Режими рухової активності

Вплив ЛФК на організм хворого здійснюється із використанням режиму рухової активності (РРА). РРА є складовим елементом лікувального режиму, а ЛФК частиною РРА. У РРА використовуються всі засоби, форми, методи і методичні принципи ЛФК, що призначаються у відповідній дозі, залежно від клінічного перебігу хвороби, стану функціональних можливостей і адаптаційних здібностей організму хворого. Вони складають основний зміст раціональних режимів.

Для призначення ЛФК хворим різного профілю пропонуються уніфіковані РРА:

• суворо обмежений;

• обмежений;

31

• ощадний;

• тонізуючий;

• тренуючий.

Для хірургічних хворих в передопераційному періоді додатково пропонується два РРА:

• адаптаційний;

• підготовчий.

Призначення чергового РРА здійснюється при адаптації хворого до фізичного навантаження попереднього режиму. Характеристика РРА складається з трьох розділів, де освітлені клінічна характеристика хворого, завдання ЛФК, зміст і методика режиму.

У основу клінічної характеристики хворого покладені наступні дані: загальний стан хворого, вигляд, тяжкість основного і супутнього захворювань, травм, операцій, інтенсивність процесів відновлення анатомічної структури і функції органів і систем організму хворого, вигляд і тяжкість функціональних порушень і ускладнень. Завдання ЛФК визначаються на підставі даних клінічної характеристики хворого виходячи із загальних положень і досягнень сучасної біології, фізіології і клінічної медицини. Методика ЛФК базується на основних положеннях теорії і практики ЛФК, розроблених вітчизняними фахівцями Р.В. Горіневським, Б.К Добровольським, В.А. Івановским, С.М. Івановим, П.Ф. Лесгафтом, В.М. Мошковим, М.М. Саркізовим-Серазіні та іншими.

Методичні принципи, орієнтовні схеми і комплекси лікувальної гімнастики підбираються так, щоб вони відповідали функціональним можливостям і адаптаційним здібностям хворого з урахуванням його індивідуальних особливостей.

Раціональні режими рухової активності для осіб з хірургічними захворюваннями, операціями, травмами.

Основними засобами лікувальної фізкультури є дозовані фізичні вправи, які застосовуються на тлі природних чинників природи, у поєднанні з фізіобальнео-терапією і масажем. Засоби лікувальної фізкультури складають основний зміст режимів рухової активності. У передопераційному періоді для планових хворих рекомендуються два режими: адаптаційний і підготовчий. У післяопераційному, посттравматичному періоді — п'ять режимів: строго обмежений, обмежений, щадний, тонізуючий і тренуючий. Черговий режим призначаєгься лише після стійкої адаптації хворого до фізичного навантаження попереднього режиму.

Свідчення до призначення лікувальної гімнастики широкі, протипоказання -відносні і носять тимчасовий характер. До них відносяться: наростання симптомів гострих запальних процесів при украй важкому стані хворого з підвищенням температури тіла зверху 38,5°С, сильні безперервні болі, шок, колапс, гостра серцево-судинна і дихальна недостатність, загроза кровотечі, великі крововтрати, перфорація порожнистих органів, тромбоемболія і інфаркт життєво важливих органів, злоякісні новоутворення (загроза метастазування), невстановлений діагноз, наявність осколків поблизу нервово-судинного пучка, неефективна іммобілізація.