- •1.Сутність та функції банків.
- •2.Види та класифікація банків.Банківські групи
- •4.Поняття і завдання реструктуризації та реорганізації банківських установ
- •5.Способи,що використовуються для реорганізації банків.
- •6.Процедура реєстрації банку
- •9.Організаційна структура та управління банком
- •10.Функції та компетенція загальних зборів учасників банку.
- •11.Функції та компетенція наглядової ради
- •12. Функції та компетенція правління (ради директорів).
- •13. Банківські операцій, їх класифікація.
- •14. Передумови отримання банківської ліцензії та умови її відкликання
- •15. Функції та повноваження окремих органів управління банків з різною формою власності
- •19.Особливості комісійно-посередницьких операцій банку
- •20.Економічна характеристика та джерела формування банківських ресурсів, їх класифікація
- •21.Власний капітіл банку,його структура,джерела формування,функції
- •22. Резервні, спеціальні фонди та прибуток у формуванні власного капіталу.
- •23. Достатність капіталу банку.
- •24. Показники нормативів капіталу для банків України.
- •25.Економічний зміст депозитних операцій,їх класифікація
- •26.Встановлення депозитної процентної ставки та фактори,що впливають на її рівень
- •30. Особливості укладання депозитного договору
- •31.Сутність та призначення регулятивного капіталу.
- •32. Сутність операцій „прямого” і „зворотнього” репо
- •33. Відмінність понять „депозит” та „депозитні операції банків”.
19.Особливості комісійно-посередницьких операцій банку
Залежно від особливостей формування та розміщення ресурсів банку, його послуги можуть бути реалізовані у формі проведення трьох основних груп операцій: пасивних, активних та комісійно-посередницьких. Комісійно-посередницькі операції проводяться банком за дорученням і на користь клієнта за певну плату. У цьому випадку має місце не власне формування і розміщення ресурсів, а переміщення вже наявних у банку коштів клієнта за його розпорядженням або здійснення інших операцій, які не повязані безпосередньо з рухом грошей так звані збалансовані послуги.
До складу цих опреацій належать: розрахункові, касові, валютні, трастові, консультаційні, гарантійні та деякі інші види банківської діяльності.
Провідне місце серед зазначених операцій належить розрахунково-касовому обслуговуванню клієнтів, що визначається базовою функцією банків ¾ посередництвом у платежах.
Розрахункові опреації пов’язані із здійсненням внутрішніх та міжнародних безготівкових розрахунків за дорученням клієнтів шляхом перерахування коштів по рахунках у банку. В банківській практиці розвинутих країн даний вид операцій залежно від способу організації розрахунків поділяється на три основіні групи: інкасові, акредитивні та переказні.
20.Економічна характеристика та джерела формування банківських ресурсів, їх класифікація
Ресурси банку — це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні й використовуються ним для здійснення активних та інших операцій.Таким чином, банківські ресурси можна вважати банківським капіталом.
Класифікація банківських ресурсів:
1)за економічним змістом
-власні
-запозичені
-залучені
2)за можливістю управляти
-постійні – капітал банку
- стабільні строкові депозити і позики
- не стабільні: депозити на вимогу,кошти врозрахунках,залишки на розрахунках
3)за місцем мобілізації:
-самостійно
-Мобілізовані іншими банками
4)За можливістю прогнозування
- прямого прогнозування
-побічного прогнозування
5)за ціною залучення
-Дорогі- поточні пасиви
-Дешеві-строкові депозити і позики,ставки за якими значно вищі;
-безоплатні
6)за часом користування
-постійні
-тимчасові
Більша частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залучених та позичених коштів, а не власних. Можливості комерційних банків у залученні коштів регулюються НБУ. Так, згідно з показником платоспроможності банку (адекватності капіталу), нормативне значення якого встановлює НБУ, залучені та позичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 12 разів.Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб через виконання депозитних операцій, з допомогою яких використовують різні види банківських рахунків.Запозичені банківські ресурси також характеризуються двома юридично-правовими формами реалізації: кредити, отримані від інших банків (у тому числі НБУ), та цінні папери субординованого боргу.
21.Власний капітіл банку,його структура,джерела формування,функції
Капітал банку — це сукупність внесених власниками — учасниками капіталу — власних коштів, які зростають у результаті ефективної банківської діяльності у процесі капіталізації прибутку, а також за рахунок додаткових надходжень з боку учасників.
Призначення власного капіталу виражається в його функціях:
1. Захисна: власний капітал слугує насамперед, для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності.
2. Забезпечення оперативної діяльності: є другорядною для власного капіталу банку. Вона важлива на початковому етапі діяльності банку, для формування його інфраструктури.
3. Регулююча: розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку і тому перебуває під контролем НБУ.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» капітал банку включає основний капітал ідодатковий капітал. Основний капітал складається зі сплаченого і зареєстрованого статутного капіталу і розкритих резервів, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загального фонду покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.
Зважаючи на джерела і порядок формування капітал банку надається зі статутного капіталу, резервного капіталу, спеціальних фондів, нерозподіленого прибутку, субординованого боргу.
1. Статутний капітал банку формується з акціонерного або приватного капіталу банку під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків чи випуску і реалізації акцій. (120 млн грн.)
2. Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплату дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку.
3. Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та ін.) призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Порядок формування і використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку.
4. Нерозподілений прибуток — це джерело внутрішнього походження. Створюється як залишок прибутку після виплати дивідендів, відрахувань до резервного та інших фондів.
5 Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути вилучені з банку раніше 5 років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.