75. Зміни в адм., сусп.-політ устрої західноукр земель після приєднання їх до складу урср

Військові, промислові та Оборонні наркомати отримали додаткові повноваження. Створені з міліції, внутрішніх військ та армії спецпідрозділи проводили акції з депортації населення, ліквідації тих, хто був в ув'язненні, евакуації, Мобілізації, тилому забезпеченню армії. Військовими органами влади були Ставка верховного командування, військові ради фронтів, Український штаб партизанського руху. закони щодо організації названих органів влади, створення воєнної прокуратури, об'єднання міліції і служби безпеки в єдиний НКВС, створення батальйонів для винищування шпигунів і сіячів паніки. у ході Другої світової війни вперше в історії всі українські землі об'єдналися в одній державі. Це об'єднання було легітимне, юридично оформлене і закріплене міждержавними угодами.

76 Характеристика суспільного устрою у повоєнні роки та період десталінізації

Економіка. Значною мірою залікувавши рани війни, відновив¬ши народне господарство, радянські люди створили необхідні умо¬ви для подальшого руху вперед у масштабах, які перевершували довоєнні. Підтвердивши правильність розвитку радянської еконо¬міки на шляху соціалізму, XX з'їзд КПРС намітив програму ство¬рення єдиного народно-господарського комплексу, який би охоп-лював усі ланки суспільного виробництва, розподілу і обміну на території усієї країни. 50-ті роки, особливо період після 1956 p., виявилися найрезуль¬тативнішими в розвитку народного господарства за весь час існу¬вання радянської влади. Більше уваги звертається на галузі, пов'я¬зані зі сферою споживання, задоволенням насущних потреб люди¬ни. Україна разом з усім Союзом РСР вступила в епоху науково-технічної революції. Були забезпечені достатньо гармонійний роз¬виток галузей економіки, кредитно-грошова збалансованість. Темпи зростання перевершили усі попередні. Уперше, і це найголовні¬ше, виникла можливість переходу з екстенсивного шляху на інтен¬сивний, і за рахунок не збільшення ресурсів, а кращого, розумного їх використання. У 1957 р. в СРСР виведений на орбіту перший штучний супутник Землі, у створенні якого брала участь й Україна. У промисловості, як завжди, панувала група А, а в ній — воєнні галузі. Сільське господарство хронічно відставало, займало підлегле щодо промисловості становище. Соціальна сфера була запу¬щена. Безпосередній виробник так і не став господарем виробниц¬тва. Суспільний лад. У 1953—1964 pp. збільшується загальна кіль¬кість народонаселення України. У 1958 p. була досягнута його довоєнна чисельність — 41 300 000 чоловік. Особливо швидко зро¬став робітничий клас. Саме за рахунок робітників збільшується населення міст. Зростає й кількість інтелігенції. Але чисельність селян помітно зменшувалася. У 1961 p. чисе¬льність міського населення України зрівнялась з чисельністю сіль¬ського, а потім і перевищила її. Інша риса соціальної структури — зміцнення службовців уп¬равлінського апарату. Поряд з кількісними відбувалися також якісні зміни у суспіль¬стві. XX з'їзд партії накреслив масштабну соціальну програму. Усе це все¬ляло надію на реальне, більш повне задоволення матеріальних та духовних потреб людей, збагачення змісту прав громадян, їх га¬рантію. Під час усунення порушень законності було реабілітовано та визволено із в'язниць і таборів багата безвинно засуджених людей, повернуто чесне ім'я тим із них, хто не дожив до волі. Тим самим значно скоротилася кількість ув'язнених, людей, підневільну працю яких використовувала держава. На жаль, процес духовного розкріпачення ще тільки намітив¬ся. Існувало немало стереотипів, які перешкоджали повному духов¬ному визволенню. Досить сказати, що все ще зберігалось зневаж¬ливе ставлення властей до інтелігенції. Періодично учинялися об¬разливі публічні проробки або цькування видних представників інтелігенції, перш за все інтелігенції національної. Значною мірою таке ставлення до інтелігенції мало своїм джерелом "антиінтеліге-нтський комплекс" М.Хрущова. Консервативні сили вміло корис¬тувались цим і настроювали його проти найбільш ненависних їм представників інтелігенції. Збереглась також система суспільно-політичних відносин, в якій людина-творець, активна особистість все ще була підпорядкована державі, була предметом застосування державної політики. Партійні та державні органи безпідставно перешкоджали по¬верненню в Україну депортованих з Криму та інших її регіонів громадян, які були визволені із спецпоселень. Депортовані вели стійку боротьбу за свої права. Одночасно посилюється захист іноземних громадян і осіб без громадянства.