Тема 5. Філософія свідомості

Проблема свідомості завжди була в центрі кожної філософської системи. У зв'язку з цим потрібно провести аналіз філософського розуміння свідомості як в матеріалістичних, так і в ідеалістичних концепціях. Важливо зазначити, що тривалий час у філософії домінувала теїстична традиція розуміння свідомості як наявного надсвітового начала, яке виникло та існує до природи й творить світ. Зокрема, слід зупинитися на концепції свідомості Р. Декарта і генези свідомості в німецькій класичній філософії: суб'єктивного духу, об'єктивного духу, абсолютного духу.

Спираючись на відкриття, зроблені наукою, потрібно з'ясувати для себе, що свідомість - це результат тривалого еволюційного розвитку людини. Вона є властивістю високоорганізованої матерії - людського мозку, є усвідомленим буттям, суб'єктивним образом об'єктивного

світу. Розкриваючи соціально-біологічні передумови зародження свідомості, необхідно акцентувати увагу та проаналізувати основні концепції її походження, теологічну, натурфілософську, трудову, урологічну, радіологічну. Це дає можливість з'ясувати, що свідомість -це складне системне утворення, яке має ідеальну природу.

Характеризуючи марксистську концепцію, доцільно розглянути роль праці, мови й колективного образу життя у виникненні та функціонуванні свідомості. Аналізуючи феноменологічну концепцію, варто зупинитися на рефлексії свідомості, на своїх актах і, в цьому розумінні, на досвідних структурах свідомості, що забезпечують її функціонування. Розглядаючи концепцію психоаналізу 3. Фрейда та його послідовників, необхідно звернути увагу на пояснення ірраціональної природи людини та її сутності. Студентам пропонується обґрунтувати свою позицію щодо цих концепцій. Вирішення цього творчого завдання погребує характеристики властивостей та функцій свідомості, таких компонентів її структури, як підсвідомість, самосвідомість, над-свідомість, провідних ознак, за якими ми можемо переконуватись у реатьному існуванні свідомості. До останніх слід віднести особливий, небіологічний тип поведінки, використання предметів культури за їх призначенням, оперування не наданим наявно (предметним) змістом реальності, продукування того, що не існує (творчість), мови, цілеспря­мування дій та думок людини.

Свідомість є однією із головних, сутнісних характеристик саме людини. Вона проявляється лише у людини. Свідомість у вузькому розумінні слова - це все те, що є виразно свідоме та може бути сформульовано, виражено у мові. Свідомість у широкому розумінні слова - це будь-які прояви психологічного жМггя людини (переживання, спонукання, умовиводи тощо), які тією чи іншою мірою впливають на її життєдіяльність. Вона є ідеальна, бо є суб'єктивною реальністю. Але водночас їй притаманні фізичні, хімічні, фізіологічні та інші матеріальні процеси, без яких свідомість не існує. Свідомість - продукт природного та суспільного розвитку, функціональна властивість мозку, ідеальний образ матеріального світу, регулятор цілеспрямованої діяльності людини.

Необхідно зрозуміти, що свідомість має активний характер, який проявляється в її цілеспрямованості, генеруванні нових ідей, в актах продуктивного мислення, в управлінні практичною діяльністю людини. Разом з тим потрібно підкреслити соціальну природу свідомості.

36

Слід запам'ятати! Спосіб буття людини у світі передбачає наявність свідомості, яка охоплює всі види людської діяльності, оскільки є необхідною умовою її організації та відтворення. Багато питань механізмів, функцій, стану, структури, душі, властивостей свідомості залишаються проблемними.

Під час аналізу проблеми самосвідомості студентам слід зрозуміти, що людина не лише усвідомлює світ, а й оцінює своє ставлення до нього, розуміє свої думки, почуття, бажання та інтереси. Самосвідомість - це здатність людини визначати об'єктом розгляду власну свідомість. Без неї людина не змогла б розуміти себе, визначати своє місце у світі та самовдосконалюватись. Самосвідомість забезпечує людині можливість бути причиною самої себе, звільнитися від жорсткої детермінації біоло­гічними та соціальними чинниками. Студентам пропонується дати відповідь на запитання: "Як здійснюється людиною усвідомлення предметного світу, його явищ, подій, процесів?" Відповідь на поставлене запитання буде свідчити про те, що студенти засвоїли цю тему.