- •Тексти лекцій
- •Передмова
- •4 Технологія ремонту і технічного обслуговування озброєння у військах
- •4.1 Технологія ремонту і технічного обслуговування озброєння
- •4.1.1 Основи організації і загальної технології ремонту та технічного обслуговування артилерійського озброєння
- •Чинники, що враховуються при розробці технологічного процесу:
- •4.1.2 Послідовність розробки технологічного процесу ремонту та технічного обслуговування озброєння
- •4.2 Схема типового технологічного процесу та засоби ремонту деталей артилерійського озброєння
- •4.2.1 Відновлення деталей
- •4.2.2Класифікація засобів відновлення деталей
- •4.2.3 Сутність процесу дефектації деталей
- •4.3 Обов’язки посадових осіб з організації ремонту і технічного обслуговування озброєння
- •4.3.1 Обов'язки начальника ремонтної, майстерні
- •З'єднання (командира ремонтної, роти частини)
- •4.3.2 Обов'язки командира, ремонтного взводу озброєння
- •4.3.3Обов'язки токаря, слюсаря, зварника,
- •5.1.2Дія ремонтних органів по організації ремонту і. Тех. Обслуговування в різній бойовій обстановці
- •5.2 Вибір і інженерне обладнання району розгортання ремонтних органів
- •5.2.1 Вибір і інженерне устаткування району
- •5.2.2 Указівки по захисту, обороні й охороні ремонтних органів
- •5.3 Особливості організації ремонту і технічного обслуговування озброєння в різних географічних зонах
- •5.3.1 Особливості, організації, ремонту і технічного обслуговування озброєння в різних географічних зонах, а також у зимку і вночі
- •5.3.2 Особливості, організації ремонту і технічного обслуговування озброєння при ліквідації, наслідків застосування озброєння масового знищення (омз).
- •6 Особливості експлуатації, об’єктів котлонагляду, електропристроїв, захисних засобів, військових засобів виміру, рукавів і
- •6.1 Експлуатація та технічне обслуговування об’єктів котлонагляду, військових електропристроїв ,військових засобів виміру
- •6.1.1Експлуатація та технічне обслуговування об'єктів котлонагляду.
- •6.1.2 Експлуатація військових електропристроїв та військових засобів виміру
- •6.1.3 Особливості, експлуатації військових засобів вимірів.
- •7 Основні положення організації зберігання і ремонту боєприпасів
- •7.1 Загальні положення
- •7.1.1 Поняття «артилерійські боєприпаси»
- •7.1.2 Особливості мір безпеки при експлуатації
- •7.2 Організація збереження ракет і боєприпасів
- •7.2.1 Збереження ракет і боєприпасів у військах
- •7.2.2 Особливості збереження боєприпасів до
- •7.3 Технічний огляд і ремонт боєприпасів у військах
- •7.3.1 Загальні вказівки щодо технічного огляду боєприпасів і проведення регламентних робіт з ракетами.
- •7.3.2 Ремонт боєприпасів у військах
- •Керівник Ветров
- •7.4 Робота з боєприпасами при підготовці і проведенні практичних стрільб
- •7.4.1 Порядок підготовки боєприпасів до
- •7.4.2 Експлуатаційна та облікова документація,
- •Перелік посилань
4.2 Схема типового технологічного процесу та засоби ремонту деталей артилерійського озброєння
4.2.1 Відновлення деталей
Основна задача при ремонті деталей складається в тому, щоб відновити зношені (ушкоджені) поверхні до номінального або ремонтного розміру при обов'язковій умові зберігання точності взаємного розташування робочих поверхонь, тривкості або твердості, а також інших фізико-механічних властивостей у межах, обговорених вимогами технічних умов на ремонт деталі (вузла).
Як правило, на деталях буває декілька дефектів, для усунення котрих необхідно застосовувати різноманітні засоби ремонту.
Раціональний вибір послідовності застосування засобів ремонту має вирішальне значення для правильної побудови технологічного процесу.
Тільки при цих умовах забезпечується виконання вимог технічних умов на ремонт деталі й економічність ремонту.
Технологічний процес ремонту деталі являє собою комплекс раціонально обраних операцій, а також пристосувань, оснастки й інструмента, що забезпечують відновлення службових властивостей деталі.
При цьому повинно бути виконане три основних вимоги:
досягнута висока якість ремонту, при якому створюється необхідний рівень безвідмовності і довговічності деталі, складальної одиниці, механізму;
отримана найбільша економічність ремонту для даних умов виробництва;
витрачено мінімальний час на ремонт.
При відновленні деталей основною задачею є надання їх зношеним (ушкодженим) поверхням початкових параметрів.
У залежності від масштабів виробництва застосовують такі організаційні форми відновлення деталей:
подефектна технологія складається в усуненні кожного дефекту окремо. Комплектування деталей по партіях виконується тільки по найменуваннях;
групова технологія припускає комплектацію деталей по конструктивних і технологічних особливостях із наступним об'єднанням їх у технологічні групи;
маршрутно-групова технологія застосовується при відновленні деталей широкої номенклатури з використанням переваг маршрутної технології. Відповідно до маршруту, деталі запускають у виробництво партіями;
маршрутна технологія предполагае відновлення однойменних деталей партіями, скомплектованих по наявності загальних сполучень дефектів.
Контроль якості відновлення деталей оцінюється ступенем відповідності отриманих фізико-механічних властивостей і геометричних параметрів заданим технічним умовам на відновлення деталі і ремонтних креслень, аналогічним властивостям і параметрам.
При відновленні деталей виконуються такі види контролю:
летучий;
проміжний;
остаточний.
Летучий контроль проводять вибірково як на окремих операціях технологічного процесу, так і на готових деталях.
Проміжний контроль виконують поопераційно й по сгрупованих операціях. Перевірку, як правило, здійснюють безпосередньо виконавці робіт, а також відповідні посадові особи (майстр, начальник цеху, командир взводу).
Остаточний контроль усіх відновлених деталей проводять робітники ВТК, а у військових ремонтних органах - командири (начальники) підрозділів (майстерень).