Тема 8. Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження капіталізму ( друга половина хіх ст. – поч.XXст.).

Лекція 8.1 Реформи 60-70-х років XIX ст.

1. Революційна ситуація в Росії в середині XIX ст.

2. Причини реформ 60 - 70 х. років XIX ст.

3. Реформи 60-70-х років XIX ст. та їх значення.

Ключові терміни і поняття: генерал-губернатор, тимчасовозобов’язальний стан, курія, гільдія, поліція, жандармерія.

Друга половина XIX ст. в Росії ознаменувалася зміною феодально-економічної формації буржуазною.

В 1861 році було проведено селянську реформу. Цими законами передбачалося особисте звільнення селян, надання їм земельних ділянок і викуп останніх, визначалися селянські повинності й організація селянського самоврядування.

Скасування кріпосного права внесло найбільш серйозні зміни в правове становище селян.

Після звільнення селян дворянство, як стан феодального суспільства вступило в період кризи і розкладу. Клас дворян розколовся на дві верстви.

Після реформи зростає клас робітників.

Однією з важливіших змін у соціальній структурі суспільства в період, що вивчається, було формування класу буржуазії.

Органи самоврядування на рівні губернії-повіту й міста було запроваджено в результаті здійснення земської (1864) та міської реформ (1870).

Після проведення реформ 60-70-х років ввели в державний устрій Російської імперії деякі елементи буржуазної державності. На еволюцію правової системи царської Росії, до складу якої входила Україна, період що вивчається, впливав як соціально-економічний розвиток країни по капіталістичному шляху, так і загострення класової боротьби в нових обставинах. Це зумовило суперечливість права. У своїй основі воно залишалося феодальним.

Лекція 8.2.

1. Зміни в державному ладі в другі половині XІX ст.

2. Зміни в суспільному ладі в другі половині XІX ст.

3. Пожвавлення національно-політичного життя в Україні на поч. XX ст.

Ключові терміни і поняття: поліція, Сенат, земські справники, волость, земський суд, Державна Дума

Органами центральної були:

• імператор;

• Державна Рада;

• Імператорська канцелярія;

• Сенат;

• Комітет міністрів.

Після проведення селянської реформи 1861 року у структурі органів влади відбулися певні зміни. Комітет міністрів було реорганізовано на Раду міністрів.

Серед органів місцевого самоврядування вирізнялися:

• генерал-губернатори та губернатори;

• земські справники і земський суд;

• волосний голова;

• волосний сход;

• волосний старшина;

Для суспільних відносин було характерним вирізнення чотирьох основних верств:

• дворянство;

• буржуазія;

• робітничий клас;

• селянство.

На початку ХХ ст. суспільно-політичний лад на українських землях еволюціонував разом із державно-правовим розвитком Росії. Істотно вплинули на політичний лад революція 1905-1907 рр. і перша світова війна. Дещо змінилася форма правління Російської імперії, царизм змушений був проголосити демократичні права і свободи. Разом з тим у цей період зникло національне українське право. Українські джерела права були відсутні.

Однак ідеї української державності жили у свідомості народу, знаходили розробку у працях діячів національного руху України. Але саме відродження розпочалося лише після Лютневої революції 1917 року.

Лекція 8.3

1. Джерела права

2. Основні риси цивільного права

3. Основні риси кримінального права.

Ключові терміни і поняття: неустойка, Звід законів Російської імперії, арештантські роти, завдаток, застава рухомого і нерухомого майна, неустойка, фабричне законодавство

Основні джерела права в період, що вивчається не змінилися. Як і раніше діяло "Повне зібрання законів Російської імперії" - були опубліковані його друге і третє видання.

В галузі кримінального права діяла більша частина норм "Уложення про покарання кримінальні та виправні". З-поміж злочинів виділялися:

- злочини проти віри;

- злочини проти держави;

- злочини проти порядку управління;

- злочини проти особи;

- майнові злочини;

Система покарань була надзвичайно складною. Покарання поділялися на дві частини: кримінальні (позбавлення усіх прав стану, клеймування, тілесні покарання ) та виправні ( догана, штрафи, арешт, переведення на службу до виправних і арештантських рот).

Основним джерелом цивільного права був 10-й том "Зводу законів". Велика кількість цивільно-правових норм містилася в актах, що були видані в ході реформи та подальших перетворень: судових статутах, тимчасових правилах про волосний суд тощо. Вони були і джерелами процесуального права.

Вперше дається визначення права власності. Передбачалися способи забезпечення зобов’язань:

• поручництво;

• неустойка;

• завдаток;

• застава рухомого і нерухомого майна.

Розвиток робітничого руху в країні зумовив появу фабричного законодавства.

В галузі адміністративного законодавства найважливіше місце посідало "Положення про заходи до охорони державного та громадянського спокою" від 14 серпня 1881 р.

В обмеженому вигляді зберігав джерела права звичай.

У сімейних відносинах і судочинстві над особами духовного звання зберігався вплив церковного права.