7. Український іконостас.

Іконостас – суцільна стіна поставлених в певній системі ікон, яка відокремлює вівтарну частину від центральної лави. Структура та декоративне оформлення не мінялося протям часу. Спершу це була перед вівтарнаогорожа.

Складався з 5 рядів. Домінує живопис. Характерна частина – Деісусні чини (симетрично розташовані разом із апостолами, ангелами і святими).

15-16 ст. – зображення ІХ ст. завершує іконостас у вигляді розп’яття. Широко використовувалися зображення розп’яття з предстоящими.

Оздоблення – позолота, поліхромні розписи по різьбленому рельєфу. Апостольські, пророчі цикли, цикли страстей. Святодухівська церква, Жовква, - вул. Деревьянська на Львівщині.

18 ст. – розквіт стилю бароко в іконостасах – 5-7 ярусні (Святопреображенська церква у м. Велики Сорочинці, Полтавщина).

8. МЖс. у пам’ятках національних меншин. Антропоморфні зображення в єврейських синагогах заборонені. Декор: розпис, різьблення, зображення тварин та птахів:

• польські костьоли, Католицькі храми;

• в костьолах – живопис на плафонах, стелях;

• стіни – барокові вівтарі;

• Палаци магнатів;

• Жовква;

• Олеський замок;

• Сюжети з батальними сценами, історичні та алегоричні мотиви, кін. 18 – поч. 19 ст.

• Палац у Підгірцях;

• Палац Радзивілів (Волинь);

• Світські, тематичні, декоративні;

• Палац Розумовських в Батурині (козацька символіка);

• Садиба Дараганів (м. Козелець);

• Помпеянський стиль;

• Палац Потьомкіна (арх. Старов)

• Використання шпалер ручної роботи (ІІ пол. ХІХ ст.)

• Монохромні розписи (стеля у вигляді панно);

• Створюється посада наглядача – худ. За іконо писанням.

• Благовіщенський собор у Ніжині (на честь перемоги Петра І).