3.2. Методи прогнозування погоди

Прогнози бувають малої (1-3 дні), середньої (4—10 днів) і великої (місяць, сезон) завчасності. Основними методами складання прогнозів малої і середньої завчасності є синоптичний і розрахунковий. 

Синоптичний метод базується на складанні й аналізі приземних та висотних карт погоди. Ці синоптичні карти складаються на спеціальній бланковій основі, куди умовними знаками й цифрами наносяться відомості про погоду на станціях (рис. 10).

Потім на них виділяють повітряні маси, проводять ізотерми, ізобари, виділяють циклони й антициклони, зони хмарності, наводять лінії атмосферних фронтів. Порівнюючи такі карти за різні строки, виявляють шлях і швидкість переміщення баричних систем і трансформацію повітряних мас.

Розрахунковий метод базується на розрахунках руху атмосферних вихорів. Розв'язуючії систему прогнозних рівнянь, знаходять значення майбутніх полів тиску, температури, вітру тощо. Рівняння досить складні і обчислюються на сучасних комп'ютерах.

Прогноз погоди великої завчасності базується на підборі синоптичних карт-аналогів за минулі роки, виходячи з міркувань, що атмосферним процесам властива ритмічність. Складним є прогноз погоди на сезон, оскільки потрібно аналізувати поля температури і тиску на всій Північній півкулі [7].

4. Погода і самопочуття людини

Клімат також чинить серйозний вплив на самопочуття людини. Про різноманіття впливу кліматичних факторів на здоров'я людини відомо давно. Ще Гіппократ (460-377 рр.. До н.е.) в своїх «Афоризми» писав, зокрема, що організми людей ведуть себе по-різному щодо пори року: одні розташовані ближче до літа, інші – до зими, і хвороби протікають по-різному (добре чи погано) у різні пори року, в різних країнах та умови життя [4]. 

Клімат має на людину пряме і непряме вплив. Прямий вплив дуже різноманітно і обумовлено безпосередньою дією кліматичних факторів на організм людини і перш за все на умови теплообміну його із середовищем: на кровопостачання шкірних покривів, дихальну, серцево-судинну систему і потооделітельную систему. 

На організм людини, як правило, впливає не один якийсь – або ізольований фактор, а їх сукупність, причому основна дія роблять не звичайні коливання кліматичних умов, а головним чином їх раптові зміни. Для будь-якого живого організму встановилися певні ритми життєдіяльності різноманітної частоти. 

Для деяких функцій організму людини характерно зміна їх за сезонами року. Це стосується температури тіла, інтенсивності обміну речовин, системи кровообігу, складу клітин крові та тканин. Так, в літній період відбувається перерозподіл крові від внутрішній органів до шкірних покривів, тому артеріальний тиск влітку нижче, ніж взимку. 

До захворювань, пов'язаних з погодними умовами, відносяться в першу чергу перегрівання та переохолодження. Перегрівання і теплові удари виникають влітку при жаркій безвітряної погоди. Грип, застудні захворювання, катари верхніх дихальних шляхів, як правило, виникають в осінньо - зимовий період року. Деякі фізичні фактори (атмосферний тиск, вологість, руху повітря, концентрація кисню, ступінь збуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери) надають не лише прямий вплив на людський організм. Окремо або в комбінації вони можуть погіршити перебіг наявних захворювань, підготувати певні умови для розмноження збудників інфекційних захворювань. Так, у холодний період року в зв'язку з крайньою мінливістю погоди загострюються серцево-судинні захворювання – гіпертонічна хвороба, стенокардія, інфаркт міокарда. Кишкові інфекції (черевний тиф, дизентерія) вражають людей в жарку пору року. У дітей до року найбільша кількість запалень легень реєструється у січні - квітні. 

У людей з розладами функцій нервової вегетативної системи або хронічними захворюваннями пристосування до мінливих погодних факторів утруднено. Деякі хворі на стільки чутливі до змін погоди, що можуть служить своєрідними біологічними барометрами, безпомилково пророкують погоду за декілька. При вторгнення повітряних фронтів, що викликають контрастну зміну погоди, частіше спостерігаються кризи при гіпертонічній хворобі, погіршується стан хворих на атеросклероз судин головного мозку, ростуть серцево – судинні катастрофи. 

Серед кліматичних факторів велике біологічне значення має короткохвильова частина сонячного спектра – ультрафіолетове випромінювання (УФІ) (довжина хвиль 295-400 нм). Людині треба отримати за рік не менше 45 «порцій сонця», тобто еритемних доз УФІ. Чим північніше розташована місцевість, тим більше доводиться витрачати часу на те, щоб набрати цю норму. 

Ультрафіолетове опромінення - обов'язкова умова нормальної життєдіяльності людини. Воно знищує мікроорганізми на шкірі, попереджає рахіт, нормалізує обмін мінеральних речовин, підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань і інших хвороб. При нестачі ультрафіолетового опромінення порушується фосфорно-кальцієвий обмін, збільшується чутливість організму до інфекційних захворювань і до застуди, виникають функціональні розлади центральної нервової системи, загострюються деякі хронічні захворювання, знижується загальна фізіологічна активність, а отже, і працездатність людини [3].