- •2. Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин та його специфічні особливості
- •3. Наука цивільного права та її система.
- •4. Поняття, принципи та система цивільного законодавства
- •5. Цивільний кодекс України (зальна характеристика)
- •6. Дія норм цивільного права в часі та просторі
- •7. Роль судової практики в цивільному праві. Аналогія закону та аналогія права.
- •8. Поняття цивільних правовідносин, їх класифікація. Елементи цивільних правовідносин
- •9.Юридичні факти: поняття і класифікація. Юридичний склад
- •10. Поняття, загальні риси та зміст правоздатності фізичних осіб.Початок та кінець правоздатності фізичних осіб.
- •11. Дієздатність фізичної особи
- •12. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •13.Поняття місця проживання та його значення в цивільному праві.
- •14.Акти цивільного стану. Порядок виправлення та оскарження актового запису.
- •15. Правовий статус фізичної особи - підприємства.
- •16. Опіка й піклування
- •17. Поняття та ознаки юридична особа
- •18. Види юридичних осіб
- •19. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб.
- •20. Філії та представництва
- •21. Порядок та способи утворення Юридичних осіб
- •22. Порядок та способи припинення юридичних осіб.
- •23. Поняття та види господарських товариств.
- •24. Правове становище акціонерних товариств
- •25. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю
- •26. Правовий статус виробничого кооперативу
- •27. Держава і територіальні громади,як суб'єкти цивільного права
- •28. Поняття та види об'єктів цивільних правПоняття «майно» в цивільному праві
- •29. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей
- •30. Поняття та види цінних паперів
- •31. Поняття і види особистих немайнових прав
- •32. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •33. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •34. Поняття та види правочинів в цивільному праві
- •35. Умовні правочини
- •37. Поняття та види недійсних правочинів. Недійсність частини правочину.
- •38. Нікчемні правочини
- •39. Оспорювані правочини
- •40. Правові наслідки недійсності правочину
- •41. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків.
- •42. И 43.Поняття представництва та його види. Особливості комерційного представництва.
- •44. Передоручення. Здійснення правочинів з перебільшенням повноважень
- •45. Довіреність та її види. Форма та строк дії довіреності.
- •46. Припинення довіреності.
- •47. Захист цивільних прав від порушень. Порядок та способи захисту.
- •48. Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
- •49. Види цивільно-правової відповідальності.
- •50. Форми цивільно-правової відповідальності.
- •51. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •52. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
15. Правовий статус фізичної особи - підприємства.
Стаття 42 Конституції України передбачає право кожної людини на заняття підприємницькою діяльністю, що не заборонена законом. Підприємництво — це безпосередня самодіяльна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку, здійснювана фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством. При цьому підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади й органів місцевого самоврядування обмежується законом. Більш докладний перелік осіб, які не можуть займатися підприємницькою діяльністю, міститься у спеціальних актах законодавства.
Ст. 50 ЦК установлює, що право на здійснення не забороненої законом підприємницької діяльності має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Крім того право на здійснення підприємницької діяльності має також неповнолітня фізична особа. У цьому випадку неповнолітня особа набуває повну цивільну дієздатність (див. коментар до ст. 35 ЦК).
Як випливає зі змісту ст. 35 ЦК, підприємництвом може займатися особа, яка досягла 16 років, якщо є відповідна згода батьків (усиновителів). Така особа набуває повну цивільну дієздатність з моменту її державної реєстрації як підприємця. Необхідною умовою для здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація особи як підприємця у виконкомах міської чи районної ради, у містах Києва і Севастополя державної адміністрації за місцем діяльності чи проживання особи, якщо інше не передбачено законодавством України. Реєстрація фізичної особи як підприємця проводиться органами юстиції. Відмова у державній реєстрації, а також затримання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду. Свідчення про реєстрацію має бути видане протягом п'яти робочих днів.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 1 червня 2000 р. "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" органом ліцензування є орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, чи спеціально уповноважений орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності Згідно зі ст. 9 зазначеного закону, підлягають ліцензуванню 60 видів господарської діяльності.
Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.
Суд при вирішенні спору може застосувати до цих договорів правила про зобов'язання, пов'язані з підприємницькою діяльністю (ч. З ст. 50 ЦК). Фізична особа — підприємець відповідає по зобов'язаннях, пов'язаних з її діяльністю, усім своїм майном, за винятком майна, на яке відповідно до закону не можна звернути стягнення. Фізична особа — підприємець, що перебуває в шлюбі, відповідає по зобов'язаннях, пов'язаним з її діяльністю усім своїм особистим майном і часткою в праві спільної сумісної власності подружжя, що їй належатиме при поділі цього майна.
Якщо фізична особа — підприємець, визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яку використовувалося в підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.