4. Плани семінарських занять

Заняття перше (2 год). Предмет, структура та завдання формальної логіки.

1. Мислення як предмет вивчення логіки.

2. Предмет і метод логіки як науки.

3. Теоретичне і практичне значення логіки.

Вправи

1. Що таке логічна культура? Чи може вона сформуватись самопливом, стихійно?

2. Спробуйте накреслити блок-схему, яка відображала б структуру логіки, співвідношення формальної та діалектичної логіки.

3. Визначте й охарактеризуйте мову і мислення. Покажіть їх єдність і роль у суспільному житті.

4. Знайдіть логічну помилку у такому міркуванні: «Кожна людина — коваль свого щастя. Деякі люди нещасливі. Виходить, що це їх власна вина».

5. Як ви розумієте внутрішню логіку будь-якої науки?

6. Визначте взаємозв’язок логіки і філософії.

7. Обгрунтуйте необхідність знання логіки.

8. Що ви знаєте про алетичну, епістемічну, часову, деонтичну, модальну логіку?

Література

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов пед. вузов. — М.: Высшая шк., 1995. — Гл.1.

Марценюк С._Ф. Логіка: Курс лекцій. — К.: Вища шк., 1993, — Розд. І.

Кириллов В. Й., Старченко А. А. Логика. — М: Высшая шк., 1995. — Гл. 5.

Мельников В. Н. Логические задачи. — Одесса: Вища шк., 1989. —Предисловие.

Петров Ю. А. Азбука логического мышления. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991, — Введение.

Краткий словарь по логике. — М.: Просвещение, 1991.

Тофтул М. Г. Логіка. Посібник. — К.: Академія, 1999. — С. 3–12, 295–327.

Заняття друге (2 год). Поняття.

1. Зміст і обсяг поняття.

2. Види понять.

3. Узагальнення і обмеження понять.

4. Поділ понять.

Вправи

1. Назвіть істотні ознаки понять: «студент», «держава», «кооперація», «ВКВ», «властивість».

2. Визначте обсяг і зміст понять: «нація», «етнос», «клас», «місто», «столиця», «народ», «людина», «всесвіт».

3. Проведіть обмеження і узагальнення таких понять: «економіка», «історія», «майор», «бізнесмен», «мова».

4. Визначте відношення між поняттями:

— героїзм, мужність, боягузтво;

— унітарна держава, федерація, конфедерація;

— населений пункт, місто, столиця України.

5. Зобразіть графічно (колами Ейлера) відношення між такими поняттями:

— студенти, спортсмени, шахісти;

— ромб, квадрат, прямокутник;

— поняття, термін, категорія.

6. Яке з понять має більший обсяг у таких парах:

— людина, робітник;

— число, парне число;

— рівнобічний трикутник, рівносторонній трикутник.

7. Чи є відношення роду і виду між такими поняттями?

— пряма, відрізок прямої;

— квадрат, ромб;

— кисень, повітря;

— кисень,газ.

8. Зробіть поділ таких понять:

— аренда, акціонерне товариство;

— біржа, ліцензія;

— логіка.

9. Дайте визначення понять:

акція, новація, опціон, пеня, податок, ризик, трансферт.

Література

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов пед.вузов. — М., Высшая шк., 1995. — Гл. ІІ.

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. — М.: Высшая шк., 1995. — Гл. ІІ, ІІІ.

Марценюк С. Ф. Логіка: Курс лекцій. — К.; Вища шк., 1993. — Розд. 2, 3.

Формальная логика /Под ред. И. Я. Чупахина, И. Н. Бродского. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977.— Гл. І.

Мельников В. Н. Логические задачи. — Одесса: Вища шк., 1989. — Предисловие.

Сборник упражнений по логике. — Минск: Изд-во Минск. ун-та, 1991. — Гл.2.

Тофтул М. Г. Логіка: Посіб. — К.: Академія, 1999. — С. 3—12, 295—327.

Заняття третє (2 год). Судження.

1. Склад простого судження.

2. Складне судження та його види.

3. Відношення між судженнями за кількістю та якістю. Логічний квадрат.

4. Поділ суджень за модальністю.

Вправи

1. Зробіть логічний аналіз суджень, знайдіть суб’єкт і предикат, визначте вид судження, запишіть формулу, зобразіть коловими схемами відношення між термінами судження і встановіть їх розподіленість:

— усі громадяни України зобов’язані виконувати закони;

— не всі метали тонуть у воді;

— деякі планети не мають атмосфери;

— ніхто не може скасувати об’єктивні закони природи;

— ніхто не хотів помирати.

2. Зробіть логічний аналіз (визначте вид, структуру, запишіть формули) таких суджень:

— охорона прав і свобод громадян — обов’язок усіх держустанов;

— якщо я хочу вступити до КНЕУ, то я маю скласти іспити або з іноземної мови, або з математики;

— якщо пряма дотична до кола, то радіус, проведений у точку дотику, перпендикулярний до неї;

— якщо собівартість продукції буде знижено, то підприємство стане рентабельним.

3. Наведіть приклади суджень А, І, Е, О, вкажіть на розподіленість в них логічних термінів.

4. Наведіть приклади кон’юнктивних, диз’юнктивних, еквівалентних, імплікаційних, заперечних суджень. Запишіть їх логічною символікою.

5. Що включає логічний аналіз висловлювання (судження)?

6. Підберіть кілька суджень, які мали б тотожний зміст.

7. Накресліть таблиці класифікації суджень:

— за якістю та кількістю;

— за модальністю;

— за складністю;

— за типом зв’язку.

Література

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов педвузов.— М.: Высшая шк., 1995. — Гл. ІІІ.

Кириллов В. Й., Старченко А. А. Логика.— М.: Высшая шк., 1995. — Гл. IV—VI.

Марценюк С. Ф. Логіка: Курс лекцій.— К.: Вища шк., 1993. — Розд. 3.

Мельников В. Н. Логические задачи.— Одесса: Высшая шк., 1989.— Гл. ІІ.

Сборник упражнений по логике. — Минск: Изд-во Минск. ун-та, 1991. — Гл. 3.

Формальная логика: Учеб. для философских факультетов вузов / Под ред. И. Я. Чупахина и И. Н. Бродского. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. — Гл. 2.

Тофтул М. Г. Логіка: Посіб. — К.: Академія, 1999. — С. 3-12, 295—327.

Заняття четверте (2 год). Основні закони логіки.

1. Основні риси правильного мислення.

2. Закон тотожності.

3. Закон несуперечності.

4. Закон виключеного третього.

5. Закон достатньої підстави.

6. Виконання законів логіки — необхідна умова здобуття істини в пізнанні.

Вправи

1 Що таке закон? Чим відрізняються закони основні від неосновних?

2. Назвіть інші (неосновні) закони логічного мислення.

3. Дайте діалектичну інтерпретацію основних законів логіки.

4. Наведіть приклади порушення того чи іншого закону логіки.

5. Сформулюйте основні риси правильного мислення. У чому полягає зв’язок рис і законів правильного мислення ?

Література

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов педвузов. — М.: Высшая шк., 1995.— Гл. ІV.

Кириллов В. Й., Старченко А. А. Логика. — М.: Высшая шк., 1995. — Гл. VІІІ—ХІ.

Марценюк С. Ф. Логіка: Курс лекцій.— К.: Вища шк., 1993. — Розд. ІV—V.

Мельников В. Н. Логические задачи.— Одесса.: Вища шк., 1989.— Гл. ІV.

Сборник упражнений по логике. — Минск: Изд-во Минск. ун-та, 1991. — Гл. V—ІV.

Формальная логика: Учеб. для философских факультетов вузов / Под. ред. И. Я. Чупахина и И. Н. Бродского. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. — Гл. ІV.

Тофтул М. Г. Логіка: Посіб. — К.: Академія, 1999. — С. 3—12, 295—327.

Заняття п’яте (2 год). Умовивід.

1. Умовивід, його структура, види.

2. Безпосередні умовиводи.

3. Категоричні силогізми.

4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми.

5. Умовні й умовно-категоричні умовиводи.

6. Розділово-категоричні умовиводи.

7. Умовно-розділові умовиводи.

8. Індуктивні умовиводи.

9. Умовиводи за аналогією.

Вправи

1. Перетворіть такі судження:

а) деякі люди — дальтоніки;

б) всі люди — мислячі істоти;

в) жоден патріот не зневажає культуру свого народу;

г) деякі метали не тонуть у воді.

2. Оберніть попередні судження з вправи 1.

3. Здійсніть операцію протиставлення предикатові усіх суджень з вправи 1.

4. Здійсніть умовивід за логічним квадратом:

а) деякі люди — економісти (істинне);

б) кожна людина має право на освіту (істинне);

в) жодна людина не бажає загибелі життя на Землі (хибне);

г) деякі люди не є янголами (хибне).

5. Визначте, чи правильні ці силогізми:

а) Всі ліки корисні.

Деякі отрути корисні.

Отже, деякі отрути — ліки.

б) Всі риби дихають зябрами.

Кити не дихають зябрами.

Отже, кити не належать до риб.

6. Наведіть по одному прикладу на кожний правильний модус силогізму:

а) за першою фігурою — ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО;

б) за другою фігурою — ЕАЕ, АОО, АЕЕ, ЕІО;

в) за третьою фігурою — ОАО, ААІ, АІІ, ІАІ, ЕАО, ЕІО;

г) за четвертою фігурою — ААІ, ЕАО, ІАІ, ЕОІ, АЕЕ.

7. Реконструюйте ентитеми:

а) Юпітер, ти гніваєшся, отже, ти правий.

б) Деякі птахи — хижаки, а всі птахи мають крила.

в) Цей термін — середній, бо він повторюється в засновках.

г) Оскільки він геній, то йому все дозволено.

8. Відновіть таку епіхейрему:

Жодна з політичних партій, яка нав’язує свої погляди громадянам держави, не є демократичною, бо це суперечить принципам демократії.

Ця партія нав’язує свої погляди громадянам.

Отже, ця партія не може вважатися демократичною.

9. Розв’яжіть розділово-категоричний умовивід:

Будь-яке поняття є або загальним, або одиничним.

Це поняття загальне.

?

Заняття шосте (2 год). Логічні основи аргументації.

1. Поняття доведення.

2. Поняття спростування.

3. Правила доказового міркування.

4. Дискусія. Правила ведення дискусії. Мистецтво полеміки.

Вправи

1. Спростуйте тезу: «Усі метали важчі від води».

2. Встановіть помилку у доведенні: «Ця тварина — зебра, бо вона смугаста».

3. Сформулюйте типові софізми: «брехун», «рогатий»;

парадокси: «купа», «лисий», «мер міста», «генерал і цирульник».

4. Розкрийте зміст понять: спір, еристика, дискусія, полеміка, диспут, дебати.

5. У наведеній нижче «Справі Вальяно» визначте:

1) який софістичний прийом застосував адвокат у своєму твердженні про непідсудність Вальяно?

2) якої логічної помилки припустився прокурор, кинувши свою репліку?

3) яку логічну помилку не помітили у виступі адвоката прокурор, суддя і присяжні?

4) як називається полемічний прийом, який так вдало використав адвокат проти прокурора?

Справа Вальяно

У 80-ті роки XIX ст. Таганрог жваво торгував із заморськими країнами. Молодий торговий маклер Вальяно несподівано для всіх казково розбагатів. Він був настільки спритним контрабандистом, що ввозив заборонені товари цілими пароплавами. Це робилося таким способом. Існувало митне правило: після перевірки вантажу і нарахування мита господар вантажу мав право або, сплативши мито, забрати з пароплава вантаж, або, відмовившись від сплати, утопити вантаж на рейді. Акт про втоплення підшивався до справи, а пароплав відходив у зворотний рейс. Насправді ж ніякого втоплення не було. У Вальяно була зафрахтована ціла флотилія турецьких фелюг — містких плоскодонних човнів, якими вантаж переправлявся до підвалів особняка Вальяно.

До Таганрога прибув новий прокурор з метою зробити собі кар’єру. Він порушив проти Вальяно кримінальну справу, яка просувалася дуже швидко. Спроби підкупити прокурора успіху не мали. Вальяно загрожували три місяці ув’язнення і колосальний штраф за контрабанду — 12 мільйонів рублів, що становило майже все багатство контрабандиста.

Адвокатом Вальяно запросив відомого фахівця з цивільних позовів А. Я. Пассовера. Іде засідання суду. Обвинувальна промова прокурора триває три години. Вина Вальяно доведена. Захисник говорив не більше п’яти хвилин. Він заявив, що Вальяно має бути виправданим, оскільки возив вантаж на турецьких фелюгах, а в роз’ясненні судового департаменту сенату з вичерпним переліком усіх видів морської контрабанди — човни, баркаси, шлюпки, плоти, навіть рятівні пояси та уламки кораблів, що зазнали аварії,— плоскодонні турецькі фелюги не згадуються. Роз’яснення ж правлячого сенату розширювальному тлумаченню не підлягають.

Бліде обличчя прокурора почервоніло. Він підхопився і закричав тремтячим голосом:

— Вальяно — контрабандист! Коли б він ним не був, він не зміг би своєму адвокатові заплатити мільйон рублів за захист! У залі ахнули. Мільйон рублів?! Нечувана цифра! Репліка прокурора тієї ж миті повернулась проти нього.

— Так, я дістав мільйон, — спокійно відповів захисник. — Значить, так дорого цінуються мої слова! А тепер порахуємо, чого варті слова прокурора!

За рік прокурор одержує 3600 рублів, — вирахував уголос адвокат, — за місяць — 300, отже, за день, у тому числі й за сьогоднішній, — рублів 10. Виголошував свою промову прокурор три години, сказав за свої 10 рублів 45 тисяч слів. Скільки ж коштує слово прокурора?

Витягнувшись, Пассовер вигукнув:

— Гріш ціна слову прокурора!

Процес було виграно. Вальяно виправдали.

(С. Званцев. Дело Вальяно. Рассказ)

Література

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов педвузов. — М.: Высш. шк., 1995. — Гл. VІ—VП.

Павлова Л. Г. Спор, дискусия, полемика. — М.: Просвещение, 1991. — С. 3—36.

Поварнин О. И. Спор о теории и практике спора // Вопросы философии. — 1990. — № 3. — С. 57—134.

Петров Ю. А. Азбука логического мышления. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. — С. 42—46.

Кириллов В. И., Старченко Л. А. Логика. — М.: Высш. шк. — Гл. ХІІ.

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник. — К.: Академія, 1999. — С. 3—12, 295—327.