ліміти витрат ресурсів і нормативи чи рентабельності ефективності по окремих видах послуг, видах бізнесу і структурних підрозділів компанії. Тобто, процедури бюджетного планування дозволяють визначити які з видів страхових послуг найбільш рентабельні, і які відособлені підрозділи приносять основний прибуток (хто є реципієнтом, а хто донором), чи ж необхідно позбавлятися від збиткових видів чи бізнесу підрозділів. На підставі бюджетів можна побудувати фінансову модель функціонування страхової компанії з метою визначення оптимального асортименту й обсягів страхових послуг з погляду можливостей компанії, наявності ресурсної бази і споживчого попиту страхувальників.
І найголовніше, система бюджетування дозволяє упорядкувати потік інформації, розподілити відповідальність за прийняття рішень, здійснювати контроль за діяльністю окремих господарських одиниць, вирішувати та контролювати стратегічні, тактичні кроки страхової компанії
3.11. Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
Під комунікаціями страховика розуміються всі ті "сигнали", що він направляє своїм страхувальникам, потенційним клієнтам, своїм збутовим мережам, суспільній думці і т.д Комунікації страховика забезпечують реалізацію наслідків маркетингових досліджень а саме: підсумків сегментації й пошуку кращих споживчих груп, вибору аргументів впливу на клієнтів, позитивних рис страхових послуг. Розрізняють внутрішні й зовнішні комунікації страховика.
Внутрішні комунікації, спрямовані на забезпечення прозорого внутрішнього середовища страхової компанії. Зовнішні комунікації, орієнтовані на суспільну думку, страхувальників і потенційних споживачів страхових послуг.
Стратегія комунікацій спрямована на об'єднання в собі всіх зовнішніх зв'язків страховика. Сюди відносяться: взаємозв'язки топ-менеджерів та інших провідних працівників компанії з партнерами; їхнє спілкування зі ЗМІ; із клієнтами та підрозділами страховика. Мета стратегії комунікацій - досягнення оптимального фінансового результату при наявних ресурсах. Стратегія комунікацій страховика має такі складові:
-
система ідентифікації компанії серед конкурентів - це робота, спрямована на підвищення популярності своєї торгової марки серед потенційних клієнтів, створення відповідного звукового, графічного, колірного й образного зображення, що асоціюються в населення з конкретною страховою компанією;
-
комунікації при продажі страхової продукції - посередницька діяльність, реклама певних видів страхових послуг;
-
створення духу команди серед співробітників страхової компанії, її партнерів, а також фиделізованої клієнтури - внутрішні комунікації;
-
система аналізу ефективності комунікацій.
Зовнішні комунікації страховика спрямовані на:
-
ознайомлення потенційних страхувальників із страховими послугами;
-
просування на ринок послуг страховика;
-
зростання іміджу марки компанії у свідомості потенційних клієнтів.
Отже, головна спрямованість зовнішніх комунікацій - збільшення продажів страхових послуг.
При допомозі комунікацій страховик намагається передати потенційному страхувальнику коротку інформацію про себе і свої послуги, зробити його більш зацікавленим у вирішенні проблем забезпечення страхового захисту. Таким чином, зовнішні комунікації - найважливіший маркетинговий місток між страховиком і страхувальником. Джерелами або каналами поширення комунікацій є:
-
різноманітна реклама;
-
представники страховика (агенти);
-
система заходів спрямованих на стимулювання продажів;
-
самі продажі;
-
суспільні зв'язки.
Головні вимоги до зовнішніх комунікацій страховика:
-
Звернення до тієї чи іншої аудиторії повинно бути гранично конкретним і як можна більш помітним на загальному фоні реклами.
-
Звернення закріпиться у свідомості потенційних споживачів страхових послуг компанії лише в тому випадку, якщо воно неодноразово повторюється.
-
Комунікації не дадуть бажаних наслідків, якщо вони не будуть спрямованими на створення єдиного позитивного обличчя страховика.
Комунікації лише тоді дають ефект, коли рекламовані послуги підкріплюються реальним ефективним страховим сервісом компанії
Сутність комунікаційного процесу полягає у обміні інформаційними повідомленнями між зацікавленими сторонами. Елементами комунікаційного процесу можна назвати наступні:
Інформаційне повідомлення (яким обмінюються);
Відправник;
Засоби перетворення інформації у сигнали, придатні для передавання
Канал передачі даних;
Засоби перетворення сигналів у інформацію, придатну для сприйняття адресатом
Адресат.