Naukoviy_visnik_
.pdf
Випуск 1
–Чи погоджуєтесь Ви з думкою групи, яка висловилась?
–Чи була ця думка достатньо аргументованою?
–Який з аргументів Ви вважаєте найбільш переконливим?
Після цього місце в “Акваріумі” займає .інша група та обговорює наступну ситуацію.
Усі групи по черзі мають побувати в “Акваріумі”, і діяльність кожної з них мусить бути обговорена аудиторією. Метод “Акваріум” сприяє формуванню критичності мислення студентів та повазі до плюралізму думок
Як показує практика, метою навчально-виховного процесу, заснованого на засадах компетентнісного підходу є набуття учнями системи ключових компетентностей. Модифікація методів і форм навчання має забезпечити суттєве підвищення якості навчання і як результат краще засвоєння ключових компетентностей.
Отже, сучасні педагогічні технології здатні підтримати пізнавальний інтерес учнівської молоді до навчання, який так стрімко втрачається, за умов: використання педагогічних технологій як навчального середовища для реалізації “суб’єкт-суб’єктивного” співробітництва; поєднання сучасних педагогічних технологій і традиційної форми навчання на уроках географії [2].
Упровадження компетентнісного підходу в практику роботи школи – є необхідним, оскільки дозволяє упоратись учням з проблемами, які зазвичай виникають під час навчального процесу. Такі які, опанування значного обсягу теоретичних знань, утруднення в діяльності для вирішення конкретних життєвих завдань та планів, організація власної самоосвіти, тощо. Саме тому важливим завданням вчителя має бути розуміння компетентнісного підходу і реалізація його у власній професійній діяльності.
Список використаних джерел:
1.Закон України “Про вищу освіту” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/law/2235/
2.Покась Л. Формування дослідницької компетентності в учнів на уроках географії [Електронний ресурс] / Лілія Покась. – Режим доступу : http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/8256.
3. |
Пометун О., Пироженко Л. Сучаний урок: Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, |
|
Л. Пироженко. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – 56 с. |
4.Сиротенко Г. О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання / Г. О. Сиротенко. – Х. : Видав. група Основа, 2003. – 80 с.
5.Сучасні шкільні технології. – Ч. І / упоряд. : І. Рожнятовська, В. Зоц. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. (Бібліотека “Шкільний світ”). – 128 c.
A n n o t a t i o n
In this article, the methodology of developing pupils’ ability to study at physical geography lessons is considered. The concept of “competence” as a tool for developing abilities is substantiated. Attention is drawn to various models of developing abilities. Innovative approaches to the modern educational process in geography are displayed. Results of theoretical and empirical research are demonstrated.
Keywords: methodology of teching,physical geography, process of development, pupils.
101
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
УДК: 621.798
Довгій Ю. Ю. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Науковий керівник: Волошина Н. О., д. біол. н. професор
ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯ У ВИРОБНИЦТВО СИСТЕМИ HACCP
Дана робота висвітлює проблеми екологічної безпеки сучасного харчування. В ній описуються заходи щодо поліпшення виробничого процесу, його безпеки та модернізації. Особливу увагу було приділено аналізу екологічної складової стану вітчизняної харчової промисловості та впровадженню міжнародної системи HACCP з контролю якості на виробництві.
Ключові слова: екологічні ризики, система HACCP, аналіз ризиків, критичні точки.
Харчова промисловість – одна з провідних структуроформуючих галузей народного господарства України. Останнім часом її розвиток в нашій державі характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, скороченням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів. Ринок країни постійно поповнюється контрафактною, недоброякісною продукцією, яка залишається без належного державного контролю та нагляду. Чинне законодавство України встановлює певні вимоги і стандарти до виробництва харчових продуктів, але воно не досить дієве. Так, в регламентах зазначається, що вони обов`язково повинні бути безпечними, придатними до споживання, правильно маркованими та відповідати санітарним заходам і технічним нормам. Нажаль, ми не маємо достатньої кількості науково-обґрунтованих програм для практичного впровадження нормативних актів. Водночас, у світі склали величезну кількість альтернативних проектів, що підтримують висококваліфікованих фахівців в цій галузі, які передбачають контроль за процесом виробництва харчової продукції [1].
Встановлено, що найбільш приоритетним для споживача є безпека продукту харчування. Щоб якомога глибше дослідити етапи виробництва та всі можливі ризики на кожному з них і була впроваджена в дію міжнародна система HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point).
HACCP – це інструмент управління безпекою харчових продуктів, який на відміну від традиційної перевірки і контролю якості надає більш структурований підхід для вирішення виявлених ризиків. Сама концепція була розроблена в 60-х роках минулого століття компанією “Pillsbury”, збройними силами США та Національним управлінням з аеронавтики і космонавтики “NASA”. Її призначенням було виключення можливості утворення токсинів у харчових продуктах космонавтів та попередження інфекційних захворювань [2].
Ця система схвалена в усьому світі , зокрема Комісією харчового кодексу та Європейським союзом, а також прийнята в усіх високорозвинених країнах. Прикладом є Японія, Нова Зеландія, Канада. Для розробки цієї системи було визначено основні принципи, що й забезпечили увагу світових компаній:
1.Аналіз ризиків. Провести аналіз ризиків, пов’язаних з вирощуванням, відбором, сировиною та інгредієнтами, обробкою, виробництвом, розповсюдженням, збутом, підготовкою і споживанням продуктів.
2.Критичні контрольні точки (ККТ). Визначити критичні контрольні точки, необхідні для визначення ризиків у процесі виробництва.
3.Критичні границі. Встановити критичні границі для профілактичних заходів, пов’язаних із кожною визначеною ККТ.
102
Випуск 1
4.Моніторинг. Встановити вимоги щодо моніторингу ККТ. розробити процедури для використання результатів моніторингу з метою регулювання процесу і підтримки контролю.
5.Коригувальні дії. Встановити коригувальні дії, якщо під час моніторингу визначено відхилення від критичної границі.
6.Перевірка й затвердження. Встановити процедури для перевірки правильності роботи системи HACCP.
7.Документація. Створити ефективні системи обліку, які відображають план HACCP у документах.
Саме ці критерії дозволять максимально усунути всі можливі, прогнозовані, недоліки на кожному з етапів у виробничому циклі.
Також, на нашу думку, дана система забезпечить визначення всіх екологічних ризиків на підприємствах харчової промисловості. Вона дозволить попередити потрапляння патогенних організмів, їх ріст та утворення токсинів. Дозволить запобігти повторному зараженню ними. НАССР дасть змогу розробити більш деталізований план для ліквідації екологічних ризиків, та надасть рекомендації щодо поліпшення стану виробництва та профілактики мікробіологічного забруднення.
За Законом України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, “Про дитяче харчування” застосування системи НАССР є обов’язковим для всіх компаній, що беруть участь у виробництві їжі. Тим не менше, більшість підприємств молочної промисловості ще не впровадили систему управління якістю та систему безпеки харчових продуктів HACCP [3].
Загалом, в Україні HACCP використовують підприємства, які працюють з ринком ЄС. Водночас, в країні не менше 14 тис суб’єктів господарювання потребують впровадження нової системи. Найбільше підприємств, які впровадили міжнародні системи контролю якості та безпечності харчових продуктів: у Харківській області (82% від загальної кількості підприємств), Дніпропетровській – 73%, у Вінницькій – 50%. Загалом, на 33,8% вітчизняних підприємств харчової промисловості впроваджені подібні системи. Роздрібні мережі України все частіше вимагають від постачальників дотримання міжнародних стандартів із харчової безпеки.
Отже, щоб зберегти здоров’я населення нашої держави просто необхідний процес запровадження такої системи контролю як HACCP, адже вона скоротить кількість захворювань. Система управління безпечністю харчової продукції, заснована на НАССР, українським виробникам допоможе заощадити кошти та вдосконалити управління. Завдяки регулярному навчанню персоналу зросте продуктивність праці та зменшується плинність кадрів. Також це можливість збільшення продажі та залучення інвесторів.
Список використаних джерел:
1.Замятина О. В. Принципы ХАССП. Безопасность продуктов питания и медицинского оборудования
/О. В. Замятиной. – М. : РИА “Стандарты и качество”, 2006. – 232 с.
2. |
Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення / І. В. Сирохман, |
|
В. М. Завгородня. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 544 с. |
3.Сичевський М. П. Стан та пріоритетні напрямки розвитку харчової промисловості в Україні: Економіка АПК / М. П. Сичевський. – 2004. – № 1. – С. 38-40.
A n n o t a t i o n
This paper highlights the problems of ecological safety of modern food. It describes measures to improve the production process, its safety and modernization. Particular attention was paid to the analysis of the environmental component of the state of the domestic food industry and the introduction of HACCP international system of quality control in production.
Keywords: environmental risks , system HACCP, risk analysis , critical points
103
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
УДК: 658:012.1:338.48:004.738.5
Капійчук І. І., Сокологорський А. В., Стужук О. М., Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Науковий консультант: Романенко О.В., канд. пед. наук, доцент
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Робота присвячена актуальному питанню – використання інформаційних технологій як важливого інструменту в підвищенні ефективності управління туристичних підприємств. Детально проаналізовані праці вітчизняних та закордонних вчених даної проблематики. Виявлені деякі проблеми та перспективи використання інформаційних технологій на туристичних підприємствах Солом’янського району м. Києва. Запропоновано використання глобальних систем бронювання на туристичних підприємствах, зокрема системи пошуку та бронювання “IT-TOUR” .
Ключові слова: глобалізація, інформаційні технології, комунікації, системи бронювання, туристичне підприємство.
Управління підприємством в умовах ринкових відносин забезпечує орієнтацію підприємства на задоволення потреб ринку, на попит конкретних споживачів, на організацію реалізації тих товарів і послуг, які користуються попитом і приносять підприємству прибуток
Активізація і розвиток туристичного ринку, підвищення рівня вимог споживачів до якості і комплексності послуг, які пропонують туристичні підприємства, вимагають активного впровадження і використання інформаційних технологій та методів управління, які призначені для оптимізації діяльності підприємств різних типів, підвищення ефективності процесів обслуговування споживачів. Саме автоматизовані системи управління є ключовою ланкою підвищення економічної ефективності підприємства в цілому та підвищення якості туристичних послуг зокрема [1].
В умовах глобалізації значно зростає роль інформаційних технологій як важливого інструменту в підвищенні ефективності управління підприємствами. Специфічні особливості створення та реалізації туристичних послуг (велика кількість учасників та значна їх географічна роз’єднаність, розгалужена система взаємовідносин суб’єктів туристичного ринку, територіальна диференціація туристичного продукту, віддаленість місця реалізації туристичних послуг від місця їх споживання) обумовлюють необхідність підвищення рівня забезпечення системи управління інформаційними технологіями (ІТ).
Проблемам ефективного використання інформаційних технологій у туризмі присвячені наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених: Г. П. Галузинського, М. В. Єфремова, М. Желєні, В. А. Квартальнова, А. В. Левкова, С. В. Мельниченко, Г. А. Папирян, М. М. Скопень, Т. І. Ткаченко, Ф. Уллаха, М. Хаммера та ін.
Наприклад, у монографії С. В. Мельниченко висвітлено теоретико-методологічні основи та практичний інструментарій застосування інформаційних технологій у туристичному бізнесі. Також визначено роль і місце інформаційних технологій у менеджменті й маркетингу туристичних підприємств. Надані практичні рекомендації щодо модифікації організаційних структур управління туристичними підприємствами та системи менеджменту в цілому під впливом інформаційних технологій [2].
М. Желєні розглядає аспект розвитку технологій у туризмі, акцентуючи увагу на тому, що зростання ролі інформації в туризмі супроводжувалося появою різноманітних технологій. Метою туристичних фірм є зберігання та захист мереж підтримки технологій, забезпечення їх стабільності.
104
Випуск 1
За визначенням В. А. Квартальнова, нові інформаційні технології та ефективні комунікації забезпечують стрімкий розвиток ринку міжнародного туризму. Великого значення в туризмі набувають глобальні комп’ютерні мережі. Завдяки інформаційним технологіям зросте ефективність маркетингу в туризмі, споживач зможе швидко отримувати необхідну якісну інформацію про туристичний продукт.
Упраці М. М. Скопеня акцентована увага на процесі автоматизації фірми за допомогою офісних програм комп’ютерної техніки, що застосовується в роботі туристичної фірми, на створенні ефективних сайтів та серверів туристичної фірми в Інтернеті, а також на аналізі стану та перспектив використання Інтернету в туристичному бізнесі [5].
Вітчизняні підприємства, стикаючись із проблемами забезпечення конкурентоспроможності туристичних послуг, ще неефективно використовують вироблений зарубіжними туристичними фірмами інструментарій інформаційних технологій.
Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов’язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми.
Серед найважливіших досягнень сфери туризму стала її комп’ютеризація. Комп’ютерна революція в туризмі має особливості, на які варто звернути увагу. Кожна з них розповідає про застосування комп’ютерів у сфері управління, прямо або побічно дає рекомендації менеджерам туристичних компаній, що зіштовхнулися з труднощами в застосуванні комп’ютерних технологій
[1].
Але, на жаль, діапазон економічно перспективних комп’ютерних програм, котрий доступний тепер багатьом туристичним фірмам, не використовується в Солом’янському районі м. Києва тому, що це обмежується недостатньою підготовкою персоналу, що безпосередньо працює з комп’ютерами, а також недостатньою ініціативністю менеджерів.
Урозвинених країнах світу водночас, доповнюючи одна одну, відбуваються зміни в інформаційних технологіях і в туристичному бізнесі, на відміну від України, де такі перетворення характеризуються відсутністю злагодженості. У зв’язку із цим процес впровадження інформаційних технологій у діяльність туристичних фірм Солом’янського району м. Києва стикається з рядом проблем.Оскільки, головним фактором ефективної роботи туроператорських і турагентських компаній є кількість і якість продаж. Вплинути на продажі, покращити їх якість, максимально підвищити ефективність роботи можливо шляхом застосування систем бронювання і резервування в діяльності підприємств туристичного бізнесу.
Зростання обсягів туризму, яке спостерігається останнім часом, відображається на транспортній і комунікаційній сферах, які під впливом зростаючого попиту на подорожування стали одними із головних споживачів інновацій і продуктів інформаційних технологій, а саме систем комп′ютерного бронювання, електронних систем інформації і комунікацій. Збільшення числа авіакомпаній, транспортних засобів, а також зростання обсягів авіаперевезень привели до необхідності створення і використання комп′ютерних систем бронювання, які стали основним інструментом для резервування авіаквитків. Тому доцільним буде використання системи бронювання “IT-TOUR” у Солом’янському районі м. Києва.
Адже, комп’ютерні системи бронювання дозволяють суттєво покращити якість обслуговування клієнтів за рахунок скорочення часу на оформлення квитків, забезпечити їх бронювання, підвищити якість і ефективність роботи персоналу авіакомпаній. Комп’ютерні системи бронювання мають великий вплив на всю туристичну сферу, оскільки надають авіапослуги, послуги проживання в готелях, оренду автомобілів, круїзні поїздки, інформацію про місце перебування, курси валют, повідомлення про погодні умови, автобусне і залізничне сполучення [3].
105
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
Для того, щоб вирішити проблему використання інформаційних технологій у Солом’янському районі м. Києва, необхідно запровадити систему пошуку та бронювання “ІT-TOUR”. Система пошуку та бронювання турів IT-tour – це найбільш простий і зручний інструмент в руках менеджера турагентства, що дозволяє в лічені хвилини провести пошук та бронювання самої вигідної для туриста пропозиції. Вона дозволяє здійснювати перевірку актуальності турів, наявності місць на чартерні авіарейси всіх основних туроператорів України в режимі онлайн. Вона орієнтована на українського користувача, є кращою системою пошуку та бронювання турів в Україні. Інтерфейс системи настільки простий, що робота в ньому не вимагає спеціального навчання, вона є безкоштовною.
Для туроператорів система “Айті-тур” є ідеальним рекламним майданчиком, що дозволяє в одну мить донести інформацію про турпродукт цільовій аудиторії (менеджерам турагентств і туристам). За допомогою цієї системи менеджери туристичних агентств зможуть: порівняти цінові пропозиції по пакетним і екскурсійним турам, чартерним авіаквиткам, рекламно-інформаційним через пошук турів (більше 4 млн операцій пошуку щомісяця); дізнатися про відкриття нових напрямків, акціях і унікальних пропозиціях туристичних операторів через банерну рекламу (сотні тисяч показів на місяць на різних місцях) [4].
Використання цієї системи в туристичних фірмах дозволило б впровадити систему з доступом до широкого спектру туристичних послуг, здійснювати продаж туристичних продуктів, дистрибуцію й розробку технологічних рішень для туристичної сфери.
Отже, застосування системи пошуку та бронювання “IT-TOUR” у Солом’янському районі міста Києва може досягнути таких результатів:
1.Скорочення витрат: зняття з менеджера необхідності заводити заявки агентів у систему; всі тури, групові або індивідуальні, йдуть через систему, що дозволяє отримати реальну картину продажів турів; повну автоматизацію графікових турів; максимальну автоматизацію індивідуальних турів; зняття з менеджерів необхідності витрачати час на повідомлення клієнтів про стан їхніх заявок (дзвонити клієнтові або відповідати на його дзвінки), на виконання великого обсягу рутинної роботи (формування списків, перевірка оплат, запитів до іноземного партнера тощо).
2.Збільшення продажів: вивільнення менеджерів напрямків для роботи з індивідуальними турами; зменшити затримки передачі інформації між підрозділами, тим самим прискорити процес проходження заявки.
3.Аналітика: отримати актуальну інформацію із продажів на будь-який момент часу; повну прозорість продажів, можливість простежити будь-яку заявку в системі (як оброблену, так і відхилену).
4.Поліпшення якості обслуговування клієнтів: більш швидку обробку заявок клієнтів; наявність додаткових сервісів для клієнтів (різного роду повідомлення, одержання доступу до інформації про свої заявки в будь-який момент часу).
Список використаних джерел:
1.Татаринцева А. С., Олійник О. М. Управління підприємствами туристичної сфери з використання сучасних інформаційних технологій / А. С. Татаринцева, О. М. Олійник // Вісник Запорізького національного університету. – № 1(9), 2013. – С. 187-192.
2. |
Мельниченко С. В. Інформаційні технології в туризмі : теорія, методологія, |
практика : [монографія] |
|
/ С. В. Мельниченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 493 с. |
|
3. |
Пінчук Н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу |
[Текст] / Н. С. Пінчук, |
|
Г. П. Галузинський, Н. С. Орленко. – К., 2003. – 352 с. |
|
4.Система пошуку та бронювання IT-Tour [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ittour.com.ua
5.Скопень М. М. Комп’ютерні інформаційні технології в туризмі [Текст] / М. М. Скопень. – К. : Кондор, 2005. – 301 с.
106
Випуск 1
A n n o t a t i o n
The work is dedicated to actual problem – the use of information technology as an important tool in improving the management of tourism enterprises. A detailed analysis of domestic labor and foreign scientists this subject. Discovered some problems and prospects of information technology on business travel Solomyansky district of Kyiv. The use of global reservation systems for travel companies, including search and booking system “IT-TOUR”.
Keywords: globalization, information technology, communications, reservation systems, travel company.
УДК: 159.9.019.4: [316.6+502]
Ковалик Н. А., Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Науковий керівник: Виходцева О. А., канд. психол. наук, доцент
ВПЛИВ ПРИРОДНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ НА ПОВЕДІНКУ ПІДЛІТКІВ.
В публікації розглядаються особливості розвитку індивіда в підлітковий період, причини агресивних поведінкових дій та вчинків осіб підліткового віку, вплив природних та соціально-економічних чинників на формування особистості підлітка.
Ключові слова: підлітковий вік, психічний розвиток, формування особистості, екологічна поведінка, агресивна поведінка.
Підлітковий період вважається перехідним етапом між дитинством та дорослим віком, що характеризується повною залежністю від старших і неможливістю проіснувати без них, а з іншого боку – прагненням до самостійного життя.
Перехідним підлітковий вік є і в соціально-психологічному відношенні. Саме на цей період припадає формування характеру, тобто основи особистості. Крім того, у цей період виявляються і закладаються деякі інші особистісні компоненти – здібності, нахили, інтереси, значна частина соціальних відносин. Цей вік називають “важким”, адже становлення характеру, перехід від опіки дорослих до самостійності – усе це відкриває й загострює слабкі сторони особистості, робить її особливо вразливою до несприятливих впливів середовища [1].
У підлітковому віці організм переживає значні зміни, які будуть суттєво впливати на всі сфери подальшого біологічного, психологічного й соціального розвитку: під час пубертатного періоду трапляються глибокі тілесні зміни; змінюється також характер мислення, проходячи крізь якісні і кількісні перетворення; соціальний розвиток іде по двом лініям – звільнення від батьківської опіки і встановлення нових відносин з однолітками; і, нарешті, розвиток самоусвідомлення характеризується становленням нової суб’єктивної реальності, а саме, ідентичності як продукту сексуальних, когнітивних і соціальних трансформацій. Таким чином, зміни у цьому віці послідовно охоплюють чотири сфери розвитку: тіло, мислення, соціальне життя й самоусвідомлення [1].
Звернення до особливостей підліткового віку свідчить про кризовий його перебіг. Особливий інтерес становлять дослідження, автори яких з’ясовують соціальні умови розвитку особистості підлітка, пов’язані передусім із середовищем, в якому він перебуває, та взаємовідносин суспільства і природи.
Численні наукові розвідки (Я. Л. Коломінський, Т. В. Драгунова, В. Н. Лозовцева, І. Є. Фокіна) свідчать про те, що важливу роль у формуванні особистості підлітка відіграють стосунки з іншими людьми. Спілкування з іншими людьми постає головним чинником розвитку особистості в підлітковому віці. Пріоритет належить інтимно-особистісному спілкуванню як
107
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
провідній діяльності цього вікового періоду.
Дослідження агресивних проявів у підлітковому віці передбачає врахування того, що цей вік є перехідним від дитинства до дорослості, характеризується анатомо-фізіологічною перебудовою організму, пов’язаною зі статевим дозріванням, виникненням почуття дорослості, а також зміною соціальної ситуації розвитку: провідної ролі набуває інтимно-особистісне спілкування з однолітками. Агресивні дії підлітків виступають засобом досягнення значущої мети, способом психологічної розрядки, заміщення блокованої потреби і переключення діяльності та способом задоволення потреби в самореалізації і самоствердженні [1].
На думку Н. Ю. Максимової,відхилення в розвитку особистості підлітка є результатом багатоступеневого процесу порушення взаємодії дитини з навколишнім світом.
Виділяють різну екологічну поведінку підлітків, на яку значно впливає рівень “Я”, який на даний момент займає пріоритетне місце у пізнанні. Критерії, які використовуються на цьому рівні, тісно пов`язані і знаходяться в залежності від умов, які діють на підлітка, як зовнішніх, так і внутрішніх, визначають вибір установки “Я” в екологічній свідомості, яка формує поведінку підлітка [3].
Незадоволеність підлітка природним середовищем, ставленням оточуючих до нього, порушення стосунків підлітка із соціальним середовищем частіше за все є передумовою виникнення агресивної поведінки. Агресія виступає засобом психологічного захисту від уже існуючих негативних стосунків підлітків з дорослими і однолітками; агресія стає неконструктивним способом самоствердження [3].
Серед соціальних умов, які впливають на відхилення у поведінці неповнолітніх, вчені виділяють наступні: [2]
а) загально-соціальні (порушення принципів демократії, соціальної справедливості, крах соціальних ілюзій, поява тенденцій до дегуманізації);
б) економічні (порушення й диспропорції у народному господарстві, плануванні розподільчих відносин, невдоволеність потреб молоді в модних предметах, засобах дозвілля);
в) соціальне-демографічні (перехід до малодітної сім’ї, масове залучення жінок до виробництва й відчуження дитини від родини, роз’єднання поколінь);
г) соціотехнічні (втрати від науково-технічного прогресу у вигляді міграційних процесів внаслідок урбанізації, негативний вплив засобів масової інформації та інші);
д) організаційно-управлінські (несвоєчасність прийняття і відсутність послідовності у здійсненні заходів з актуальних молодіжних проблем).
Вважається, що умови сімейного виховання дитини відбиваються на всьому її подальшому житті і є важливим моментом формування особистості. Останніми роками збільшився термін, який проводять підлітки поза сім’єю і школою, зростає питома вага товариства однолітків, яка нерідко перевищує вплив батьків і вчителів. Безконтрольність такого спілкування має непередбачувані наслідки. На формування особистості неповнолітнього значною мірою впливають і недоліки навчально-виховного процесу, існує конфлікт у системі “учень-учень”, “учень-учитель”, “ученьбатьки”, “батьки-вчитель” [2].
Як свідчать наукові дослідження, у підлітковому віці соціально-економічні та природні умови мають великий вплив на формування особистості, оскільки сприйняття дитини має високу лабільність, тобто психічні особливості прояву агресивної поведінки знаходяться у прямій залежності від формування потреб, як наслідок формування мотивів діяльності. Цей віковий період у силу своїх складностей і суперечностей є сенситивним для виникнення ситуацій, які порушують нормальний хід особистісного зростання, що призводить до проявів агресивних тенденцій в спілкуванні з оточенням. Тому завданням батьків та педагогів стає необхідність уберегти підлітків від засвоєння негативного соціального досвіду, запобігання появи у підростаючого покоління соціальної фрустрації, а радше сприяння їх особистісному зростанню, формуванню гармонійно розвиненої особистості громадянина України.
108
Випуск 1
Список використаних джерел:
1.Возрастная н педагогическая психология : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов /М. В. Матюхина, Т. С. Михальчнк, Н. Ф. Прокина и др. – М. : Просвещение, 1984. – 256 с.
2.Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : посібник / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2003. – 448 с.
3. |
Медведев В. И., Алдашева А. А. Екологическое сознание : eчебное пособие / В. И. Медведев, |
|
А. А. Алдашева. – Изд. Второе, доп. – М. : Логос, 2001. – 384 с. |
A n n o t a t i o n
In publication consider features of the individual’s development in adolescence, reasons of the aggressive behavioral actions and behaviors of adolescence person, natural and socio-economic effect of the factors of dolescent identity formation.
Keywords: adolescence, mental development, identity formation, environmental behavior, aggressive behavior.
УДК: 604.6:504.35
Ковальчук А. А., Національнй педагогічний університет іменні М. П. Драгоманова Науковий керівник: Кадошнікова І. В., канд. мед. наук, доцент
ПИТАННЯ БІОБЕЗПЕКИ ПРИ СТВОРЕННІ, ВИПРОБУВАННІ ТА ВИКОРИСТАННІ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ
Стаття присвячена питанням біобезпеки при створенні, випробуванні та використанні ГМО. В ній аналізуються різні аспекти розвитку ГМО, погляди на Конвенцію ООН про охорону біологічного різноманіття та на Закон України “Про державну систему біобезпеки..”.
Ключові слова: біологічна безпека, генетична безпека,генетично модифікований організм, генетично-інженерна діяльність.
Біологічна безпека – стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об’єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини. Біологічна безпека пов’язана із загальним станом довкілля, соціально-екологічним станом оточуючого природного середовища.
Проявами біологічної небезпеки є масові захворювання, епідемії, пандемії серед людей та епізоотії серед тварин. В останній час, у зв’язку із станом довкілля хворіють не тільки люди, тварини, але і рослини.
Розробка методів захисту від біологічної небезпеки стала особливо актуальною тепер, коли з’явилися методи синтезу генів, не існуючих в природі – штучні гени, методи перекомбінації природних генів – генна інженерія.
Через надмірну хімізацію оточуючого середовища, збільшення інтенсивності жорсткого ультрафіолетового випромінювання відбуваються спонтанні мутації, перед усім в мікроорганізмах. В результаті виникають вірулентні (лат. – здатний викликати хворобу) мікроорганізми, здатні викликати нові хвороби, небезпечні для людей. Типовим прикладом є віруси СНІДу, пташиного грипу.
Ці та інші віруси, мікроорганізми можуть змінюватися (мутувати) в природі під дією
109
Науковий часопис СНТ імені Григорія Волинки
небезпечних активних антропогенних факторів – хімічних, фізичних – іонізуючих випромінювань, рівень яких зростає.
Важливою є проблема генетично модифікованих організмів (ГМО), продуктів харчування. Генетична безпека – стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будьякий неприродній плив на геном об’єктів біосфери, а також відсутній неконтрольований вплив на
геном сільськогосподарських рослині і тварин, промислових мікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних та/або небажаних властивостей.
Генетично модифікований організм (ГМО) – це живий змінений організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах, а саме:
–рекомбінантними методами, які передбачають формування нових комбінацій генетичного матеріалу шляхом внесення молекул нуклеїнової кислоти (вироблених у будь-який спосіб зовні організму) у будь-який вірус, бактеріальний плазмід або іншу векторну систему та їх включення до організму-господаря, в якомувони зазвичай не зустрічаються, однак здатні на тривале розмноження [2, с. 1-5];
–методами, які передбачають безпосереднє введення в організм спадкового матеріалу, підготовленого зовні організму, включаючи мікроін’єкції, макроін’єкції та мікроінкапсуляції, до них відносяться методи: злиття клітин (у тому числі злиття протоплазми) або методами гібридизації, коли живі клітини з новими комбінаціями генетичного матеріалу формуються шляхом злиття двох або більше клітин у спосіб, який не реалізується за природних обставин.
Генетично-інженерна діяльність - практична сфера діяльності, пов’язана зі створенням, випробуванням та впровадженням ГМО в обіг. Науково-методична координація діяльності випробувальних лабораторій з визначення вмісту ГМО у продукції здійснюється науковометодологічним центром з питань випробувань ГМО.
Протягом останніх двадцяти років найбільшого поширення в суспільстві набули продуценти генної інженерії – генетично-модифіковані організми (організми, до геному яких за допомогою методів генетичної інженерії інтродуковано функціонуючі сторонні гени або ділянки ДНК), добре відомі за своєю скороченою назвою – “ГМО”.
Саме вони та їхні компоненти активно застосовуються під час виготовлення продуктів харчування, різноманітних сільськогосподарських товарів, лікувальних та побутових засобів. І саме використання ГМО під час виробництва даної продукції породжує найбільше дискусій у суспільстві. Адже низка досліджень, проведених ученими в частині застосування згаданих товарів, свідчить і про негативні наслідки їх уживання та використання, і про можливу загрозу, яку вони можуть становити для біологічної безпеки населення планети, оскільки під впливом ГМО, нібито, знищуються усталені екосистеми та відбувається руйнування людського генофонду. Так, відомо, що вживання деяких видів сільськогосподарської продукції, котра містить ГМО (зокрема, певних сортів кукурудзи, сої, цукрового буряку), впливає на репродуктивну функцію людини, а потрапляння продуктів побутової хімії зі вмістом ГМО до ґрунту та водойм негативно позначається на життєдіяльності ссавців, бджіл та риб.
Трансформація рослин за допомогою штучних синтезованих генів чи міні-хромосом, які дають змогу переносити цілі “блоки” генетичної інформації, створює можливість формування нових, синтетичних організмів, що, в свою чергу, відразу порушує питання біобезпеки генноінженерної діяльності, розширюючи коло етичних питань у дискусіях про місце, значення і роль сучасних біотехнологій [4, с. 40-54].
Конвенція ООН про охорону біологічного різноманіття, ухвалена під час проведення міжнародної конференції в Ріо-де-Жанейро 5 червня 1992 року, фактично, стала першим багатостороннім нормативно-правовим актом, який проголосив необхідність дотримання правил біобезпеки при поводженні з живими видозміненими організмами, отриманими в результаті застосування біотехнології [3, с. 30]. Згідно з Конвенцією, під поняттям “біобезпека” розуміється
110