Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичний посібник.doc
Скачиваний:
107
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
4.21 Mб
Скачать

Зразки розв’язання задач контрольної роботи № 3

І. Довести, що квадратні матриці порядку n з дійсними елементами утворюють векторний простір над полем дійсних чисел, якщо за операції взяти додавання матриць і множення матриці на число.

Розв’язання.Нехай м- множина всіх квадратних матриць порядку n з дійсними елементами. Покажемо, що м-абелева група відносно операції додавання.

    1. Операція додавання матриць замкнена, тобто для .

Нехай ,, де

Тоді

Оскільки , то

    1. Операція додавання матриць асоціативна, тобто

Дійсно, ,,

Оскільки – дійсні числа, то і тому .

    1. У множині матриць M є матриця N, яка є нейтральним елементом відносно операції додавання матриць (нульовим елементом), тобто

.

Такою матрицею є нульова матриця, тобто

    1. У множині матриць M існує для кожної матриці А протилежна матриця , тому.

Протилежною матрицею для даної матриці А є матриця

    1. Операція додавання матриць комутативна.

Тоді для

Дійсно:

Оскільки для додавання дійсних чисел справедливий комутативний закон, то тобто

Покажемо тепер, що для множини М виконуються аксіоми векторного простору.

7. Для будь-якої матриціі чиселk,l,виконується рівність

[kl]

За означенням множення матриці на число

Оскільки дійсні числа, тотому

7.Для будь-якої матриці і дійсного числа 1.

Це випливає з означення множення матриці на число.

8. Операція множення матриці на число дистрибутивна відносно додавання матриць, тобто

Дійсно, ,

.

Оскільки – дійсні числа, то, тому.

9. Операція множення матриці на число дистрибутивна відносно додавання чисел, тобто

Справді, якщо ,, то за означенням множення матриці на число,

.

Оскільки – дійсні числа, то., тому.

Усі аксіоми векторного простору виконуються. Отже М – векторний простір над полем дійсних чисел .

II. Довести, що вектори ;;утворюють базис та знайти координати векторав цьому базисі.

Розв’язання. Оскільки розглядуваний простір має розмірність 3 (це ми визначили з кількості координат у заданих векторах), то досить довести, що система векторів лінійно незалежна. Обчислимо ранг матриці, складеної з координат цих векторів:

Легко бачити, що ранг цієї матриці дорівнює 3. Отже, система векторів лінійно незалежна і утворює базис.

Отже, кожний вектор можна розкласти за векторами цього базису, тобто, тоді числабудуть шуканими координатами векторав базисі.

Запишемо цю рівність в координатній формі: , тоді

. Звідси

отже, вектор в базисі е має координати (1, -3, 3), тобто.

III. Довести, що кожна з двох даних систем векторів є базисом і знайти зв’язок між координатами того самого вектора в цих двох базисах.

Розв’язання. Нехай В і В1 – задані системи векторів. , де;;,, де;;.

Розглядуваний простір має розмірність 3.

Доведемо, що системи векторів В і В1 лінійно незалежні. Обчислимо ранги матриць, складених відповідно з координат векторів

; ;

; .

Отже В і В1 – базиси.

Знайдемо зв’язок між ними.

Кожний вектор простору однозначно лінійно виражається через вектори базису В.

Нехай (*)

Матриця , рядками якої є координатні рядки векторів базису В1 в базисі В, і є матрицею переходу від базису В1. знайдемо її. Запишемо рівності (*) в координатній формі:

Звідси,

Розв’язуючи ці системи лінійних рівнянь, дістаємо:

отже матриця

для знаходження матриці ТI переходу від базису В1 до базису В можна було б скористатися тим же прийомом. Відомо проте, що . Знайдемо., отже

Звідси одержуємо:

IV. Знайти базиси суми і перетину векторних підпросторів V i U, заданих як лінійні оболонки векторів івідповідно.

Розв’язання. Нехай V=L;U=L’. Базисом В сумиS=V+U є кожна максимальна лінійно незалежна підсистема системи векторів .

Знайдемо спочатку базиси підпросторів V і U.

Нехай за умовою ,,,,,.

Складаємо матриці А і С з координат заданих векторів та обчислюємо їх ранги.

,

,

Отже, базисом простору V є система векторів , а базисом просторуU є система векторів . Знайдемо базис В просторуV+U.

Складаємо матрицю В з координат векторів і знаходимо її ранг:

за базис простору S можна взяти такі вектори: .

Знайдемо тепер базис перетину .

Оскільки ;;, то очевидно.

Отже базис простору Р складається з двох векторів. Знайдемо їх. Оскільки простір Р складається з тих і тільки тих векторів , які належать як до просторуV так і до простору U, то (1)

Ця рівність еквівалентна системі чотирьох лінійних однорідних рівнянь з невідомими рангу 4.

+

Знаходимо фундаментальну систему розв’язків цієї системи.

Оскільки перші чотири стовпчики матриці цієї системи лінійно незалежні (вони є координатами векторів , то за вільні невідомі можна взяти останніі. Тоді

звідси дістаємо загальний розв’язок системи:

, ,,.

Узявши послідовно, ;і;, дістаємо фундаментальну систему розв’язків

;

базис простору Р дістанемо, якщо в рівності (1) замість (або замість) підставимо їх значення зі. Одержуємо:

і остаточно:

V. На вектори натягнута лінійна оболонкаL.

а) побудувати ортонормований базис підпростору L;

б) знайти ортогональне доповнення ;

в) знайти відповідно проекції y i z вектора х на підпростори і;

г) знайти кут між вектором х і підпростором ;

д) знайти відстань між вектором і підпростором.

Розв’язання.

а) знаходимо розмірність і базис підпростору . Складаємо матрицю із координат векторіві обчислюємо її ранг.

;

отже, , і векториутворюють лінійно незалежну систему, тобто є базисом підпростору.

Застосуємо до векторів процес ортогоналізації. За перший векторвізьмемо вектор:

.

Вектор шукаємо у формі лінійної комбінації векторіві:

=+.

Оскільки повинен бути ортогональним до,

;

звідки ;

отже, .

Вектор шукаємо у формі лінійної комбінації векторіві.

;

оскільки ортогональний доі до, то

звідки

.

Отже, =(9, -3, -5, 3).

Побудували нову систему попарно ортогональних ненульових векторів:

=(1, 2, 3, 4)

=(-1, 3, -3, 1)

=(9, -3, -5, 3), яка є лінійно незалежною, отже, ортогональним базисом підпростору .

Побудуємо ортогоналізований базис підпростору . Знаходимо норми векторів.

;

отже, ортонормованим базисом є система векторів:

=

=.

б) Щоб знайти ортогональне доповнення підпростору, що є лінійною оболонкою векторівдостатньо знайти базис.

Відомо, що вектор ортогональний до будь-якого вектора з підпросторутоді і тільки тоді, коли він ортогональний до кожного вектора деякого базису цього простору.

Вектори лінійно незалежні (доведено вище), тому утворюють базис.

Нехай вектор – довільний вектор з ортогонального доповненняпідпростору.

і .

Тоді мають місце співвідношення:

; ;.

Запишемо ці рівності у вигляді системи однорідних рівнянь:

всі розв’язки цієї системи утворюють підпростір. Знайдемо його базис, тобто фундаментальну систему розв’язків. Ранг матриці цієї системи дорівнює 3, отже фундаментальна система розв’язків складається з 4-1=3 вектора.

Нехай . Тоді маємо:

отже, вектор є базис ортогонального доповненняпідпростору.

Оскільки кожен вектор із є лінійною комбінацією базису, то.

в) знайдемо відповідно проекції івекторана підпросториі.

Оскільки , то вектормає єдине зображення=+, де,.

Враховуючи, що L – лінійна оболонка, натягнута на вектори , маємо

, тоді

(*).

Обидві частини рівності (*) скалярно помножуємо на вектори , і враховуючи, що (,) = (,) = (,) = 0, маємо:

Одержуємо систему рівнянь:

або

розв’язуючи систему рівнянь, знаходимо:

; ;.

Отже,

Отже, проекція наL:, проекціяна:.

г) Оскільки - проекція векторана підпростірL, обчислюємо за формулою:

д) Відстань

VI. Довести, що множення кожної квадратичної матриці другого порядку з дійсними коефіцієнтами зліва на матрицю є лінійним оператором векторного простору всіх квадратичних матриць другого порядку над полем дійсних чисел R.

Знайти матрицю цього лінійного оператора у базисі із матриць

Розв’язання. Нехай A-оператор множення кожної квадратичної матриці другого порядку зліва на матрицю . Перевіряємо, чи буде він лінійним. Розглянемо образ суми двох матриць Х і У, де. Маємо

A (X+Y) 

A X 

A Y 

A X+A Y 

Отже, A (X+Y)= A X+A Y.

Нехай тепер -довільне ціле число. Тоді A (X)(A X)

Звідси випливає: оператор A – лінійний.

Знайдемо його матрицю в заданому базисі.

Для цього знаходимо образи базисних векторів під дією оператора A.

Матрицею А лінійного оператора A буде матриця

VII. Нехай лінійний оператор A в базисі має матрицю, а лінійний операторB в базисі має матрицю. Знайти матрицю Х лінійного оператораA B в базисі, в якому задано координати всіх векторів.

Розв’язання. Позначимо матрицю лінійного оператора A в базисі e, в якому задані координати всіх векторів, через , а оператораB – через . Тоді, деT1 і T2 – матриці переходів від базисів a i b до базису e відповідно. Оскільки матриці і, рядками яких є координати векторів базисівa i b відповідно, є матрицями переходу від базису е до базисів a i b, то ,

Виконаємо обчислення:

Відповідь:.

VIII. Побудувати ядро KerA, область значень ImA та знайти ранг , дефект лінійного оператораA -векторного простору L3, який у деякому базисі цього простору задано матрицею.

Розв’язання. Оскільки ранг лінійного оператора A дорівнює рангу матриці А, знайдемо r(A): . Звідси r(A)=2, і тому dim(ImA )=2, тобто ранг лінійного оператора A дорівнює 22. Виходячи з рівності dim(ImA )+dim(KerA )=n, одержуємо dim(KerA )=3–2=1, тобто дефект лінійного оператора А дорівнює 1. Для побудови KerA і ImA достатньо знайти їх базиси.

Оскільки ImA = < xAR3 >, , , , то підпростір породжується системою векторівe1A, e2A, e3A.

Знаходимо ці вектори:

e1A =(1,2,3); e2A =(2,–1,1); e3A =(1,0,1).

Ранг цієї системи векторів дорівнює r(A)=2, отже, максимальна лінійно незалежна підсистема цієї системи векторів складається з двох векторів. За цю систему можна взяти вектори e1A  і e2A ; отже, ImA  складається з векторів e1A =(1,2,3); e2A =(2,–1,1).Тоді ImA .

Побудуємо KerA. Оскільки KerA , тоKerA є множина тих векторів простору R3, координатні рядки яких у базисі утворюють простір розв’язків системи лінійних однорідних рівнянь [x]A=[], або

Оскільки матриця цієї системи є матрицею, транспонованою до матриці А, то ранг цієї системи дорівнює 2. За вільне невідоме обираємо х1. Тоді , і фундаментальною системою розв’язків підпростору розв’язків цієї системи є вектор

Тоді Ker A.

Відповідь: ImA .KerA .dim(ImA )=2; dim(KerA )=1.

IX. Знайти власні значення і власні вектори лінійного оператора A, заданого в деякому базисі B=<b1,b2,b3> цього простору матрицею

Розв’язання.

Характеристичне рівняння оператора, заданого матрицею А має вигляд

Розв’язавши його, одержуємо

Усі корені – дійсні числа, отже лінійний оператор має три власних значення:

Знайдемо власні векторі, що відповідають цим значенням.

Нехай Маємо наступну систему лінійних однорідних рівнянь:

або r=2;

Фундаментальна система розв’язків складається із одного вектора

Отже, всі власні вектори, що належать власному значенню мають вигляд

тобто всі ненульові вектори, що належать підпростору L1, що натягнутий на вектор (1,0,1).

Для маємо наступну систему лінійних однорідних рівнянь.

або

r=2

Фундаментальна система розв’язків складається з одного вектора x”=(0,1,0), тоді всі власні вектори, що належать власному значенню мають вигляд

тобто, всі ненульові вектори, які належать підпростору, натягнутому на вектор (0,1,0).

Для маємо систему рівнянь:

або

r=2.

Фундаментальна система розв’язків є вектор

.

Тоді власні вектори, що належать власному значенню , мають вигляд:

Тобто всі ненульові вектори, що належать підпростору L2, натягнутому на вектор (-2,3,0).

Отже, лінійний оператор, заданий матрицею А, має три різних власних значення і відповідні ним власні вектори, ненульові вектори з лінійних оболонок L1,L2,L3, натягнутих на вектора (1,0,1), (0,1,0), (-2,3,0).

Х. Чи зводиться матриця лінійного оператораA векторного простору V3 до діагонального вигляду за допомогою переходу до іншого базису? Знайти цей базис і відповідну йому матрицю.

Розв’язання. Достатньою умовою для зведення матриці лінійного оператора векторного простору розмірності n є наявність у даного оператора n різних власних значень (оператор повинен мати простий спектр), причому діагональними елементами будуть саме ці власні значення.

У матриці А всі власні значення різні і їх три:

Отже, матриця А зводиться до діагональної матриці

.

Визначимо базис, в якому матриця А має діагональний вид А1.

Оскільки цей процес зводиться до знаходження власних векторів оператора, то маємо такий базис для матриці А1:

Відповідь: