12.Облік короткострокових кредитів банку

Короткострокові кредити банків — це сума поточних зобов’язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

Короткострокові кредити надаються банками у разі тимчасових фінансових труд-нощів на підприємствах, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу і не забезпечені надходженням коштів у відповідному періоді.

Облік поточних зобов’язань підприємств перед банками за отриманими від них кредитами та позиками в національній та іноземній валютах, строк повернення яких

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

не перевищує 12 місяців з дати Балансу, та за позиками, термін погашення яких минув, ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються суми одержаних кредитів (позик), за де-бетом — сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі від-строчення кредитів (позик).

Облік інших довгострокових фінансових зобов’язань

Інші довгострокові фінансові зобов’язання - сума довгострокової заборгованості підприємств щодо зобов’язань із залучення позикових коштів ( крім кредитів банку) на які нараховуються відсотки.

Прикладом таких зобов’язань можуть бути зобов’язання підприємств за довгостроковими облігаціями та довгостроковими векселями виданими.

Облік довгострокових облігацій ведеться на рахунку 52 ”Довгострокові зобов’язання за облігаціями“ , який призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше 12 місяців з дати балансу.

Рахунок 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями” має такі субрахунки:

• 521 “Зобов’язання за облігаціями”

• 522 “Премія за випущеними облігаціями”

• 523 “Дисконт за випущеними облігаціями”.

За кредитом субрахунка 521 “Зобов’язання за облігаціями” ведеться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом – погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунка 522 “Премія за випущеними облігаціями” відображаеться нарахування сум премій за випущеними облігаціями, за дебетом – погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

За дебетом субрахунка 523 “Дисконт за випущеними облігаціями” ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом – списання нарахованих сум.

Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.

14.Види, форми і системи оплати праці. Фонд оплати праці, його структура.

Заробітна плата посідає одне із центральних місць в обліку на підприємстві. Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт за їх складністю, а працівників - залежно від їх кваліфікації й відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона служить підставою для формування і диференціації розмірів заробітної плати. Підприємства й організації при складанні трудової угоди встановлюють кожному працівникові розмір тарифної ставки (посадового окладу), види доплат, компенсаційні і гарантовані виплати, передбачені чинним законодавством. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна тата - це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові оклади). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. До додаткової заробітної плати належать винагороди за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, а також особливі умови праці. Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: премії працівникам, керівникам, спеціалістам за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів; винагороди за вислугу років і стаж роботи; оплату щорічних і додаткових відпусток згідно із законодавством, компенсацій за невикористану відпустку тощо. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать надбавки і доплати, не передбачені чинним законодавством і понад встановлені розміри; винагороди за підсумками роботи за рік; премії за винахідництво і раціоналізацію; за створення, освоєння і впровадження нової техніки; за своєчасну поставку продукції на експорт; одноразові заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань тощо.

Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є кошти, одержані в результаті їх господарської діяльності; в бюджетних установах асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності.

На підприємствах застосовують дві форми оплати праці - відрядну і погодинну. Кожна з цих форм має різновиди (системи). Так, відрядна форма оплати праці має системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна. При прямій відрядній системі оплата праці здійснюється за кожну одиницю виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Відрядно-преміальна система передбачає, що робітникам, крім основного заробітку, нараховуються премії (за виконання норм виробітку, економію матеріалів, якість продукції тощо). Ця система стимулює покращення кількісних і якісних показників роботи, тому широко застосовується на підприємствах. При відрядно-прогресивній системі виконані роботи оплачуються: в межах норми - за твердими розцінками, понад норми - за підвищеними прогресивно-зростаючими розцінками. Ця система має обмежене застосування (на найважливіших ділянках господарської діяльності), оскільки при її застосуванні темпи зростання заробітної плати можуть випереджати темпи росту продуктивності праці, що може призвести до перевитрати фонду оплати праці, підвищення собівартості продукції. При акордній системі оплати праці норма і розцінка визначаються на весь комплекс виконуваних робіт (ремонтних, будівельних тощо). Погодинна форма оплати праці має дві системи: проста погодинна і погодинно-преміальна. При простій погодинній системі праця працівників оплачується виходячи тільки з кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації. При погодинно-преміальній системі до погодинної ставки (посадового окладу) за досягнення визначних показників працівникам виплачується премія. Економічна доцільність застосування тих або інших форм і систем оплати праці визначається їх стимулюючою роллю в підвищенні ефективності діяльності кожної ділянки і підприємства в цілому.

.15. Методика нарахування заробітної плати персоналу підприємства.

Нарахування оплати праці працівникам підприємства залежить від її системи. За умови відрядної оплати праці її розмір залежить від виробітку, який характеризується обсягом господарської діяльності (кількістю виготовленої продукції, виконаними роботами, наданими послугами, вартістю проданих товарів тощо) та розцінок, визначених на підприємстві. При погодинній оплаті праці її розмір визначається у відповідності до відпрацьованого часу і тарифної ставки (окладу).

За умови помісячної оплати праці місячний заробіток працівника визначається твердою місячною ставкою (окладом). У цьому випадку заробіток не залежить від кількості робочих днів за календарем або графіком роботи. Якщо працівник не відпрацював повний розрахунковий період, оплата проводиться пропорційно фактично відпрацьованому часу.

При погодинній оплаті праці робітників і службовців встановлюються норми обслуговування закріплених за ними верстатів, агрегатів або нормовані виробничі завдання на певний період часу, або нормативи чисельності працівників для виконання окремих функцій чи обсягів робіт. За нормами обслуговування встановлюється чисельність робітників і кількість устаткування (верстатів, агрегатів), яку вони повинні обслужити при нормальному навантажені кожного робітника протягом робочої зміни.

Конкретний заробіток кожного працівника визначається шляхом множення розцінки на фактичний виробіток.

Методика нарахування оплати праці залежить від її форми і визначається наступним чином:

1.             Пряма відрядна

ОП=В*Р, де ОП – нарахована оплата праці; В – виробіток; Р – розцінка.

2.             Відрядно-прогресивна

З метою стимулювання виконання та перевиконання норм виробітку та виробничих завдань слід застосовувати різні тарифні ставки при оплаті результатів праці. Там, де за умовами виробництва можливе перевиконання норм виробітку і виробничих завдань, застосовується відрядно-прогресивна система оплати праці.

При рівні виконання норм виробітку і виробничих завдань нижче 100 відсотків оплата праці здійснюється за погодинними тарифними ставками (розцінками), а при виконанні на 100 і вище відсотків – за відрядними (розцінками). Отже,

ОП = (Вн*Рн) + (Впн*Рпн), де Вн – виробіток в межах норми; Р – розцінка за виробіток в межах норми; Впн – виробіток понад норму; Рпн – розцінка за виробіток понад норму.

3. Непряма відрядна

Конкретний заробіток працівника визначається за формулою: ОП= Во * Рд, де де Во – виробіток робітників, яких обслуговує працівник; Рд – розцінка для оплати праці допоміжних і підсобних працівників.

4.             Відрядно-преміювальна: ОП = (В * Р) * (( 1+ Пв) : 100) + Пп * (В : ВН – 1)), де де Пв – розмір премії в % до розцінки за виконання умов преміювання (виконання норми виробітку); Пп – розмір премій за кожний відсоток перевиконання умов преміювання (виконання норми виробітку); ВН – виробіток за нормою.

5. Акордно-відрядна

Оплата праці визначається з розрахунку калькуляції (домовленості) за всю роботу перед її початком, між замовником і працівником (колективом працівників). Якщо робота виконується тривалий час, то за поточний місяць працівникам видається аванс з урахуванням виконаного обсягу роботи. Як правило, акордно-відрядна оплата праці є колективною. В такому разі заробіток розподіляється між працівниками, які виконують роботу, пропорційно відпрацьованому кожним працівником часу та згідно з присвоєним йому розрядом.

6.    Погодинна оплата праці провадиться на основі тарифної ставки (окладу):

ОП= В*Р, де ОП – нарахована оплата праці; В – відпрацьований час, годин; Р – розцінка.