3. Методи передбачення погоди

3.1. Прогноз погоди

Важливе значення для науки й господарства має прогнозування погоди. Прогноз – науково аргументоване передбачення, що дає випереджаючу інформацію про розвиток явищі процесів у майбутньому. Наука, яка вивчає умови формування та способи прогнозування погоди, називається синоптичною метеорологією. В основі її методів лежать закони гідродинаміки. Прогнозування погоди можливе лише на основі систематичних спостережень за нею.

Регулярні спостереження за погодою проводяться на метеорологічних станціях, організованих у багатьох місцях земної кулі. В кожній країні існує мережа синоптичних станцій, які працюють за єдиною програмою і в узгоджені строки за гринвіцьким часом. Національні мережі спостережень утворюють глобальну Всесвітню службу погоди (ВСП).

Переважна більшість станцій служби погоди є станціями другого розряду. Вони устатковані термометрами, психрометрами для спостережень за вологістю повітря, барометрами для вимірювання тиску, опадомірами для вимірювання опадів, міркою для вимірювання товщини снігового покриву, флюгером з вітромірною дошкою для визначення напряму і швидкості вітру. Спостереження на цих станціях ведуться чотири рази на добу і передаються в національні гідрометеорологічні центри. Тут вони опрацьовуються і на їх основі складаються синоптичні карти [8].

Винятково важливе значення для вивчення і завбачення погоди мають метеорологічні супутники Землі. За їх допомогою вивчають верхні шари атмосфери і їх вплив на фізичний стан тропосфери, слідкують за пересуванням і трансформацією повітряних мас, за формуванням і змиканням атмосферних фронтів, на яких формуються певні типи погод.

Для ефективного вивчення й прогнозування погоди потрібно охопити як найбільшу територію, тому за рішенням Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) створена Всесвітня служба погоди, яка займається вивченням і прогнозуванням атмосферних явищ на всій земні кулі. Організовано три Світові центри погоди: Москва, Вашингтон і Мельбурн. Вони зв'язані між собою прямим телетайпним зв'язком або факсом. Завдання кожного з них – збирання і опрацювання інформації метеорологічних станцій прикріплених до нього, складання і передавання в національні гідрометеорологічні центр синоптичних карт, прогнозування погоди й гідрометеорологічних явищ на великих просторах, проведення науково-дослідної роботи, підготовка кадрів для національних служб [2].

Прогноз погоди буває – короткостроковий та довгостроковий.

У короткострокових прогнозах погоди і попередженнях очікувані умови погоди вказуються більш детально, чим у довгострокових. Так, наприклад, у прогнозах погоди для авіації повідомляються очікувані умови погоди на висоті польоту літака (вид і кількість хмарності, напрямок і швидкість вітру, зондування атмосфери, наявність таких НЯП як бовтанка, зледеніння, грозові розряди). В аеропорту посадки (висота нижньої межі хмар, видимість, напрямок і швидкість вітру, температура повітря, наявність опадів).

У довгострокових прогнозах погоди малої "завчасності" характер погоди на майбутній період описується в більш загальному виді: перевага ясної чи хмарної погоди, можливість випадання опадів, межі денних і нічних температур, різкі зміни погоди, переважаючий напрямок і швидкість вітру. Прогноз погоди на місяць містить знак і величину відхилення середньої місячної температури й опадів від норми, а також указівки періодів найбільш істотних змін погоди: похолодань і потеплень, переходів від сухої до непогожої погоди і т.п. [7].