Хід роботи:

Реагент “Аспартатамінотрансфераза” використовується для визначення активності

аспартатамінотрансферази шляхом реєстрації кінетики реакції: 1,2 –аспартатамінотрансфераза каталізує зворотнє перенесення аміногрупи з

L-аспартату на α-кетоглутарат з утворенням оксалоацетату і L-глутамату. Потім оксалоацетат у присутності малатдегідрогенази (МДГ) відновлюється до малата з окисненням відновленого β-нікотинамідаденіндинуклеотиду (NADH) в

β-нікотинамідаденіндинуклеотид (NAD).

Схема реакції:

L-аспартат + α-кетоглутарат ↔ Оксалоацетат + L-глутамат

Оксалоацетат + NADH + H+ ↔ Малат + NAD+

Контрольні питання:

1. Дати визначення поняттям: «гіпоксія», «ішемічна хвороба серця»

2. Аспартатамінотрансфераза (будова, місце в номенклатурі ферментів, роль в організмі)

3. Окислювальний стрес і апоптоз

1. Дати визначення поняттям: «реперфузія», «інфаркт міокарду»

2. Суть реакції Фестона

3. Причини надлишкового вмісту АФК в серці

Тестові питання:

1. Органом, що споживає більше всього кисню, є:

1. серце

2. мозок

3. печінка

4. нирки

2. Нездатність клітин подолати збільшене виділення АФК і запобігти пошкодженням, називається:

1. синдром адаптації

2. окислювальний стрес

3. гомеостаз вільнорадикального окиснення

4. окислювальна система

3.Підвищення вмісту АСТ по відношенню до АЛТ свідчить про:

1. окислювальний стрес

2. ушкодження серцевого м’яза

3. ушкодження печінки

4. цукровий діабет

1. Підвищення вмісту АЛТ по відношенню до АСТ свідчить про:

1. окислювальний стрес

2. ушкодження серцевого м’яза

3. ушкодження печінки

4. цукровий діабет

5. В результаті реакції Фестона утворюється:

1. супероксиданіонрадикал

2. атомарний кисень

3. радикал НО

4. перекис водню

Література:

1. Кольман Я., Рем К.Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. Мир, Москва, 2000, 469 с.

2. Ленинджер А. Основы биохимии: В 3-х томах. Т.2. Мир, Москва, 1985, 368 с.

3. Страер Л.С. Биохимия: Пер. с англ. В 3-х томах. Т.1. Мир, Москва,1984, 1232 с.

4. Уайт Л., Хендлер Ф., Смит Э., Хилл Р., Леман И. Основы биохимии: в 3-х томах.

Лабораторна робота №6 Стрес. Окислювальний стрес

Мета: ознайомити студентів із біохімічними і фізіологічними механізмами таких процесів як стрес, адаптація, загибель клітин в живих організмах. Визначення ЛДГ і КФК.

Основні поняття: стрес, окислювальний стрес, клітинний стрес, гомеостаз, адаптація, проліферація, апоптоз, некроз.

Питання для теоретичної підготовки:

1) Сучасні уявлення про загальний синдром адаптації.

2) Гіпотеза первинного медіатора стресу.

3) Клітинний стрес.

4) Окислювальний стрес.

5) Стресові білки.

6) Загибель клітин. Результати стресу.

7) Антиокислювальна система тканин.

8) Біологія і біохімія оксидативного стресу.

9) Окислювальний стрес і апоптоз.

10) Гомеостаз вільно радикального окислення.