- •2. Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин та його специфічні особливості
- •3. Наука цивільного права та її система.
- •4. Поняття, принципи та система цивільного законодавства
- •5. Цивільний кодекс України (зальна характеристика)
- •6. Дія норм цивільного права в часі та просторі
- •7. Роль судової практики в цивільному праві. Аналогія закону та аналогія права.
- •8. Поняття цивільних правовідносин, їх класифікація. Елементи цивільних правовідносин
- •9.Юридичні факти: поняття і класифікація. Юридичний склад
- •10. Поняття, загальні риси та зміст правоздатності фізичних осіб.Початок та кінець правоздатності фізичних осіб.
- •11. Дієздатність фізичної особи
- •12. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •13.Поняття місця проживання та його значення в цивільному праві.
- •14.Акти цивільного стану. Порядок виправлення та оскарження актового запису.
- •15. Правовий статус фізичної особи - підприємства.
- •16. Опіка й піклування
- •17. Поняття та ознаки юридична особа
- •18. Види юридичних осіб
- •19. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб.
- •20. Філії та представництва
- •21. Порядок та способи утворення Юридичних осіб
- •22. Порядок та способи припинення юридичних осіб.
- •23. Поняття та види господарських товариств.
- •24. Правове становище акціонерних товариств
- •25. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю
- •26. Правовий статус виробничого кооперативу
- •27. Держава і територіальні громади,як суб'єкти цивільного права
- •28. Поняття та види об'єктів цивільних правПоняття «майно» в цивільному праві
- •29. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей
- •30. Поняття та види цінних паперів
- •31. Поняття і види особистих немайнових прав
- •32. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •33. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •34. Поняття та види правочинів в цивільному праві
- •35. Умовні правочини
- •37. Поняття та види недійсних правочинів. Недійсність частини правочину.
- •38. Нікчемні правочини
- •39. Оспорювані правочини
- •40. Правові наслідки недійсності правочину
- •41. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків.
- •42. И 43.Поняття представництва та його види. Особливості комерційного представництва.
- •44. Передоручення. Здійснення правочинів з перебільшенням повноважень
- •45. Довіреність та її види. Форма та строк дії довіреності.
- •46. Припинення довіреності.
- •47. Захист цивільних прав від порушень. Порядок та способи захисту.
- •48. Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
- •49. Види цивільно-правової відповідальності.
- •50. Форми цивільно-правової відповідальності.
- •51. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
27. Держава і територіальні громади,як суб'єкти цивільного права
Економічною передумовою виступу у цивільно-правовому обороті Української держави є не все майно, а лише та його частина, яка не розподілена між існуючими на сьогодні державними юридичними особами або не є власністю Автономної республіки Крим чи територіальних громад.
Завдання встановлення матеріальної основи (субстрату) Української держави передбачає необхідність визначити конкретний склад її майнових фондів, що не розподілені між державними організаціями. До них мають бути віднесені перш за все бюджетні кошти (державний бюджет), а також інші матеріальні цінності.
Українська держава як суб'єкт цивільного права, що має відокремлене від інших суб'єктів майно, несе також самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Держава не відповідає за зобов'язаннями державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають за зобов'язаннями держави .Держава як суб'єкт цивільного права має праводієздатність. Але на відміну від праводієздатності юридичних осіб правосуб'єктність держави має універсальний характер. Та це ще не означає, що правосуб'єктність держави має безмежний характер. Держава може мати лише такі права та обов'язки, які дозволяє закон. Так, наприклад, вона не має права користуватися товарним знаком.
Держава реалізує правосуб'єктність через систему своїх органів, тому що поза їхньою діяльністю вона діяти не може. Від імені держави — незалежної України — у відносинах, що регулюються цивільним законодавством, беруть участь органи управління державним майном, фінансові та інші спеціально уповноважені державою органи. Названі бюджетні установи, хоч і є юридичними особами, діють у майновому обігу у багатьох випадках від імені держави.
Держава також виступає суб'єктом цивільного права і у разі коли її організації беруть участь у правовідносинах, але самі не є юридичними особами (наприклад, Уряд України).
28. Поняття та види об'єктів цивільних правПоняття «майно» в цивільному праві
Під об'єктом цивільних прав розуміють матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини1. Об'єкти цивільних прав та об'єкти цивільних правовідносин — поняття тотожні. Цивільні правовідносини складаються між особами щодо матеріального чи нематеріального блага для задоволення своїх потреб. Тому об'єктом цивільних прав (правовідносин) може бути те, заради чого суб'єкти вступають у правовідносини і на що спрямовані їхні суб'єктивні права та обов'язки з метою здійснення своїх законних права та інтересів2.
За критерієм їх оборотоздатності об'єкти цивільних прав можна поділити на три види:
1) об'єкти, які обертаються вільно;
2) об'єкти, які обмежені в обігу;
3) об'єкти, вилучені з обігу.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Тобто можна зробити висновок, що на території України діє презумпція: об'єкти цивільних прав можуть вільно обертатися, якщо вони не вилучені з обігу або не обмежені в обігу. При цьому види об'єктів цивільних прав, які вилучені з обігу, та об'єктів цивільних прав, обмежених в обігу, мають бути прямо вказані в законі або визначені в порядку, встановленому законом.
Оборотоздатність об'єктів цивільних прав означає вчинення угод та інших не заборонених законодавством дій щодо таких об'єктів, спрямованих на передачу останніх у межах цивільного обороту. Тобто, обіг не слід звужувати виключно до переходу права власності.
Цивільне право розрізняє універсальне та сингулярне правонаступництво. При універсальному правонаступництві до правонаступника в результаті одного акта переходять всі права та обов'язки правоволодільця. Таке правонаступництво має місце при спадкуванні або при реорганізації юридичної особи. При сингулярному правонаступництві до особи переходять лише деякі права та обов'язки іншого Це стосується, наприклад, відчуження майна'.
Об'єкти, обмежені в обігу, — це об'єкти, які можуть належати тільки окремим учасникам цивільного обороту, або обіг таких об'єктів, їх придбання або відчуження може здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу. Статтею 4 Закону України "Про підприємництво" встановлено перелік товарів, реалізацію яких дозволяється здійснювати виключно після отримання у встановленому законодавством порядку відповідного дозволу — ліцензії. Згідно з вищенаведеним законом до таких видів діяльності належать торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10 вересня 1992 р. № 528 здійснювати будь-які операції з векселями дозволяється виключно юридичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності.
Вилученими з цивільного обороту вважаються об'єкти, які не можуть бути предметом угод та іншим чином переходити від одного суб'єкта до іншого в межах цивільного обороту. Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про підприємництво" визначені види діяльності, займатися якими мають право виключно державні підприємства.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" ядерні матеріали перебувають виключно у державній власності. Згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд" території природних заповідників є власністю народу України. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому законодавством України.
Такими об'єктами є земля, природні ресурси, нерухоме майно. Відповідно до п. 14 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності і розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 p. № 167/98 під час проведення розрахунків не допускається уступка вимоги та переведення боргу. Тобто такий об'єкт цивільних прав, як майнове право не може обертатися в цивільному обороті шляхом уступки вимоги.
Нарешті, слід сказати про необхідність вчинення певних дій для визнання об'єктом цивільних прав щодо окремих об'єктів. До таких об'єктів, наприклад, можна віднести нерухоме майно. При спорудженні нового будинку потрібно отримати акт введення в експлуатацію вказаного будинку, який є підставою для реєстрації права власності на будинок в уповноваженому державою органі. Тобто, держава своїм владним актом, яким є акт введення в експлуатацію, визнає такий об'єкт нерухомим майном.
Майновими відносинами є правові відносини, що пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном (речами). Наприклад, майновими відносинами є відносини права власності на землю, будинок, меблі, гроші.