- •О.Задубрівська, я.Козьмук філософія чернівці
- •Людиномірність філософського пізнання
- •1. Предмет, методи та функції філософії
- •2. Парадигми філософування
- •Семінар 1. Предмет філософії
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тематика рефератів:
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Філософія античної греції
- •1. Передумови виникнення давньогрецької філософії
- •2. Космоцентризм і натурфілософія докласичного періоду
- •3. Антропоцентризм класичного періоду античної філософії, вчення Сократа
- •4. Трагедія життя і драма ідей Платона
- •5. Енциклопедична філософія Аристотеля
- •Семінар 2. Філософія античної Греції
- •Самостійна робота
- •Тематика рефератів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Філософія західноєвропейського середньовіччя та епохи відродження
- •Теми рефератів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Філософія нового часу та німецька класична філософія
- •1. Особливості філософської парадигми Нового часу
- •Семінар 3. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія
- •Самостійна робота:
- •Тематика рефератів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Антропологія західноєвропейського романтизму
- •1.Романтизм як ідейно-світоглядна і теоретична передумова сучасної західної антропології
- •2. Неоромантизм в філософії культури о.Шпенглера
- •3. Романтизм і німецька класична філософія
- •Самостійна робота:
- •Тематика рефератів:
- •Контрольні запитання та завдання:
- •1. Філософія волюнтаризму і “всесвітнього песимізму” а.Шопенгауера
- •2. Філософія Фрідріха Ніцше
- •Семінар 4. Філософія життя Ніцше
- •Самостійна робота:
- •Тематика рефератів:
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Психоаналітичний вимір людського буття
- •Семінар 5. Основи психоаналізу
- •Самостійна робота:
- •Тематика рефератів:
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Проблема людини у філософії екзистенціалізму
- •1. Екзистенціалізм як провідний філософський напрям хх ст.
- •2. “Бездомність людини”. Сенс буття
- •3. Людина як свобода. Екзистенційна ситуація
- •4. Проблема часу
- •5. Буття людини між життям і смертю
- •Семінар 5. Проблема людини у філософії екзистенціалізму
- •Самостійна робота
- •Тематика рефератів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Контрольні питання до модулів Модуль 1
- •Модуль 2
- •Екзаменаційні питання
- •Критерії оцінювання
- •Навчально-методичне видання
Контрольні запитання та завдання:
1. Назвіть і розкрийте суть основних функцій філософії.
2. Як співвідносяться міф, релігія та філософія?
3. Назвіть і охарактеризуйте сучасні методи філософії.
4. Назвіть, що є предметом філософії.
5. Дайте характеристику класичним методам філософії.
6. Чи можна вважати філософію наукою? Назвіть головні критерії науковості знання.
7. Які особливості міфологічного світогляду?
8. Чому філософію називають квінтесенцією культури?
9. У чому особливості східної парадигми філософування?
10. Чому для студентів-юристів важливо вивчати філософію?
Філософія античної греції
1. Передумови виникнення давньогрецької філософії.
2. Космоцентризм і натурфілософія докласичного періоду.
3. Антропоцентризм класичного періоду античної філософії, вчення Сократа.
4. Трагедія життя та драма ідей Платона.
5. Енциклопедична філософія Аристотеля.
Література
1. Гайденко П.П. Бытие и разум//Вопросы философии. – 1997. – № 7.
2. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К., 2001.
3. Боннар А. Греческая цивилизация. От Антигоны до Сократа. – М., 1992.
4. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991.
5. Платон Сочинения: В 3-х т. – М., 1968-1972.
6. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник /За ред. І.В.Бичка. – К., 1994.
7. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
1. Передумови виникнення давньогрецької філософії
У середині першого тисячоліття до н.е. у Стародавній Греції склалися унікальні соціально-економічні, політичні та культурні передумови для формування філософії. Насамперед відбувся розпад міфологічного світогляду. Він відбувався водночас із розпадом племінного ладу та досяг апогею у V ст. до н.е., коли почалася Пелопоннеська війна. У VI ст. до н.е. боротьба землеробів проти земельної аристократії, підтримувана міським демосом, призвела до радикальних реформ, до зміцнення політичної ролі демосу. Так, у 594 році до н.е., унаслідок реформи Солона, народні збори почали відігравати значну роль в управлінні Афінською державою. У 509 р. до н.е. Клісфен видав конституцію, що заклала основи афінської демократії. Цією конституцією була впроваджена правова рівність між громадянами, усунена залежність політичних прав від розміру майна. Грецька демократія (передусім Афінська) визначила сутність пайдейї (виховання, освіченість, культура, освіта). У VIII ст. до н.е. греки вдосконалили запозичене у фінікійців письмо. Використання письма широкими колами громадян надавало культурі світського характеру. Така, світська, культура поставили замість авторитету традиції – авторитет закону, замість релігійного авторитету – авторитет людського розуму. У греків відбулося відкриття людини. Найважливішим досягненням грецької культури виявилася ідея про громадянина поліса як самостійну цінність, визнання за ним права на ініціативу, віра в те, що вільна людина здатна зробити правильний вибір, довіра до розуму людини та її свободи. Духовне життя греків містило в собі унікальну епічну літературу, політеїстичну релігію, мистецтво, архітектуру, наукові знання.