4.2.3. Розрахунок чисельності ітп, службовців і моп

Чисельність ІТП та службовців (бухгалтер, розраховувач) приймаємо по нормі однієї людини еа 25 виробничих робітників.

Чисельність МОП (прибиральник виробничих помешкань) приймаємо як 2% від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.

Зведена відомість працюючих подана в табл. 4.5.

Табл. 4.5 - Зведена відомість працюючих

Категорія працюючих	Кількість чол.	По змінам		У % до спільної чисельності
		I	II
Основні робітники	28	13	12	70,0
Допоміжні робітники	7	4	3	17,5
Службовці	2	1	0	5
ІТП	2	1	0	5
МОП	1	1	0	2,5
Разом:	40	20	15	100,0

4.3. Розрахунок площі ділянки

Загальна площа ділянки S_заг перебуває з виробничої і допоміжної площі.

S_заг = S_вир + S_доп (4.5)

S_вир = ∑(а_i * b_i + S_додi) * С_прi, (4.6)

де а, b - габаритні розміри верстата (м);

S_додi - додаткова площа на проходи і проїзди на одиницю устаткування (м²) (приймаємо S_дод = 140 % площі верстату).

Потім визначається загальна виробнича площа :

S_доп - допоміжна площа, зайнята під складські помешкання, інструментально-роздавальні комори, відділення для контролерів, побутові, службові помешкання.

S_доп = S_скл + S_ірк + S_контр + S_побут + S_служ, (4.7)

де S_скл - склад заготівель і готової продукції;

S_ірк - інструментально-роздавальна комора;

S_контр - площа контрольного відділення;

S_побут - площа побутового помешкання;

S_служ - площа службового помешкання.

Отримане значення площі необхідно відкоригувати з обліком цілих значень довжини і ширини ділянки. Для цього необхідно виконати планування ділянки, тобто розташувати необхідне устаткування відповідно до принципів організації виробництва. Ширина ділянки вибирається з наступного ряду значень - 10, 12, 14, 16, 18, 20 м.

S_служ=13 (кв.м)

S_побут=1,5*40 = 30 (Норматив площі побутового помешкання кв.м на 1 робітника * всього доп.робітників)

S_контр=5*2=10 (Норматив площі контрольного відділення, кв.м на 1 контролера * кількість контролерів)

S_ірк=0,7*16= 11,2 (Норматив площі інструментально-роздавальної комори кв. м на 1 верстат на Српр)

S_скл=82,65

S_доп =176,85

S_вир=((4,95*1,69+6,84)*3)+((2,45*1,74+12,83)*2)+((2,69*0,83+2,60)*2)+

+((7,95*4 +94,08)*2)+((2,6*1,55+5,6)*3)+((2,92*1,99+19,5)*2)+

+((3,75*0,8+4,2)*2)=510,58 (кв.м)

S_заг=176,85+510,58=687,43 (кв.м)

4.4. Організація ремонтного господарства Організація ремонтного господарства

При визначенні тривалості ремонтного циклу Тр. _ц, міжремонтного Т_мр і межосмотрового Т_мо періодів варто ґрунтуватися на структурі ремонтного циклу для кожного виду технологічного встаткування.

Табл. 4.6 - Число ремонтних операцій у циклі

Верстатне встаткування	Число ремонтів			Формули для визначення міжремонтного циклу Трц у відпрацьованих годинниках
	Середніх nс	Малих nм	Оглядів nо
Легкі й середні металорізальні верстати масою до 10 т	1	4	6	Апмвт — де А = 24000, для верстатів з віком до 10 років; А = 23000 для верстатів з віком 10 - 20 років; А = 20000 для верстатів з віком понад 20 років
Великі й важкі металорізальні верстати масою від 10 до 100 т	2	6	27
Особливо важкі металорізальні верстати масою понад 100 т і унікальні	2	9	36

Коефіцієнти враховують:

_п — характер виробництва; для масового й крупносерійного типу _п = 1,0; для серійного _п = 1,3; для дрібносерійного й одиничного _п = 1,5;

_м — вид оброблюваного матеріалу для металорізальних верстатів нормальної точності: при обробці стали _м = 1,0; алюмінієвих сплавів _м = 0,75; чавуну й бронзи _м = 0,8;

_в — умови експлуатації, устаткування: для металорізальних верстатів у нормальних умовах механічного цеху при роботі металевим інструментом _в = 1,0; для верстатів, що працюють абразивним інструментом без охолодження 0,7;

_т — особливості характеристики маси верстатів: для легких і середніх металорізальних верстатів _т = 1,0; для великих і важких _т = 1,35; для особливо важких і унікальних _т = 1,7.

Трц = А*b_п*b_м*b_в*b_т

Трц(ток) = 24000*1*0,80*1,0*1,0 = 19200

Трц(фрез) = 24000*1*0,80*1,0*1,0 = 19200

Трц(свер) =24000 *1*0,80*1,0*1,0 = 19200

Трц(струг) = 24000*1*0,80*1,0*1,35=25920

Трц(зуб) = 24000*1*0,80*1,0*1,0 = 19200

Трц(довб) = 24000 * 1*0,80*1,0*1,0 = 19200

Трц(прот) = 24000*1*0,80*1,0*1,0 = 19200

Тривалість міжремонтного періоду Т_мр визначається по формулі:

Тмр(ток)=19200/(1+4+1)=3200

Тмр(фрез)=19200/(1+4+1)=3200

Тмр(свер)=19200/(1+4+1)=3200

Тмр(струг)=25920/(2+6+1)=2880

Тмр(зуб)=19200/(1+4+1)=3200

Тмр(довб)=19200/(1+4+1)=3200

Тмр(прот)=19200/(1+4+1)=3200

Тривалість міжоглядового періоду Т_мо розраховується формулі

де T_мр — міжремонтний період, рік (мес);

T_мо — міжоглядовий період, мес;

n_с і n_м — кількість середніх і малих ремонтів протягом ремонтного циклу;

n_об — кількість оглядів протягом ремонтного циклу.

Тмо(ток)=19200/1+4+6+1 = 1600

Тмо(фрез)=19200/1+4+6+1 = 1600

Тмо(свер)=19200/1+4+6+1 = 1600

Тмо(струг)=25920/2+6+27+1 = 720

Тмо(зуб)=19200/1+4+6+1=1600

Тмо(довб)=19200/1+4+6+1 = 1600

Тмо(прот)=19200/1+4+6+1 = 1600

Для визначення тривалості ремонтного циклу в календарному часі необхідно враховувати річний фонд часу роботи встаткування (при роботі в одну зміну приймається 2000 годин, при роботі у дві зміни - 4000 годин, при роботі в три зміни - 3950 годин).

Необхідно визначити состав і обсяг ремонтних робіт на поточний рік з урахуванням часу уведення встаткування в експлуатацію (за вихідним даними) і побудувати графік обслуговування встаткування за формою, наведеної в табл.4.8.

Табл. 4.7 - Річний обсяг ремонтних робіт із груп устаткування, нормо-год

Види планово— попереджувального ремонту	Норма часу на роботи (нормо ч)
	слюсарні	верстатні	інші(пофарбувальні, зварювальні й ін.)	Усього
Огляд (періодичний)	0,75	0,1	—	0,85
Огляд перед капітальним ремонтом	1,0	0,1	—	1,1
Ремонт: малий	4,0	2,0	0,1	6,1
середній	16,0	7,0	0,5	23,5
капітальний	23,0	10,0	2,0	35,0

Необхідна кількість ремонтників (слюсарів і верстатників) визначається як частка від розподілу річного обсягу планованих ремонтних робіт у годинниках на річний ефективний фонд часу роботи одного робітника.

Кількість верстатів, необхідне для виконання планованих ремонтних робіт, розраховується як частка від розподілу річного обсягу робіт у станко-годинниках(з урахуванням виконання норм у відсотках) на річний корисний фонд часу роботи одного верстата.