- •Національний технічний університет україни
- •Вступ до дисципліни
- •Терміни та визначення
- •Джерела небезпеки, небезпечні та шкідливі фактори
- •Системний аналіз в безпеці життєдіяльності
- •Ризик як кількісна оцінка небезпек. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Приклад побудови дерева відмов
- •Аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації побутової праски
- •Природні загрози та характер їх проявів і дії на людей тварин, рослин та об‘єкти економіки
- •Геологічні процеси та явища
- •Метеорологічні явища
- •Гідрологічні стихійні лиха
- •Біологічні небезпеки
- •Природні пожежі
- •Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Хімічна безпека
- •Хімічна безпека
- •Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (сдор)
- •Пожежна безпека
- •Система попередження пожеж і вибухів
- •Основні заходи щодо попередження вибухів та пожеж
- •Радіаційна безпека Основні характеристики іонізуючого випрмінювання
- •Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- •Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- •Радіаційна безпека
- •Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Конфлікти
- •Класифікація конфліктів
- •Тероризм
- •Економічні конфлікти
- •Організаційні конфлікти
- •Небезпеки, викликані залежностями
- •Сучасні інформаційні технології та їх вплив на людину
- •Алкоголізм
- •Тютюнокуріння
- •Наркоманія
- •Соціальні хвороби та епідемії
- •Бактеріальні інфекції
- •Снід — синдром набутого імунодефіциту
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру
- •Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
- •Забруднення атмосфери міст
- •Забруднення міських приміщень
- •Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст
- •Тема 6. Менеджмент безпеки.Правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та територій у надзвичайній ситуації Менеджмент безпеки
- •Загальні та допоміжні функції управління
- •Спеціальні функції управління
- •Декларування промислової безпеки
- •Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкта
- •Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів
- •Паспорт потенційно небезпечного об'єкта
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
- •Лекція №8 Основні принципи і положення захисту населення і територій у разі надзвичайної ситуації
- •Основні напрями, мета та завдання захисту населення і територій
- •Планування заходів захисту населення
- •Заходи захисту населення і територій, які проводять завчасно
- •Підтримання в постійній готовності системи оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях
- •Підготовка населення до дій в умовах надзвичайної ситуації
- •Технологія прийняття управлінських рішень
- •Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, поведінка та дії в цих умовах
Економічні конфлікти
Якщо виходити із загального визначення конфлікту як прояву об'єктивних і суб'єктивних суперечностей, що відбиваються у протиборстві сторін, то економічний конфлікт можна представити як протиборство суб'єктів соціально-економічних відносин з приводу дефіциту економічних ресурсів, для подолання якого необхідно використовувати економічні, соціальні та політичні засоби. При цьому слід підкреслити, що будь-які конфлікти в суспільстві, від особистісних до конфліктів духовної сфери, часто можуть бути пов'язані з економічною стороною суспільного життя. Цей зв'язок може проявлятись у матеріальних інтересах, вигодах, а також втратах у вигляді як безпосередніх руйнувань, так і опосередкованих економічних збитків. Отже, економічні конфлікти постають як визначальні для інших конфліктів, вони присутні деякими своїми елементами практично в більшості соціальних конфліктів, а перебіг та розв'язання різноманітних конфліктів містять в собі економічну складову.
Сутність економічних конфліктів досить яскраво розкривається через їх функції: виявлення та розв'язання суперечностей, особливо антагоністичних; пошук виходу із тупикових конфліктних ситуацій та створення засад для відносин на новому рівні.
В умовах переходу суспільства до ринку сутність і ступінь поширення економічних конфліктів істотно змінюються. У суспільстві, де панує державна власність, а ринку немає, основа для економічних конфліктів досить обмежена. Конфлікти загальнонаціонального масштабу в економічній сфері СРСР протягом багатьох років практично не зустрічались або були досить локальними і короткочасними. Це, звичайно, не стосується «тіньової» економіки, яка завжди перебувала у стані прихованої війни з державою.
При переході до ринку спостерігається інша картина. По суті справи, сам ринок постає полем постійних конфліктів не тільки у вигляді конкурентної боротьби або витискання супротивника, а й перш за все у формі торговельних угод, які завжди пов'язані з діалогом чи з різними діями (в тому числі погрозами, шантажем, насильством), які своєю метою мають примусити партнера до вигідної угоди. Поряд з цим у ринковій економіці виникають й інші гострі конфліктні ситуації: страйки, локаути, кризи в грошовому обігу тощо. Ринок взагалі передбачає постійне виникнення трудових конфліктів, які регулюються спеціально розробленими правилами. Хоча трудові конфлікти існують у будь-якому суспільстві, все ж таки вони найбільш притаманні ринковій економіці, яка базується на купівлі-продажу будь-якого товару, зокрема робочої сили.
Особливістю великомасштабних економічних конфліктів є залучення до них широких верств населення. Наприклад, страйк авіадиспетчерів зачіпляє інтереси не тільки авіаційних компаній, а й тисяч пасажирів. Страйк лікарів зачіпає інтереси тисяч хворих. Тому інституціоналізація трудових конфліктів, у тому числі заборона деяких видів страйків, є важливим засобом стабілізації суспільного життя. Аналізуючи значеннєву структуру економічного конфлікту, особливу увагу слід приділити його предмету та об'єкту.
В економічному конфлікті, як і в будь-якому іншому, предмет — це об'єктивно існуюча або уявна проблема, заради якої конфліктуючі сторони вступають у боротьбу. В реальному житті це може бути проблема співвідношення державної «присутності» в економічній сфері та вільної конкуренції; проблема обмеженості економічних ресурсів, їх нестачі для всіх учасників економічних відносин; проблема недосконалості ринкового механізму в його самоорганізації тощо.
Об'єктом економічного конфлікту в конкретній системі відносин завжди є певний дефіцитний ресурс, володіти яким прагнуть обидві сторони конфлікту. Цим можуть стати ринки збуту, споживачі, фінанси, сировина, заробітна плата тощо. Тобто, за будь-яких обставин у сучасних умовах цінність чи ресурс стає об'єктом економічного конфлікту, коли має хоча б яке-небудь відношення до ринку.
Взагалі ринок постає як мінімум у двох іпостасях: з одного боку, він породжує конфлікти, з іншого — є важливим механізмом їх розв'язання, причому не тільки економічних, а й будь-яких соціальних конфліктів взагалі, бо в соціальному житті саме економічний аспект найважливіший. Цю особливість свого часу помітив ще А. Сміт. Він відкрив та описав механізм суспільної координації, яка діяла незалежно, як він вважав, від підтримки уряду. Причому механізм настільки могутній, що урядові заходи, які не збігалися з ним, зводилися нанівець. Економічна теорія стверджує, що, діючи у своїх власних інтересах, люди створюють можливості вибору для інших, і що суспільна координація є процесом безперервного пристосування до змін, які виникають внаслідок їх взаємодії. В економічній діяльності людина переважно діє досить раціонально. Вона намагається співвіднести свої потреби з планами, цілями і засобами їх досягнення. Отже, виникають можливості щодо успішного врегулювання соціальних конфліктів.
Раціоналізоване сучасне виробництво породжує конфлікти двох основних типів. По-перше, це конкуренція між виробниками товарів. По-друге, зіткнення між роботодавцями та найманими робітниками. Якщо робочу силу вважати товаром, то обидва ці види конфлікту являють собою різновиди відносин у загальній системі, що зветься ринком.