29. Суть та види управлінських рішень

Управлінське рішення - це результат творчого цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації, вибору шляхів, методів і засобів її вирішення у відповідності з ціллю системи менеджменту .

Класифікація управлінських рішень.

1.За довготривалістю дії:

-стратегічні (перспективні)( визначають напрямки спеціалі¬зації, обсяги виробництва, кадрову і технічну політику)

-тактичні (середньострокові)( пов´язані з конкретною розстановкою сил і ресурсів у кожному періоді)

-оперативні (короткострокові)( носять регулюючу направленість і виникають у тих випадках, коли порушується хід виробничого процесу)

2. За способом розробки і прийняття :

-колегіальні (колективні);( загальними зборами ак¬ціонерів, зборами учасників товариства, президією, правлінням)

-одноосібні.( Оперативні рішення приймаються менеджером одноосібно)

3. По характеру і змісту :

-творчі;( за проблемами, що виника¬ють вперше після ретельного вивчення стану справ)

-рішення за аналогією;( приймаються на основі вивчення і по¬рівняння наявного досвіду й подібних ситуацій)

-рішення, що приймаються автоматично.( бувають там, де діяльність менеджера жорстко регламентована законодавчими документами)

4. За рівнем ієрархії управління:

-рішення, що приймаються на рівні організації;( мають за¬гальний характер і стосуються всієї організації)

-рішення, що приймаються на рівні структурного підрозділу;( коли для їх виконання є достатні ресурси підрозділу)

-рішення, що приймаються на рівні первинного трудового колективу.( бригади, секції, відділу — приймаються їх керівником за оперативними питаннями, приймаються на тому рівні управління, де виникає необхідність їх прийняття відповідно з повноваженнями)

5. За сферою дії:

-загальні;( стосуються органі­зації в цілому.)

-локальні. (приймається по окремому підрозділу організації.)

6. За функціональними відзнаками відрізняють такі управ­лінські рішення:

-адміністративні;

-економічні;

-технологічні;

-технічні та Ін.

Вимоги до управлінських рішень менеджера

1. Цілеспрямованість. 

2. Вибір головної проблеми.  3. Об'єктивність управлінського рішення. 

4.Своєчасність прийняття і реалізації рішень. 

5. Компетентність управлінських рішень

6. Комплексність управлінських рішень  7. Дієвість і конкретність управлінських рішень. 

30. Виникнення і суть ринкових відносин

Світовий досвід показує, що найефективнішою формою організації економічного життя є ринкова система. Ринкові відносини — це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів.

 Процес формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури супроводжується становленням ринкового і державного механізмів регулювання економіки. 

Основні умови виникнення ринку – це суспільний поділ праці і вузька спеціалізація. Перша категорія означає, що ніхто не може себе забезпечити повністю всіма благами економіки і ресурсами виробництва. Кожен вид господарської діяльності має свою групу виробників. Це і є спеціалізація у виготовленні та наданні різних послуг і благ.

Ринок та умови його виникнення залежать також від економічної самостійності її учасників. Грунтуючись на суспільному розподілі праці та спеціалізації, блага та послуги створюються і надаються повністю відокремленими виробниками. Вони самостійно вирішують, якою продукцією займатися, яким способом її виробляти, самі знаходять збут для свого товару.