Naukoviy_visnik_
.pdf
Випуск 1
система правил та заходів, що мають зменшити чи запобігти потенційним ризикам, пов’язаним із використанням біотехнології та її продуктів.
Продукція, що містить ГМО, почала з’являтися у продажу в різних країнах світу з середини 90-х років минулого століття. Але, на відміну від США, де такі товари частіше всього не маркувалася, а, отже, безперешкодно потрапляли й до багатьох інших держав, уключаючи країни колишнього СРСР, у Західній та Північній Європі одразу ж дуже прискіпливо поставилися до цієї продукції. Уряди держав даних регіонів вимагали надання інформації про ГМО-походження продуктів та можливі ризики, що існують для споживачів при їхньому вживанні. Керуючись вимогами міжнародних біоетичних стандартів, постачальники мали ретельно роз’яснювати населенню, чим саме може загрожувати споживання продуктів харчування, лікарських препаратів або іншої продукції, що містить ГМО чи їх компоненти.
Реагуючи на вимоги деяких країн-членів (зокрема Франції та Німеччини), Європейський Союз імплементував до свого законодавства міжнародні стандарти біоетики в частині забезпечення біобезпеки, пов’язаної із застосуванням ГМО та їх компонентів, розробивши на їх основі європейські стандарти обігу продукції із вмістом ГМО та їх компонентів на території своїх країн-членів і використання ГМО у відкритих та закритих системах; регламентувавши діяльність, пов’язану з використанням, поширенням, збутом, експортом/імпортом продукції, що містить ГМО; а також запровадивши систему виявлення ГМО у продуктах споживання [1, с. 225].
У нашій державі спеціальний Закон "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" було прийнято тільки у 2007 році. Цей документ проголосив установлення системи біологічної безпеки, потреба в якій виникає у зв’язку зі здійсненням в Україні та за її межами генетично-інженерної діяльності, результати котрої у вигляді генетично-модифікованих організмів можуть завдати шкоду життю та здоров’ю людини, а також негативно вплинути на довкілля. Хоча, по суті, даний Закон можна розглядати лише як рамковий акт, на основі якого необхідно розробити спеціальні закони, котрі, спираючись на відповідні міжнародні біоетичні стандарти, детально регламентуватимуть порядок здійснення генетично-інженерної діяльності у замкнених і відкритих системах, а також установлюватимуть систему експертизи у сфері створення та використання ГМО.
Отже, закон України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів” є доволі формалізованим і, відтак, не може реально гарантувати біобезпеку, про яку в ньому йдеться. Його ухвалення, фактично, легалізувало в Україні систему широкого обігу генетично-модифікованих організмів та продукції, отриманої за допомогою ГМО, в той час, коли розповсюдження таких продуктів на території країн-членів ЄС залишається суворо обмеженим. Після вступу до СОТ 2008 року український ринок узагалі став одним із основних споживачів ГМО-продукції в Європі, що особливо стосується сфер дитячого харчування та дитячої медицини.
Список використаних джерел:
1.Биотехнология, биобезопасность, биоэтика / под ред. А. П. Ермишина. – Минск : Технология, 2005. – 379 с.
2.Закон України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів” від 31 травня 2007р. / ВВР України, 2007, № 35,
ст. 484 [Електонний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1103-16
3.Конвенція ООН про охорону біологічного різноманіття від 5 червня 1992 р. / Конвенцію ратифіковано Законом України № 257/94-ВР від 29 листопада 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_030
4.Кузнецов В. В. Возможные биологические риски при использовании генетически модифицированных сельскохозяйственных культур / В. В. Кузнецов // Вестник ДВО РАН, 2005. – № 3. – С. 40-54.
111
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
A n n o t a t i o n
The article is devoted to issues of biosafety in creating, testing and use of GMOs. It analyzes the various aspects of GMOs views on the UN Convention on Biological Diversity and the Law of Ukraine “On the State Biosafety System”.
Keywords: biological safety, genetic safety, genetically modified organism, genetically engineering activity.
УДК: 159.9.019.4
Кормишова А. О., Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Науковий керівник: Виходцева О. А., канд. психол. наук, доцент
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ НА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ТА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ПІДЛІТКІВ
В публікації розглядаються особливості впливу природних та соціальних чинників на розвиток особистості підлітків, подається аналіз основних факторів, що впливають на процес соціалізації підлітків.
Ключові слова: підлітковий вік, психічний розвиток, формування особистості, соціалізація.
Проблема розвитку та становлення особистості є однією з центральних в сучасній психологічній науці. Виховання гармонійно розвиненої особистості потребує урахування як закономірностей процесу психічного розвитку, так і врахування впливу оточуючого середовища.
Людина як особистість формується, перш за все, під впливом соціального середовища. Середовище як фактор психічного розвитку передбачає здійснення як природних, так і соціальних впливів на психічний розвиток індивіда. Як відомо, значний вплив на розвиток психіки дитини справляє природне середовище: повітря, вода, сонце, земне тяжіння, електромагнітні поля, особливості клімату та наявність (відсутність) різноманітної рослинності [1]. Вплив природного середовища є дуже важливим, але, на думку психологів, він не може визначати особливості розвитку особистості, а радше справляє опосередкований вплив (через соціальне середовище, через трудову діяльність дорослих людей). Психологи зазначають, що основний поштовх до активного психічного розвитку та соціалізації особистості дає саме життя в суспільстві, адже без спілкування та взаємодії з соціальним оточенням стає неможливим повноцінний розвиток психіки людини.
Ми маємо на меті в своїй публікації висвітлити особливості впливу природних та соціальних чинників на особистісний розвиток та соціалізацію підлітка. Підлітковий вік – один з найважливіших етапів життя людини. В підлітковому віці відбувається втрата дитячого статусу, хоча й зберігаються дещо нереалістичні уявлення про власні привілеї і набуття статусу дорослої людини. Такому стану справ сприяють, зокрема, суб’єктивні враження: різкі фізичні зміни, мрії та ідеали, які починають уявлятися вже менш реальними, кризові зіткнення з самим собою і сім’єю, почуття самотності та прагнення швидше досягнути статусу дорослої людини.
Підлітковий вік, як суперечливий вік, є часом досягнень і часом певних втрат. Підліткові досягнення пов’язані зі стрімким нарощуванням знань, умінь, становленням моральності і відкриттям “Я”, опануванням нової соціальної позиції. Підліткові втрати корелюють зі зникненням дитячого світосприймання, безтурботливого і безвідповідального способу життя, що пов’язане з сумнівами у собі, у своїх здібностях, з пошуками правди у собі та в інших людях. Крім того, досягнувши періоду статевого дозрівання, підліток потрапляє в суперечливе становище: він вже не дитина, але ще не посів певного місця в світі дорослих.
112
Випуск 1
В цей час на формування особистості найбільший вплив справляють соціальні чинники. Соціальне оточення впливає на процес соціалізації, завдяки якій індивід засвоює норми соціальної групи і формує власне “Я”; завдяки соціалізації створюється унікальність кожної людини. Соціалізація може бути як первинною, що протікає в сім’ї, так і вторинною, що реалізується в соціальних інститутах (дошкільних освітніх закладах, школах, коледжах, а пізніше – у ВНЗ і трудових організаціях). За наявності неуспішної соціалізації у індивіда можуть розвинутися соціальні відхилення, що провокують появу внутрішніх і зовнішніх конфліктів.
Середовище як головний чинник розвитку особистості має важливе значення: воно дозволяє підлітку побачити соціальні явища різнобічно. Вплив середовища на формування особистості відбувається постійно, здійснюється протягом усього життя людини.
Досліджуючи особливості взаємодії підлітків з соціальним оточенням, вчені виявили низку цікавих фактів. Особливий внесок було зроблено Маргарет Мід, яка вивчала примітивні цивілізації. Мід досліджувала підлітків острову Самоа, що дозволило їй розвіяти думку щодо неминучості кризи і конфліктів у підлітковому віці і показати їх соціальну, а не біологічну зумовленість. Зокрема, було доведено, що конкретними соціальними умовами життя дитини визначається:
•Тривалість підліткового віку.
•Наявність чи відсутність криз, конфліктів, труднощів у спілкуванні.
•Характер переходу від дитинства до дорослості.
Цю ідею продовжив розвивати К. Левін, згідно думки якого у сучасному світі існує дві самостійні групи: дорослих і дітей. Кожна група має свої привілеї. Підліток знаходиться між цими двома групами: вінвже не хоче бути дитиною, але його ще не приймають до групи дорослих. Курт Левін наголошує, що причиною цього є велика розбіжність між вказаними вище двома групами. Прибічники даного підходу наголошують на існуванні особливої “субкультури” підлітків.
Л. С. Виготський наголошував на необхідності при вивченні критичних періодів виокремлювати основні новоутворення у свідомості і визначати соціальну ситуацію розвитку, яка являє собою у кожному віці неповторну систему взаємин між людиною і середовищем. Особливості прояву і протікання підліткового віку визначаються конкретними соціальними умовами життя і розвитку підлітка, його суспільним становищем у світі дорослих. Важливим фактором розвитку особистості підлітка є його власна соціальна активність, спрямована на засвоєння певних соціальних взірців і цінностей, на побудову взаємин із дорослими та однолітками, на самого себе (проектування своєї особистості і свого майбутнього).
Радикальні зміни у всіх сферах життя суспільства, криза політичного, економічного і духовного життя є стресогенними факторами для психіки великої кількості людей і, в першу чергу, для молоді та підлітків. Утрата у кризовий час почуття внутрішнього комфорту, рівноваги, впевненості у майбутньому є для багатьох вирішальним фактором у виборі адиктивної стратегії поведінки у відповідь на вимоги середовища. Особливо це стосується підлітків. Зміни у системі ціннісних орієнтацій підлітків зумовлені трансформацією політичної та економічної систем. Зараз підлітків цікавлять пошук свого “Я”, вони висловлюють стурбованість соціальними проблемами. Завданням батьків та педагогів, суспільства в цілому є необхідність уберегти підлітків від соціальної фрустрації, сприяти їх особистісному зростанню [2].
Список використаних джерел:
1.Возрастная и педагогическая психология : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / М. В. Матюхина, Т. С. Михальчнк, Н. Ф. Прокина и др. – М. : Просвещение, 1984. – 256 с.
2.Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : посібник / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2003. – 448 с.
113
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
A n n o t a t i o n
This publication deals with the impact of natural features and social factors on personality development of adolescents An analysis the main factors influencing the process of socialization of adolescents.
Keywords: adolescence, mental development, identity formation, socialization.
УДК: 339.7
Костючик С. В., Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Науковий керівник: Герасимчук Л. В., викладач
СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇЇ МІСЦЕ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
У тезах розглянуто інвестиційну безпеку як складову економічної безпеки в країні. Здійснено аналіз сучасних методів дослідження інвестиційної безпеки з використанням міжнародного досвіду. Визначено основні фактори інвестиційної безпеки. Запропоновано шляхи покращення інвестиційної безпеки.
Ключові слова: економічна безпека, інвестиційна безпека підприємства, інвестиційні проекти, підходи щодо оцінки рівня безпеки, система управління інвестиційною безпекою підприємства.
На фоні загальної економічної нестабільності та розвитку глобальних інтеграційних процесів, саме інвестиційна складова може виявитися вирішальним фактором забезпечення необхідного рівня фінансової стабільності держави. Враховуючи мінливу кризову ситуацію в грошово-кредитній сфері функціонування економіки, інвестиційні вкладення можуть стати вирішальним фактором для покращення в діяльності реального сектора економіки та України в цілому.
Досить ґрунтовно і всебічно розкрито зміст поняття інвестиційної безпеки держави в працях таких вчених, як: Л. Абалкін, В. Кириленко, А. Сухоруков, М. Крупка, С. Мошенський.
Господарська діяльність туристичного підприємства потребує періодичного прийняття рішень стосовно інвестування фінансових ресурсів на оновлення матеріально – технічної бази, збільшення обсягу виробництва туристичних послуг, освоєння нових видів продукції тощо. В умовах ринкової економіки вирішальним чинником розвитку і зміцнення підприємства вважається як вигідне вкладення капіталу, так і вибір джерел фінансування інвестиційної діяльності. Цілеспрямоване вкладення капіталу створює передумови для підвищення технічного рівня виробництва, якості й конкурентоспроможності продукції, збільшення виробничих можливостей і зміцнення позицій на ринку туристичних послуг. І, навпаки, помилкові рішення обумовлюють значні витрати, заморожують на тривалий строк необхідні для розвитку підприємства кошти, зменшуючи його дохідність і стійкість.
Проблеми забезпечення безпеки були і залишаються головними складовими забезпечення загального стійкого розвитку будь – якого підприємства. І хоча вже з’явилися фундаментальні напрацювання з проблем інвестиційної безпеки[3, 1], однозначного визначення сутності, змісту та системи управління інвестиційної безпеки на сьогодні немає.
Метою даної статті є розглянути інвестиційну безпеку туристичного підприємства в контексті економічної безпеки.
У сучасних умовах процес успішного функціонування і економічного розвитку туристичних підприємств багато в чому залежить від вдосконалення його діяльності в галузі забезпечення економічної безпеки. Складовою економічної безпеки є інвестиційна безпека.
114
Випуск 1
Інвестиційна безпека – спрямована на уникнення економічного збитку при прийнятті інвестиційного рішення, запобігання загроз і зниження ризиків, що здійснюють негативний вплив на реалізацію інвестиційного проекту.
Таким чином, інвестиційна безпека є складовою ланкою економічної безпеки. Від ефективності її забезпечення залежить безпека підприємства в цілому. Інвестиційна безпека – можливість обійтися без істотного соціально-економічного збитку при реалізації інвестиційного проекту. Інвестиційна безпека забезпечується проведенням комплексу політичних, організаційно - технічних та інших заходів, спрямованих на зниження інвестиційних ризиків.
З боку держави забезпечення інвестиційної безпеки для туристичних підприємств включає гарантії прав патентів, ліцензій і контрактів; поліпшення підприємницького клімату, що відображає політичну стабільність, ставлення суспільства і держави до іноземних інвестицій, стабільність законодавства, що регулює права власності; зниження криміногенності; зниження фінансових ризиків, конвертованість і стабільність національної валюти; фіксування обмежувальних заходів по відношенню до руху іноземних капіталів і товарів. Інвестиційна безпека залежить і від таких факторів, як масштаби економіки і місткість ринку, рівень інфляції, ставки оподаткування, потреба в іноземних інвестиціях і валюті [5].
Розуміння інвестиційної діяльності як сукупності інвестиційних проектів призводить до висновку, що інвестиційна безпека підприємства – це економічна безпека в процесі здійснення інвестиційних проектів.
Розгляд інвестиційної діяльності як сукупності інвестиційних проектів вимагає установлення співвідношення між інвестиційною безпекою підприємства та інвестиційною безпекою проекту. В умовах, коли інвестиційна діяльність представлена одним інвестиційним проектом інвестиційна безпека проекту та інвестиційної діяльності співпадають. Коли підприємство за одним напрямком бізнесу здійснює паралельно декілька проектів постає проблема визначення інтегрального рівня інвестиційної безпеки встановлення внеску кожного проекту в скарбницю інвестиційної безпеки [2].
Коли ж мова йде про забезпечення інвестиційної безпеки суб’єкта господарювання то основні заходи управління повинні бути спрямовані на, по-перше, забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства на підставі оптимального поєднання власних і залучених джерел засобів, та по-друге, отримання прибутку і забезпечення відповідного рівня рентабельності, достатнього для задоволення всіх своїх потреб при здійсненні основної, інвестиційної і фінансової діяльності. При цьому інвестиційна діяльність суб’єкта господарювання підпорядкована певній інвестиційній політиці, яка представляє собою частину загальної фінансової стратегії суб’єкта господарювання, що полягає у виборі й реалізації найефективніших шляхів розширення об’єму його активів для забезпечення стійкого його розвитку. У вищезазначеному змісті при виробленні та прийнятті рішень в системі управління виникає проблема, яким чином достовірно оцінити наслідки цих рішень, тобто оцінити ефективність зміни якості об’єкта управління та обґрунтованості рішень. Для оцінки міри якості рішень вибирається показник якості управління. Відповідно до теорії систем (будь-який суб’єкт господарювання являється організаційною системою) первинною якісною характеристикою будь-якої системи є її стійкість. Без цієї якості системи просто не можуть існувати. Для системи стійкість об’єднує такі властивості як: безпека, надійність, збалансованість тощо.
Індикатори інвестиційної безпеки суб’єкта господарювання повинні задовольняти наступним основним критеріям: мати однозначну інтерпретацію для осіб, що ухвалюють рішення і мають бути – зрозумілі і для неспеціалістів; мати кількісне вираження; не вимагати значних витрат для збирання інформації і розрахунків і опиратися – на наявну систему національної статистики; придатні для прогнозу; мати можливість оцінки в часовій динаміці; відображати зміни в політиці суб’єкта господарювання. Повна сукупність даних критеріїв є ідеальною і знайти індикатор, що відповідає всім поставленим умовам, досить складно.
115
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
Формування системи інвестиційної безпеки на підприємстві повинне передбачати взаємозв’язок чітко визначених цілей і завдань кожного рівня управління, при цьому вибираючи оптимальні шляхи реалізації рішень. Горизонтальні і вертикальні рівні менеджменту повинні переслідувати ту ж мету, що і загальна система управління. Тому система управління інвестиційною безпекою підприємства повинна бути комплексом взаємозалежних збалансованих рішень як в області забезпечення захисту інвестиційних інтересів суб’єкта господарювання, так і в управління його інвестиційної діяльності [2].
Система управління повинна врахувати альтернативні шляхи забезпечення безпеки підприємства, при чому вибір конкретного проекту повинен відповідати інвестиційній стратегії і конкретній інвестиційній політиці підприємства. На підставі вищевикладеного В. О. Козловський і А. В. Хуторний пропонують наступну схему управління інвестиційною безпекою підприємства
(рис. 1).
У роботах з проблем інвестиційної безпеки більше уваги приділяється дослідженню даного напрямку на макрорівні, тому на сьогодні досі немає однозначного визначення ні сутності, ні змісту інвестиційної безпеки, ні її місця в системі управління підприємством. Щодо оцінки рівня інвестиційної безпеки було би доцільним замість зазначених підходів розробити один, але більш універсальний, що і стане об’єктом подальших напрацювань [4].
Таким чином, можна зробити висновок про те, що інвестиційна та економічна безпеки знаходяться в тісному взаємозв’язку. Від ефективної і безпечної організації інвестиційної діяльності, економічної безпеки підприємства в цілому, його можливості запобігання загроз, уникнення ризиків і здатність досягнення поставлених цілей в умовах конкуренції і ризику.
В умовах кризи актуальність розробки методології дослідження інвестиційної безпеки підприємства викликана практичними завданнями реформування економіки, формуванням політики забезпечення національної безпеки. В свою чергу розробка системи індикаторів інвестиційної безпеки підприємства, особливо в кількісному вимірі, повинна визначити рівень якості при прийнятті управлінських рішень та своєчасно сигналізувати про небезпеку, передбачити заходи щодо її уникнення або зниження негативних наслідків її дії.
Питання, пов’язані з розглядом загроз інвестиційної безпеки підприємства, способів їх ідентифікації та оцінки рівня економічної безпеки на сьогодні практично не отримали необхідного практичного вирішення та потребують подальшого дослідження. Ключовим фактором у забезпеченні інвестиційної безпеки підприємства є облікова інформація. Захист облікової інформації є умовою об’єктивного відображення реальної дійсності суб’єкта господарювання, що сприятиме вчасному виявленню внутрішніх і зовнішніх загроз та можливих розрахунків альтернативних рішень щодо їх усунення чи попередження.
Список використаних джерел:
1.Економічна безпека : навчальний посібник / [З. С. Варналій, П. В. Мельник, Л. Л. Тарангул та ін.] ; за ред. З. С. Варналія. – К. : Знання, 2009. – 647 с. – С. 233.
2.Євтушенко С. В. Інвестиційна безпека технічного розвитку підприємства [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/PSPE/2011_4/Evtushenko_411.htm
3.Кириленко В. І. Інвестиційна складова економічної безпеки : [монографія] / В. І. Кириленко – К. :
КНЕУ, 2005. – 232 с. – С. 28.
4.Кудрявцев В. М. Система управління інвестиційною безпекою підприємства [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : [http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/11331/1/2.pdf]
5.Сутність та індикатори інвестиційної безпеки підприємства: обліково-економічний підхід
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://eztuir.ztu.edu.ua/7448/1/209.pdf].
116
Випуск 1
A n n o t a t i o n
The theses deals with investment security as part of the economic security of the country. The analysis of modern methods of research investment security using international experience. The main factors of investment security. Ways of improving investment security.
Keywords: economic security, investment security of enterprise, investment projects, approaches to the evaluation of the safety system of investment security.
УДК: 582.711.713
Котюжан В. В., Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Науковий керівник: Кустовська А. В., канд. біол. наук, доцент
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІКУВАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИРОВИНИ АЗИМІНИ ТРИЛОПАТЕВОЇ
Матеріали, викладені в тезах доповіді є продовженням циклу досліджень сировини інтродукованої в Лісостепу України рослини азиміни трилопатевої (Asimina triloba), яка виявилася перспективною як плодова та лікарська рослина. Сировина азиміни трилопатевої багата на вітамін С, а також проявляє себе як цитостатик. На сьогоднішній день важливе значення має інтродукція лікарських рослин із збереженням їхніх властивостей, а також акліматизація і адаптація даних рослин до умов, що характерні для нашого кліматичного поясу. Азиміна успішно акліматизувалася в Лісостепу України, цвіте і плодоносить, а, отже, перспективними є всебічні дослідження її сировини з метою використання цієї рослини на території України як плодової та лікарської.
Ключові слова: інтродукція, азиміна трилопатева, цитостатика, вітаміни.
Метою роботи є дослідження вмісту вітаміну С у сировині (листки, плоди, пагони, насіння) азиміни трилопатевої в умовах зростання у м. Києві.
Нами було здійснено спробу вирішити наступні задачі:
Визначити і дослідити наявність вітаміну С у листках азиміни трилопатевої (методом Тільманса).
Дослідити цитостатичну активність сировини азиміни трилопатевої.
Об’єктом даного дослідження є виявлення вмісту вітамінів у інтродукованих рослин Asimina triloba, що зростають на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України.
Ботанічна характеристика азиміни трилопатевої.
Азиміна трилопатева – це невелике дерево. Квітки азиміни червоно-фіолетові, однодомні, великі (до 4 см в діаметрі); чашечка складається з трьох листочків, віночок – з шести пелюсток. Зацвітає азиміна навесні до розгортання листків; цвітіння тривале (близько трьох тижнів). Це перехресно запильна рослина.
Листки прості, цілокраї, обернено яйцевидної або обернено ланцетовидної форми, з коротким черешком довжиною до 1 см та загостреною верхівкою. Жилкування пірчасте, без прилистків. Довжина листків в межах 12-33 см, ширина 4-15 см. При розтиранні листки видають характерний різкий запах.
Плоди – довгасто-циліндричні багатонасінні ягоди, поодинкі або розташовані групами по 2-3 штуки, за формою і зовнішнім виглядом нагадують невеликі банани, 7-9 см завдовжки і 4-5 см завширшки, масою від 67 до 200 г. Під дуже тонкою, напівпрозорою шкіркою знаходиться кремоподібна м’якоть зприторно-солодким смакомі дуже ніжним ананасово-суничним ароматом[2].
117
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
За хімічним складом плоди близькі до бананів і містять велику кількість цукрів (до 25%), вітаміну С. Мають високу поживну цінність, оскільки досить калорійні (359 ккал).
Аскорбінова кислота є надзвичайнов важливою для організму людини: посилює еритропоез, фагоцитарну активність лейкоцитів, стимулює обмін речовин, бере участь у синтезі колагену, дофаміну, норадреналіну та адреналіну, стероїдів (холестерину та стероїдних гормонів), серотоніну та катаболізмі тирозину [1]. Нами було проведенно кількісне визначення вітаміну С методом Тільманса у листках, плодах та насінні Asimina triloba (рис. 1). З діаграми видно, що у 1 грамі наважки сухої речовини листків азиміни трилопатевої міститься майже 0,52 мг вітаміну С на 3 грами сухої наважки. Менша кількість вітаміну виявлена у насінні азиміни – лише 0,35 мг. Найбагатшими на аскорбінову кислоту є плоди азиміни. Відомо, що добова потреба людини у вітаміні С становить 50-70 мг, тому азиміну трилопатеву варто вважати чудовим постачальником аскорбінової кислоти для організму людини. Вітамін С, який є у значній кількості у плодах, також міститься й у листках азиміни.
Рис. 1. Вміст вітаміну С в сировині азиміни трилопатевої
Цитостатична активність сировини (листків та плодів) Asimina triloba
Цитостатики є важливими інгібіторами клітинних процесів, що блокують проходження клітиною мітотичного циклу і тим самим впливають на затримку розвитку пухлин. Їх використовують у медицині при лікуванні пухлин, оскільки вони мають здатність затримувати їхній ріст. Наші дослідження були присвячені вивченню цитостатичної активності листків та плодів азиміни, вирощеної в умовах м. Києва.
Проростки огірка використовують як тест-об’єкт, щоб виявити специфічну дію досліджуваної речовини, первинного відбору цитостатиків [3].
В роботі використовували насіння огірка сорту Водолей. Для досліду було підготовлено 20 чашок петрі: 10 для плодів і 10 для листків. В кожну чашку поклали кола з фільтрувального паперу. В першій чашці фільтрувальний папір змочили дистильованою водою (контроль), у другій 1 мл розчину і 9 мл дистильованої води, в третій – 2 мл розчину і 8 мл дистильованої води і так далі, в десятій 9 мл розчину і 1 мл дистильованої води. В кожну чашку Петрі ми поклали по 10 насінин огірка. Чашки залишили при температурі 20°С [3]. Дослідження цитостатичної активності листків азиміни трилопатевої показані на рисунку 2.
118
Випуск 1
Рис. 2. Цитостатичні властивості листків азиміни трилопатевої
Результати наших досліджень показали, що листки Asimina triloba при концентрації витяжки 1/9 є стимулятором проліферації, при 6/4 – 9/1 – інгібітором проліферації.
Таким чином, найбільш активним цитостатиком є водна витяжка з листків Asimina triloba в концентрації 1/9.
Дослідження цитостатичної активності плодів азиміни трилопатевої показано на рисунку 3.
Рис. 3. Цитостатичні властивості плодів азиміни трилопатевої
Отже, при витяжці 1/9-3/7 є стимулятором проліферації, а при витяжці 6/4-9/1 – інгібітором.
Отже, Asimina triloba є перспективною для культури в Лісостепу України. Її можна широко використовувати у плодівництві та декоративному садівництві на території Лісостепу України, а також з лікувальною метою, для чого необхідне подальше вивчення властивостей її сировини.
Список використаних джерел:
1.Боєчко Ф. Ф. Біологічна хімія для вчителя / Ф. Ф. Боєчко, Л. О. Боєчко. – К. : Радянська школа, 1985.
–264 с.
2.Грабовецька О. А., Клименко С. В. Особливості насіннєвого розмноження азиміни трилопатевої (Asimina triloba (L.) Dun.) / О. А. Грабовецька, С. В. Клименко // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка “Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – ВПУ “Київський національний університет”. – 2008. – Вип. 11. – С. 33-35.
3.Иванов В. Б., Быстрова Е. Н., Дубровский В. Г. Проростки огурца как тест-объект для обнаружения эффективных цитостатиков / В. Б. Иванов, Е. Н. Быстрова, В. Г. Дубровский // Физиология растений, 1986. – Т. 33. – Вып. 1. – С. 195-196.
4.Савицький І. В. Біологічна хімія / І. В. Савицький. К. : Вища школа, 1973. 486 с.
119
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
A n n o t a t i o n
The material presented in the report is a continuation of the cycle of research material introduced in Ukraine steppe plants Asimina triloba, which proved promising as fruit and herb. Asimina triloba Raw is rich in vitamin C and E and demonstrates itself as a cytostatic agent. Today equally important is the introduction of herbs while maintaining their properties and acclimatisation data and adaptation of plants to conditions that are typical for our climate zone. Azymina has successfully climatizated in the step forest in Ukraine, blooms and fruits , and, therefore, is a comprehensive research of its raw stuff with goal of use this plant in the territory of Ukraine as fruit and herb.
Keywords: introduction, asimina triloba, cytostatics, vitamins.
УДК: 37.016:[504+91]
Мамченко Т. С., Нездийминога О. Р., Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Науковий керівник: Покась Л. А., канд. пед. наук, доцент
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ГЕОГРАФІЇ ЯК ФАКТОР ГУМАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
Тези присвячені питанням осмислення факторів гуманізації освітнього процесу в навчальному курсі географії, де можливо застосувати основний принцип формування екологічної свідомості. Продемонстровано можливості формування передумов екогуманістичної традиції в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства. Проаналізовані сутнісні характеристики, змістове наповнення й виконувані функції екологізації географії в сучасному освітньому просторі. Представлено алгоритм екологізації та обґрунтовані шість її рівнів, кожен з яких має власні ознаки.
Ключові слова: методика навчання географії, екологічний світогляд, екологічна культура, типи екологічної культури, навколишнє природне середовище, процес навчання.
У цей час екологізація географічної освіти може по праву вважатися життєво необхідною вимогою, оскільки з нею пов’язані як і підготовка учнів до грамотного, науково обґрунтованої взаємодії людини з навколишнім природним середовищем, так і прагнення, здатність використовувати свої еколого-географічні знання у практичній діяльності. При цьому слід особливо звернути увагу на те, що екологізація географічного матеріалу досягається постановкою питань, які розкривають причини, інтенсивність і характер антропогенного впливу на окремі компоненти географічного середовища, що підкреслює безумовну значимість екологічної складової при вивченні природи.
Акцентували увагу на необхідності гуманізації географічної науки С. А. Мороз, В. П. Максаковський, В. С. Преображенський, Д. М. Замятін, Ю. Н. Голубчіков. В останні 20 років значно зросла увага вчених до дослідженню проблем екологічного виховання та освіти. особливий інтерес представляють роботи Н. М. Ворзеляна, А. Н. Захлібного, І. Д. Звєрєва, Б. Г. Іоганзена, В. С. Ліпіцького, І. С. Матрусова, А. П. Мамонтової, Л. П. Печко, В. А. Сухомлинського та ін., які розглядають різні аспекти екологічного виховання та освіти учнів у навчально-виховному процесі та при організації діяльності з охорони природи.
На думку вчених, екологізацію географічної освіти слід будувати з позиції гуманізації. Гуманізація в екологічній освіті виражається через ідеї формування людини з новим типом мислення, здатного до екологічно доцільної діяльності, що має установку на пріоритетність завдань збереження життя на Землі, порятунку людства від екологічних лих і катастроф [4, c. 282]. Адже гуманізм – принцип світогляду, заснований на твердженні людської гідності, який визнає
120