- •Комплексна розрахункова робота з курсу
- •Критерії оцінювання індивідуально – розрахункової роботи
- •Шкала оцінювання знань студентів при виконанні індивідуально – розрахункової роботи
- •Методичні вказівки до оформлення та виконання індивідуально - розрахункової роботи
- •Вибір варіанту індивідуально – розрахункової роботи
- •Хід виконання роботи:
- •1.2. Розрахунок норми виробітку за нормою штучного часу:
- •1.3. Розрахунок норми виробітку за нормою оперативного часу:
- •2.1. Загальна формула для визначення виробітку:
- •2.6. Продуктивність праці за день
- •Дослідження діяльності підприємства ’’х’’ за 2010-2011 р.Р. Загальна характеристика діяльності підприємства
- •Обсяг виробництва продукції підприємства ’’ х ’’ за 2010-2011 р.Р.
- •Нормування праці та регулювання робочого часу на підприємстві ’’ х ’’ за видами робіт у 2010-2011 р.Р.
- •Продуктивність праці на підприємстві ’’ х ’’ за видами робіт у 2010-2011 р.Р.
- •Організація оплати праці на підприємстві ’’ х ’’ у 2010-2011 р.Р. Згідно розподілу працівників підприємства за розрядами
- •Нарахування заробітної плати бригаді робітників підприємства ’’ х ’’ у 2010-2011 р.Р.
- •Нарахування заробітної плати керівникові, службовцям та обслуговуючому персоналу підприємства ’’ х ’’ за видами робіт у 2010-2011 р.Р.
- •Звіт підприємства ’’ х ’’ за 2010-2011 р.Р.
- •Довідковий матеріал
- •Баланс робочого часу підприємства ’’ х ’’ у 2010-2011 р.Р.
- •Характеристика Єдиної тарифної сітки, що діє на на підприємстві ’’ х ’’ у 2010-2011 р.Р.
- •Державна податкова адміністрація україни
Вибір варіанту індивідуально – розрахункової роботи
Для здійснення індивідуальних розрахунків за умовою комплексної задачі студентові треба розрахувати чисельність працюючих за формулою:
Чр = Nп/п +10,
де: Чр – чисельність робітників, чол.
Nп/п – номер по порядку у журналі.
Розподіл робітників за розрядами (Табл.4) здійснюється студентом пропорційно, в рамках отриманої загальної чисельності.
Загальна чисельність керівників спеціалістів та службовців розраховується студентом у співвідношенні ¼ від загальної чисельності працюючих підприємства, а їх пропорційне співвідношення визначається студентом самостійно.
Для нарахування заробітної плати за основу береться тарифна ставка 1 розряду, яка дорівнює мінімальній заробітній платі, що прийнята в країні на момент проведення розрахунків. Годинна тарифна ставка 1 розряду визначається шляхом ділення місячної тарифної ставки 1 розряду на 22 робочих дня (середня кількість робочих днів у місяці) або – можете скористатися умовними даними, що зазначені у примітках після таблиці 9.
Хід виконання роботи:
Для правильного виконання розрахункової роботи слід скористатися формулятивним матеріалом для розв’язання завдань які містяться в умовах, а саме:
Для розрахунку норм праці використовуйте наступні формули:
1.1. Норма виробітку (Нв) у загальному вигляді розраховується за формулою:
(1.1)
де Нч – встановлена норма часу на одиницю продукції, год, хв.
1.2. Розрахунок норми виробітку за нормою штучного часу:
(1.2)
1.3. Розрахунок норми виробітку за нормою оперативного часу:
(1.3)
1.4. Норма чисельності розраховується за формулою:
(1.4)
або
(1.5)
де О – кількість обслуговуваних одиниць обладнання (об’єм робіт на об’єкті);
Нч.обсл. – норма часу на обслуговування одиниці обладнання.
Для розрахунку основних показників продуктивності праці використовуйте наступні формули:
2.1. Загальна формула для визначення виробітку:
(2.1)
або:
(2.2)
де Q – обсяг виготовленої продукції (наданих послуг);
– середня облікова (спискова) чисельність промислово-виробничого персоналу (робітників);
– трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн. годинах).
2.2. Годинний виробіток – це виробіток на одну відпрацьовану людино-годину, який розраховується за формулою:
(2.3)
(2.4)
де (ф) – плановий (фактичний) годинний виробіток на одну відпрацьовану людино-годину;
Qпл (ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання;
Теф грн (ф) – ефективний фонд одного працівника або робітника в годинах за рік
Ч плп.пл (ф) – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників.
2.3. Денний виробіток – це виробіток на один відпрацьований люд./день, що визначається за формулою:
(2.5.)
(2.6.)
де (ф) – виробіток на один відпрацьований люд./день;
(ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт, вироблених за день, у відповідних одиницях вимірювання;
– ефективний фонд 1-го працівника або робітника в днях за рік.
2.4. Річний виробіток – (квартальний, місячний) – це виробіток на одного середньооблікового працівника, розраховується за формулою:
(2.7.)
(2.8.)
де Вріч (кварт., грн. міс)пл (ф) – виробіток на одного середньооблікового працівника на рік;
Qріч.пл (ф) – плановий (фактичний) обсяг продукції, послуг чи робіт у відповідних одиницях вимірювання за рік, квартал, місяць;
Ч пвп.пл (ф) – планова (фактична) середньооблікова (спискова) чисельність працівників промислово-виробничого персоналу або робітників за рік, квартал, місяць.
2.5. Трудомісткість – це обернений показник виробітку, характеризує витрати часу на одиницю продукції та розраховується за формулою:
(2.9.)
де – трудомісткість на одиницю продукції нормо-годин або грн/год;
Т – трудомісткість обсягу продукції (нормо або грн/год).
Залежно від способу визначення обсягів виробленої продукції розрізняють такі методи вимірювання продуктивності праці:
– натуральний, різновид: умовно-натуральний метод;
– трудовий метод;
– вартісний (грошовий) метод.
Натуральний метод – передбачає вимірювання продуктивності праці у натуральних одиницях (штуки, тонни, метри тощо) та розраховується за формулою:
(2.10.)
де n – асортимент виготовленої продукції;
– продуктивність продукції у натуральному вимірюванні (штуки, тонни, метри/грн);
– обсяг продукції за асортиментом у натуральному вимірюванні (грн, тонн, метрів тощо за певний період);
– середньооблікова чисельність робітників (основних та допоміжних), грн.
Різновидом натурального методу є умовно-натуральний, сутність якого полягає у тому, що обсяг продукції вимірюється в умовно-натуральних одиницях, що характеризують ту чи іншу спільну ознаку продукції.
Продуктивність праці за цим методом визначається за формулою:
(2.11.)
де – продуктивність праці в умовних одиницях;
– кількість умовних одиниць, які відповідають певним видам продукції за асортиментом.
Трудовий метод – полягає у тому, що для вимірювання продуктивності праці обсяг продукції оцінюється у нормо-(людино)-годинах і розраховується за формулою:
(2.12.)
де tн – нормативна трудомісткість одиниці продукції, нормо – год. на одиницю.
Вартісний метод – характеризується тим, що обсяг продукції визначається за формулою:
(2.13.)
де Цi – ціна відповідного виду продукції;
– продуктивність праці у вартісному вимірюванні, грн/грн.