4. Система творчих робіт.

Система письмових творчих робіт повинна бути варіативною, забезпечувати диференційований підхід до учнів з різним рівнем підготовки, розвитку творчих здібностей. Тому для письмової роботи пропонуємо не одну, а широкий вибір тем різного характеру і різної складності.

Важливе місце займає й процесуальний аспект, тобто сам процес формування вмінь і навичок учнів у написанні творчої роботи під керівництвом учителя, у якому виділяють чотири етапи:

1. Цей етап називають організаційним. На цьому етапі спрямовуємо учнів на збирання матеріалу до теми. Таку роботу можна розпочати в класі колективно і завершити вдома.

2. Підготовчий етап. На другому етапі проводимо урок (чи частину) підготовку до написання твору. Вчитель дає учням настанови до написання твору, збуджує їх роздуми. Застосовується бесіда, у процесі якої використовується зібраний учнями матеріал, збагачується новими фактами.

3. На третьому етапі (власне творчому) учень самостійно виконує письмову роботу на чернетці, яку може переглянути вчитель, давати зауваження, дитина може доопрацювати. На цьому етапі можна організувати в класі обговорення підпунктів плану, твори окремих учнів. Такі форми роботи привчають учнів до творчої праці, редагування змісту й форми творів.

4. На четвертому (підсумковому) етапі вчитель перевіряє й оцінює учнівські твори, аналізує їх в класі, організовує взаєморецензування.

У процесі такої роботи в учнів розвиваються такі вміння: вдумуватися й осмислювати тему твору; підпорядковувати твір основній думці; збирати матеріал до твору й систематизовувати його; будувати висловлювання у правильній композиційній формі; доопрацьовувати і вдосконалювати твір; працювати з чернеткою; добирати епіграф тощо.

Лише система письмових робіт дає можливість ефективно розвивати творчі здібності учнів у процесі вивчення літератури.

Система робіт із розвитку зв’язного мовлення в певному класі визначається насамперед програмою. Плануючи ті чи інші види роботи на рік, учитель виходить із програмних вимог і з кількості відведеного часу. Як показує практика, цього часу явно недостатньо. Так, у 5-11 класах на розвиток зв’язного мовлення передбачено по 8 годин на рік. За таких умов важко навчити дітей добре оформляти думки у письмовій формі. Бракує часу і для закріплення тих умінь, що їх учні набувають на уроках. Добре розвине усне мовлення – одна з найголовніших передумов розвитку писемного мовлення, тому на усне мовлення треба також відводити час. Тож учитель має будувати уроки літератури таким чином, щоб частину часу використати на підготовчі вправи до того чи іншого виду роботи.

Систему розвитку зв’язного мовлення слід вибудовувати відповідно до основних принципів дидактики. Важливо, щоб був узятий до уваги принцип переходу від простого до складного з урахуванням психолого-вікових та пізнавальних особливостей школярів, який забезпечить оптимальність у визначенні типів, видів, тематики робіт із мовленнєвої діяльності.

Суттєве місце в системі має зайняти принцип урізноманітнення та органічного поєднання стандартності і не традиційності у визначенні форм, типів робіт, а також тематичного обширу, зокрема чергування робіт на літературну тематику, публіцистичну, образно-творчого і логічного характеру, традиційних творів-роздумів і літературно-художніх робіт (етюдів, нарисів, сценічних картинок тощо), класних і домашніх творів тощо.

Бажаний ефект матимемо, якщо проведемо учнів через систему пропедевтичних навчально-тренувальних усних і письмових робіт

Схема-алгоритм