II. Музично-теоретичні аспекти

Основна тональність твору g-moll.Тональний план стабільний,як різновид використовується гармонічний(7↑),мелодичний(7↑,6↑)та фрігійський(2↓) мінори. Модуляцій немає.Наприклад:З 7-8т.альтова партія,мелодичний мінор.

6т.тенор,гармонічний мінор.

16т.у тенорі та альту 2↓.

Гармонія твору складна і дуже красива. Використані різні гармонічні звороти – плагальні та автентичні,повні.

Наприклад:плагальний(26-27т.)

Автентичний(15Т.)

Повний зворот(6т.)

В творі використовуються обернення септакорду II ступеня, септакорд І ступеня, домінантовий септакорд та нонакорд, обернення септакордівVI ступеня,низхідний рух паралельними тризвуками,та ін.(див.попередні приклади).

Форма твору проста трьохчастинна.

Вступ 1-2 т.: «Осінь…Осінь…»

I частина з 3т.-10т.: «Осінній вітер, що могутнім стоном

Над лісом стогнеш, мов над сином мати?

Що хмари люто гониш ?

Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати?»

II частина з11т.-20т. «Що у щілинах диким виєш стоном

І рвеш солому із сільської хати,

Зів’яле листя гониш перегоном,

По полю котиш, – вітре мій, крилатий вітре…

IIIчастина з21т.-30т. « О вітре-брате! Як мене побачиш

Старим, зів’ялим, ти по мні заплачеш

Чи слід буття завієш мого?

Чи слід буття завієш мого…Осінь…»

У творі використані гармонічна та поліфонічна фактури(імітаційна).

Наприклад: гармонічна(27-28т.)

Поліфонічна фактура,імітаційна(20-22т.)

Метр перемінний,чотирьохдольний виражений у розмірі 4/4 та трьохдольний виражений у розмірі 3/2 .

Ритмічний малюнок не складний.В творі використані восьмі, четвертні та половинні тривалості.Використовується пунктирний ритм четвертна з крапкою і восьма. Ритмічний малюнок є засобом виразності у музиці.Ритмічна тканина твору рівномірна,підкреслює літературний зміст:осінні прояви проироди,осінні роздуми людини над буттям…

Iч. та IIIч.твору виконуються у помірному темпі(Andantino doloroso- орієнтовне значення швидше ніж Andantе,журливо).II частина виконується більш рухливо(Piu mosso,agitato- орієнтовне значення більш рухливо,жваво,із збудженням,тривожно,стурбовано) .Пов'язано це з тим, що темп є засобом музичної виразності. Виконання в такому темпі продиктовано літературним змістом твору.Наприклад композитор пропонує цей темп для того, щоб передати природну швидкість вітру у IIч.: «Що у щілинах диким виєш стоном

І рвеш солому із сільської хати,

Зів’яле листя гониш перегоном,

По полю котиш, – вітре мій, крилатий вітре…»

Під час виконання необхідно стежити за тим,щоб виконавці підкорялись диригентському жесту у темповому відношенні.

Динаміка, як засіб музичної виразності, використана широко. Нюансова шкала виражена від рp до f f. Динамічна шкала тісно пов'язана з літературним змістом.Кульмінація твору відбувається у IIч.