- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Суб'єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11. Поняття корисності та її особливості.
- •13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена.
- •14. Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •18. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •22. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •23. Парадокс Гіффена.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •26. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •27. Нецінові фактори впливу на пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги.
- •30. Вплив податків на ринкову рівновагу.
- •30.Вплив субсидій на ринкову рівновагу.
- •31.Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.
- •32.Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.
- •34. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •35.Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •36. Основи виробництва та його фактори.
- •37. Властивості факторів виробництва
- •39. Виробнича функція та її властивості.
- •40. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •41. Частинна варіація факторів виробництва.
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •44. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •46. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •47. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •48. Оптимум виробника.
- •49. Ізокоста та її властивості.
- •50. Характеристика рівноваги виробника.
- •51. Загальне поняття витрат виробництва.
- •52. Особливості неявних витрат.
- •53. Поняття та характеристика транзакційних витрат
- •55. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •56. Методи сукупного та граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •57.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •58. Переваги та недоліки ринку досконалої конкуренції
- •59. Характеристика ринку чистої монополії.
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •61. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •63. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •69. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •71. Довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •72. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •73. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •76.Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77.Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
3. Нормативна та позитивна мікроекономіка.
Позитивна мікроекономіка встановлює економічні зв’язки,що реально склалися, не даючи їм оцінки – добрі вони чи погані.Вона приймає дійсність якою вона є. Наприклад, позитивна економіка досліджує, що таке попит і пропозиція і які фактори на них впливають.У даній галузі в економістів значно менше розходжень. Нормативна мікроекономіка-це оцінювальні судження відносно правильності чи неправильності дій, вони відповідають на питання: якими повинні бути економічні зв’язки, якою повинна бути економіка, які рішення потрібно прийняти? Відносно проблеми попиту і пропозиції нормативні судження будуть пов’язані з тим, які шляхи краще вибрати для підвищення попиту на певний товар чи його пропозиції.
4. Мікросистема та її основні характеристики
Об'єктом мікроекономічних досліджень є мікросистема. Оскільки мікросистема — це система економічних відносин між господарюючими суб'єктами, то аналізувати її можна в трьох аспектах: через з'ясування того, які суб'єкти вступають у ці відносини; з приводу чого ці відносини складаються; який основний зміст цих відносин.
До основних суб'єктів мікросистеми належать: а) домогосподарства. б) підприємства (фірми). в) держава. Об'єктами, з приводу яких складаються відносини у мікросистемі, є ресурси виробництва та його результати. Ресурсами виробництва є: праця, капітал, природні ресурси (земля) та підприємницькі здібності.
5. Суб'єкти економічних відносин на мікрорівні.
До основних суб'єктів мікросистеми належать:
а) домогосподарства - це економічна одиниця, що складається з одного або більше чоловік, які ведуть саільне господарство, що забезпечує економіку ресурсами і використовує зароблені при цьому кошти на поточне споживання та заощадження з метою перспективного задоволення своїх потреб. Найхарактернішим прикладом домогосподарства є сім'я. Роль домогосподарства в мікроекономіці може виконувати також окрема людина, яка самостійно формує та використовує свої доходи, не вступаючи у будь-які об'єднання з іншими громадянами. Роль домогосподарств у мікро-економічній системі подвійна. З одного боку, вони є споживачами кінцевих товарів та носіями кінцевих потреб. Власне заради задоволення цих потреб і функціонує економічна система. Тому на ринку кінцевих товарів домогосподарства виступають на боці попиту як покупці. З іншого боку, домогосподарства — це власники ресурсів, які вони постачають для виробничих цілей. Тому на ринку ресурсів домогосподарства перетворюються на продавців, формують пропозицію;
б) підприємства (фірми). Підприємство- це товаровиробник і основна виробнича ланка економіки. До них належать будь-які господарюючі суб'єкти, що займаються виробничим споживанням ресурсів та виробляють товари чи послуги заради отримання прибутку. Слід звернути увагу, що поняття "підприємство" у мікроекономіці значно ширше, ніж це визначено у законодавстві, зокрема у Законі України "Про підприємства". Якщо Для ^законодавця важливо, щоб підприємство було ов язково юридичною особою, пройшло державну Реєстрацію тощо, то для дослідника мікроекономічних проблем усе це не має значення. Головне, щоб підприємство самостійно приймало рішення про випуск продукції, придбання ресурсів, ціни та ринки збуту і, вибираючи альтернативні варіанти, керувалося метою максимізації прибутку; в) держава. У мікросистемі розглядається як сукупність органів влади, що є координатором та регулятором економічного життя. Дослідник мікросисте-ми абстрагується від того, що держава — власник значної кількості підприємств, організовує виробництво товарів громадського користування тощо. Найсуттєвішим для нього є її координаційна роль.
6. Особливості взаємовідносин економічних суб'єктів на мікрорівні
Взаємовідносини, що встановлюються між економічними суб’єктами, мають такі особливості:
Рівноправне становище учасників. Це означає, що продавець і покупець повинні бути в рівних умовах, ніхто з них не повинен мати можливостей позаекономічного примусу контрагента до вступу у відносини обміну. Звичайно, на ринку діють і монополії, але у цьому випадку примус має економічний характер.
Принцип економічного зиску як головний критерій доцільності вступу у ринковий зв'язок. Основні правила, якими керуються учасники обміну:
а)обмін повинен приносити зиск (прибуток);
б)кожен намагається здійснити угоду з максимальним зиском для себе;
в)краще здійснити угоду з меншим зиском, ніж взагалі від неї відмовитися.
3.Повна економічна відповідальність контрагентів за свої дії. Якщо свобода — це один бік ринкового становища суб'єкта, то повна самовідповідальність — інший. Якщо економічний суб'єкт сам обирає контрагента без примусу, за власною волею, то, звичайно,сам повинен відповідати за свій вибір і за свої дії.
Сферу обміну можна уявити як рух двох зустрічних потоків: товарів і грошей .
Поведінка економічних суб'єктів на ринку залежить від стану конкурентного середовища. Тому в мікроекономіці особливу увагу приділяють конкуренції, окремо розглядаючи ринки чистої монополії, монополістичної конкуренції, олігополії та чистої конкуренції. Нормальним станом мікросистеми є її спрямованість на досягнення рівноваги як окремих суб'єктів (насамперед, споживача та виробника), так і всієї системи. З'ясування механізмів встановлення та відновлення рівноваги мікросистеми — головне завдання мікроекономіки.