- •1. Предмет, категорії педагогіки вищої школи.
- •2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук.
- •3. Зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками.
- •4. Розкрийте сутність поняття вікові особливості.
- •5. Охарактеризуйте психологічних особливостей юнацького віку.
- •6. Розкрийте сутність професійно-педагогічної культури викладача вищої школи.
- •7. В чому полягає готовність до педагогічної діяльності?
- •8. Розкрийте сутність професійної усталеності викладача вищої школи.
- •9. Розкрийте сутність педагогічної техніки та надайте її характеристику.
- •10. Розкрийте сутність мети вищої освіти.
- •11. Охарактеризуйте основні принципи вищої освіти в Україні.
- •12. Напрямки діяльності внз, головні завдання діяльності.
- •13. Охарактеризуйте види вищих навчальних закладів.
- •14. В чому полягає сутність реформування вищої світи?
- •15. Організація навчально-виховного процесу.
- •16. Визначення принципів навчання у внз.
- •17. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності та за логікою передачі інформації.
- •19. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •20. Методи стимулювання обов’язку і відповідальності.
- •21. Лекції та методика їх проведення
- •22. Охарактеризуйте функції лекції.
- •23. Розкрийте етапи лекції.
- •24. Розкрийте сутність оцінки якості лекції.
- •25. В чому полягає сутність семінарських, лабораторних, практичних занять?
- •26. Охарактеризуйте функції семінару.
- •27. Визначте критерії оцінювання якості семінарського заняття.
- •28. Охарактеризуйте класифікацію інтерактивних методів навчання.
- •29. Розкрийте сутність проблемного навчання.
24. Розкрийте сутність оцінки якості лекції.
Оцінка якості лекції. Поліпшення якості лекцій стає можливим за умов:
а) наявності постійного зворотного зв’язку;
б) оцінки колег, студентів, самооцінки.
Питання, на які треба звернути увагу для оцінки лекції, роблять процес оцінювання більш свідомим та систематичним. З-поміж них:
Зміст лекції: науковість, відповідність сучасному рівню розвитку науки. Ідейна спрямованість – відбір змісту матеріалу, що викладається, висвітлення його з певних філософських позицій, визначення головних ідей світосприймального характеру, питання методології науки, зіставлення різноманітних концепцій. Активізація мислення, висунення проблемних питань, показ суперечностей упродовж лекції, ознайомлення з історією наукового пошуку, визначення проблем для самостійного дослідження. Зв’язок з життям, показ практичної значущості матеріалу та його застосування в майбутній спеціальності – професійна спрямованість. Наявність матеріалу, якого немає в підручниках. Пояснення найбільш складних питань. Наявність завдань для самостійного відпрацювання матеріалу, зв’язків з попередніми лекціями, розділами курсу, внутрішньо-предметних та міжпредметних зв’язків.
Методика читання лекцій: чітка структура лекції, логіка викладу, повідомлення літератури до теми або до всього курсу. Доступність та аргументованість. Виокремлення головного у матеріалі та висновках. Використання деяких прийомів закріплення – повторення, запитання на перевірку розуміння, засвоєння, підведення підсумків. Використання ТЗН (у разі необхідності), застосування лектором опорних матеріалів (текст, конспект, окремі записи, відсутність опорних записів тощо).
Керівництво роботою студентів: допомога у веденні записів (зміна темпу: уповільнений темп за умов важливості виділення матеріалу), використання прийомів підтримки уваги – цікаві приклади, риторичні питання, жарти і т. ін. Спонукання до запитань з боку студентів.
Особистість лектора: знання предмету. Емоційність. Голос, дикція. Якість, чіткість, забарвленість, грамотність мовлення. Зовнішній вигляд. Уміння триматися перед аудиторією. Уміння бачити та відчувати аудиторію, встановлювати з нею контакт.
Результати лекції: інформаційна цінність лекції. Виховний вплив. Досягнення дидактичних цілей.
Слід зазначити, що існують й інші підходи до оцінювання лекцій. Наприклад, за Н.В.Кузьміною, критеріями оцінки якості лекції є:
відвідування лекцій студентами;
запис лекції: чи записують лекції більшість студентів, менше за половину, більшість не записують;
зміст лекції: ідейно спрямовано, достатньо змістовно, науково; занадто складно, занадто популярно, ненауково; теоретичний матеріал поєднується з конкретними прикладами, переважає емпіричний матеріал;
запитання, що спонукають студентів розмірковувати, їх ставиться: занадто багато, достатньо, замало, зовсім не ставляться;
доказовість лекції: лектор аргументовано доводить вірність положень, які висуваються, бездоказово декларує істини;
лекції мають зв’язок з профілем підготовки спеціаліста: дуже добрий, достатній, незадовільний, неупорядкований;
план, структура лекції: чітка, розмита, неупорядкована;
манера читання лекції: захоплююча, жвава, наочна, лекцію легко записувати, монотонна, нудна, лекцію важко записувати;
ставлення викладача до студентів: занадто суворе, виважено вимогливе, байдуже, уважне;
контакт з аудиторією: добрий, недостатній, відсутній [26].