6. Стиль бароко в мЖс (іі пол. XVII – XVIII ст.):

Архітектура. Найяскравіше цей художній метод проявився в архітектурі. Архітектура бароко тяжіла до ансамблю, до організації простору. Це майдани, палаци, сходи, фонтани, паркові тераси, басейни тощо. У міських і заміських резиденціях архітектура і скульптура мають єдине вирішення: переважають пластичне оздоблення з тривожною грою тіні і світла, парадні інтер´єри з багатоколірною скульптурою, ліпленням, різьбленням, позолотою, розмальованими плафонами, які створюють ілюзію розверзнутих склепінь.

Раннє бароко не створило нових типів палаців, вілл, церков, але надало їм різних декоративних елементів. Інтер´єри ренесансних палаццо перетворилися на анфіладу пишних покоїв, багато уваги майстри бароко приділяли внутрішньому двору, палацовому саду. Скульптури, фонтани, гроти прикрасили парки, декоративний ефект посилився і розташуванням усього ансамблю терасами на крутих схилах.

У цей час виникають нові форми в архітектурі. Архітектура бароко не терпить прямих ліній й чітко окреслених статичних площин. Відмовляється від прямих ліній і півкіл ренесансу, але і не повертається до сполучення прямих ліній у гострому куті, характерному для готики, — у її спорудах домінують вигнуті й хвилеподібні лінії, площини стін маскуються прикрасами і теж починають вигинатися або ж тонуть у напівтемряві. Барочні фасади подібні до хвилеподібної лінії, завдяки чому стираються чіткі обриси будівлі, вона немовби розчиняється у просторі. Високі й величні бані барочних храмів прагнуть створити ілюзію безодні зоряного неба.

У храмовій архітектурі зрілого бароко (друга половина XVII ст.) спостерігаються надзвичайна пишність і величність, мальовничість фасаду, але й інтер´єр церкви, як місце театралізованого обряду католицької служби, становить собою синтез усіх видів образотворчого мистецтва (згодом додається органна музика). Скульптура тісно пов´язана з архітектурою, у бароко (найчастіше) не можна відокремити роботу архітектора від роботи скульптора.

У практиці містобудування сформувались тип площі, простір і забудова, які підпорядковувались одній монументальній споруді як композиційній домінанті. Внаслідок цього площа перетворювалась на своєрідний відкритий вестибюль перед храмом. Тісно з архітектурою була зв´язана скульптура. Динамізм скульптури бароко, на відміну від ренесансної скульптури спокою, викликає не оптимістичне відчуття могутності, величі, можливостей людини, а захоплення легкістю, витонченістю, якоюсь нереальністю, неземною привабливістю.

• Вплив історичних події: НВВ під проводом Б.Хмельницького, пожвавлення національних рухів та ідей;

• Поширення світських елементів;

• Поява нових шкіл (Київ: Лаврська, Подільська, Чернігівська, Ніжинська);

• Гуманізація;

• Відмінність оздоблення дерев’яних храмів (народні майстри – народне світосприйняття) від оздоблення мурованих храмів (запрошені іноземці)

• Декоративність, витончена барвистість;

• Поширення сюжетів страшних судів;

• Іконостас та ікони – основні елементи декору;

• Технічні світлотіні – сцена навколо образів;

• Розпис всіх стін, гармонійне поєднання з іконостасу, використання орнаментів;

Етапи бароко:

• 2а пол. 17 – сер. 18 ст.

• 2 пол. 18 ст.

1.

• Церква Св. Миколая – зображення не схематизм, а повне

• Церква в с. Катань (Польща) – риторські зображення, Карпатський краєвид, образи знов наближені до образів місцевих мешканців.

• Церква Св. Юра (Дрогобич) – декоративність зображень, широке використання народних елементів;

• Успенська церква (Закарпаття) – сцени Страшного суду, де яскраво відображені образи, характери; Рай – велике укріплене місто з мурами; пятибанна церква, козаки-запорожці, гумор, сатира;

• Церква Св. Миколая ( Чернівецька обл.) – сцена Страшного Суду – несумлінні ремісники, п’яниці та інші вади «списані» з місцевого населення.

• Кін. 18 ст.

Муровані храми:

• Троїцький собор Густинського монастиря ( Чернігівщина) – зображення старшини, гетьмана І. Самойловича;

• Мгарський монастир;

• Успенський собор Києво-Печерської Лаври – в куполі новозавітна трійця, між вікнами 12 - апостолів, 4 євангеліста і в апсиді – розп’яття, на зріст людини – орнамент;

• Оздоблення Софійського собору під впливом Києво-Печерської Лаври: галерея – портрети історичних осіб, впливи народного мистецтва в сцені _______________ Єва в народному стилі;

• Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської Лаври – світський підтекст, що характерно для стилю бароко.