- •України Підручник
- •Авторський колектив
- •§ 1. Поняття зобов'язального права
- •§ 2. Поняття та види зобов'язань
- •§ 3. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 4. Суб'єкти зобов'язань
- •Глава 31. Виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов'язання
- •§ 2. Суб'єкти та предмет виконання зобов'язання
- •§ 3. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Підтвердження виконання зобов'язання
- •Глава 32. Забезпечення виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття та способи забезпечення зобов'язань
- •32 Розділ VII
- •§ 2. Неустойка
- •2 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Порука
- •§ 4. Гарантія
- •§ 5. Завдаток
- •1 Ввр України.-1993.-№ 17.-Ст. 184.
- •48 Розділ VII
- •1 Сяюсаревсют н. Имущественный поручитель: поручитель или залогодатель? // Юридическая практика.-2002.-№ 13.-с. 10.
- •1 Ввр України. - 1993. - № 39. - Ст. 383.
- •60 Розділ VII
- •§ 7. Притримання
- •Глава 33. Припинення зобов'язання
- •§ 1. Поняття та види підстав припинення зобов'язання
- •§ 2. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою є правочинами
- •§ 3. Характеристика інших підстав припинення зобов'язань
- •Глава 34. Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання
- •§ 1. Загальні положення про порушення зобов'язання
- •§ 2. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •§ 3. Характеристика окремих правових наслідків порушення зобов'язання
- •§ 4. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •§ 5. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
- •§ 1. Поняття, функції і значення цивільно-правового договору
- •§ 2. Свобода договору
- •§ 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
- •§ 5. Укладення цивільно-правового договору
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •112 Розділ IX
- •118 Розділ IX
- •§ 2. Роздрібна купівля-продаж
- •1 Див.: Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (з наступними змінами // Відомості Верховної Ради України. - 2000.-№36.-Ст.299.
- •2 Див.: Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльно сті» від 23 березня 1996 р. (з наступ, змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№20.-Ст.82.
- •5 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Поставка
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •1 Про ціни і ціноутворення: Закон урср від 3 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради урср. - 1990. - № 52. - Ст. 650.
- •§ 5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •1 Шафир а. М. Вказ. Праця. - с 10.
- •3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що є технічними передумовами укла дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, див. Вище.
- •1 Корнем с. Юридическая природа энергоснабжения. - с. 118; Див. Також: Агар- ков м. М. Вказ. Праця. - с. 13-14.
- •1 Якість теплової енергії визначається температурою і тиском поданої води чи пару; якість електроенергії - напругою і частотою електроструму; якість газу, нафти - їх хімічним складом і тиском.
- •2 Див. Напр.: пп. 3.1.-3.4. Правил подачі та використання природного газу в народ ному господарстві України.
- •1 Див.: п. 3.1 Правил надання населенню послуг з газопостачання.; п. 38 Правил ко ристування електричною енергією для населення.
- •2 Див. Напр.: пп. 32, 33 Правил користування електричною енергією доля населен ня; пп. 9, 13 Правил надання населенню послуг з газопостачання.
- •3 Див.: п. 20 Правил користування електричною енергією для населення; п. 15 Пра вил надання населенню послуг з газопостачання.
- •§ В. Договір міни
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44.
- •6 «Цивільне право України», т. 2
- •Глава 37. Договір дарування
- •Глава 38. Договір ренти
- •§ 1. Поняття та ознаки договору ренти
- •§ 2. Види договорів ренти
- •§ 3 . Елементи договору ренти
- •§ 4. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
- •176 Розділ dc
- •Глава 39. Договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду)
- •§ 2. Елементи договору
- •§ 4. Припинення договору
- •Глава 40. Договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату1
- •§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- •7 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- •§ В. Договір лізингу1
- •216 Розділ X
- •Глава 41. Договір найму (оренди) житла
- •§ 1. Поняття договору найму (оренди) житла
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором найму житла
- •8 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Розірвання договору найму житла
- •Глава 42. Договір позички
- •230 Розділ X
- •Глава 43. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про підряд
- •236 Розділ XI
- •240 Розділ XI
- •242 Розділ XI
- •§ 2С Побутовий підряд
- •1 Відомості Верховної Ради України - 1994. - № 1. - Ст. 1.
- •2 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 38. - Ст. 315.
- •3 Урядовий кур'єр. -1994. - № 86 (діють із змінами): // Офіційний вісник України. - 1999.-№ 23.-Ст. 1048.
- •4 Офіційний вісник України. - 2000. - № 47. - Ст. 2053.
- •1 Брагинский м. И. Договор подряда и подобные ему договоры. - м.: Статут, 1999.-с. 92-93.
- •§ 3. Будівельний підряд
- •3Обов 'язання, що виникають у зв 'язку з виконанням робіт 251
- •1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // сп ссср. - 1987. -№4.-Ст. 19.
- •2 Див.-. Международное частное право / Сб. Нормат. Док.; Составитель н. Ю. Ерпы- лева.-м., 1994.-с. 181 та наступ.
- •30Б0в -язАння. Що виникають у зв'язку з виконанням робіт 253
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •Глава 44 договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору
- •1 Ввр. - 1999. - № 2-3. - Ст. 20; Закон діє у ред. Від 1 грудня 1998 р.
- •9 «Цивільне право України», т. 2
- •258 Розділ Xt
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •264 Розділ XI
- •§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •§ 1, Поняття послуги та договорів про надання послуг
- •Глава 46. Договір перевезення
- •§ 1. Загальні положення про перевезення
- •1 Ввр України. - 1994. -№ 51. - Ст. 446.
- •§ 2. Правова характеристика договорів перевезення
- •278 Розділ Xtt
- •§ Зо Відповідальність сторін за договором перевезення
- •Глава 47. Договір транспортного експедирування
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного експедирування
- •§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування
- •§ 4. Припинення договору транспортного експедирування. Цивільно-правова відповідальність сторін
- •Глава 48. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про зберігання
- •§ 2. Зберігання на товарному складі
- •§ 3. Спеціальні види зберігання
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.
- •2Я Розділ хті
- •1 Від «легітимація» - посвідчення права, повноваження.
- •300 РпдиїХп
- •Глава 49. Договір доручення
- •§ 1. Поняття та умови договору доручення
- •308 Розділ XII
- •§ 2. Зміст договору доручення та умови його виконання
- •312 Розділ хц
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 1. Поняття та умови договору комісії
- •§ 2. Зміст договору комісії та умови його виконання
- •318 Розділ XII
- •319 З0б0в -язання, що пов 'язаніз наданням послуг
- •322 Розділ XII
- •1 Офіційний вісник. України. - 1999. - № 33. - Ст. 1699.
- •324 Розділ хц
- •Глава 51. Договір управління майном
- •§ 1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони)
- •326 Розділ XII
- •330 Розділ XII
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •334 Роздії XII
- •§ 3. Припинення договору
- •Глава 52. Страхові зобов'язання
- •§ 1О Загальні положення про страхування
- •§ 2. Страхові зобов'язання: поняття, характеристика
- •§ 3. Учасники страхових зобов'язань
- •§ 4. Укладання договору страхування та його істотні умови
- •§ 5. Зміст страхового зобов'язання. Відповідальність сторін
- •Глава 53. Договір позики
- •1 Цк щодо договору позики встановлює більш тривалий пільговий строк порівняно із загальним пільговим строком, передбаченим ст. 530 цк.
- •Глава 54„ кредитний договір
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору
- •§ 2. Елементи та умови кредитного договору
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за кредитним договором
- •372 Розділ xIft
- •Глава 55. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •1 Словарь иностранных слов. - 18-е изд., стер. - м.: Рус. Яз., 1989. - с. 158.
- •2 Пункт 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націо нальній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління нбу від 12 листопада 2003 p.-№492.
- •2 Постанова правління нбу від 3 грудня 2003 р. «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами».
- •Глава 56. Договір банківського рахунка
- •Глава 57. Договір факторингу
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу
- •§ 2. Елементи та умови договору факторингу
- •396 Розділ хіп
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором факторингу
- •Глава 58. Порядок та форми безготівкових розрахунків
- •§ 1. Загальні положення про безготівкові розрахунки
- •§ 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •§ 3. Розрахунки за акредитивом
- •406 Розділ XIII
- •§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •410 Розділ XIII
- •§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •420 Розділ XIV
- •30Б0в 'язаннящодо розпоряджання правами... 421
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •422 Розділ XIV
- •1 Відомості Верховної Ради України . - 1994. - Jfe 7. - Ст. 36.
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 60. Договір комерційної концесії
- •§ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
- •430 Розділ XIV
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність за договором комерційної концесії
- •§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії Зміна договору комерційної концесії
- •Глава 61. Договір про спільну діяльність
- •1 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 304.
- •1 Большая советская энциклопедия. - 3-е изд. - м.: Изд-во «Советская энциклопе дия», 1976. - т. 23. - с. 509.
- •2 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 305.
- •444 Розділ XV
- •1 Збірник роз'яснень Вищого арбітражного суду України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1998. - № 3. - с 78-82.
- •2 Чубарое в. В. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. Ред. О. Н. Садыков. - м.: Юристь, 2004. - с. 731.
- •1 Иоффе о. С. Советское гражданское право (курс лекций). - л/. Изд-во лгу, 1961.-ч. II.-с.454.
- •Глава 62. Договір простого товариства
- •Глава 63. Засновницький договір
- •Глава 64. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Глава 65. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •§ 1. Поняття зобов'язання
- •462 Розділ XVI
- •§ 2. Елементи зобов'язання
- •Глава 66. Рятування здоров'я та життя
- •§ 2. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи
- •Глава 67. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 68 відшкодування шкоди
- •§ 1. Поняття і значення зобов'язань з відшкодування шкоди
- •484 Розділ XVI
- •§ 2. Підстави та умови виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої актами1 законодавчої та виконавчої влади
- •510 Розділ XVI
- •§ 6. Відшкодування шкоди,
- •512 Розділ XVI
- •§ 7. Відшкодування шксдн, завданої фізичними особами
- •З частковою або неповною цивільною дієздатністю,
- •Недієздатними, з вадами психічного чи фізичного стану
- •Та особами з обмеженою цивільною дієздатністю
- •1 Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 1. - Сг. 1.
- •514 Розділ XVI
- •516 Розділ XVI
- •§ 8. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •520 Розділ хм
- •1 Красавчиков о. А. Вказ. Праця. - с 34-66.
- •17 «Цивільне право України», т. 2
- •1 Советское гражданское право: Учеб. В 2-х т. / Под ред. О. А. Красавчикова. - м., 1985.-с. 388.
- •§ 9. Відшкодування ядерної шкоди
- •532 Розділ хм
- •§ 10. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт
- •§ 12. Відшкодування моральної шкоди
- •Глава 69. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
- •Глава 31. Виконання зобов'язання20
- •61057, Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8
§ 5. Завдаток
Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником в рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Завдаток може бути використаний при укладенні різних договорів, зокрема, купівлі-продажу, найму житлових приміщень, підряду тощо. Обмежень стосовно суб'єктного складу договору про встановлення завдатку ЦК не містить.
Виходячи з визначення, наданого законом, завдаток виконує три функції: платіжну, бо передається в рахунок належних за договором платежів; посвідчу вальну, оскільки сплата завдатку є доказом факту укладення основного договору (купівлі-продажу, найму тощо); та забезпечувальну, бо є способом стимулювання сторін до виконання зобов'язання та відшкодування їх інтересів у разі невиконання.
Платіжна функція виконується завдатком лише у разі належного виконання сторонами договірних зобов'язань. У випадку невиконан-
42
Розділ УП
чпкОВ -ЯЗЛЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 43
ня зобов'язань завдаток як засіб цивільно-правової відповідальності починає відігравати штрафну та компенсаційну роль.
Завдаток не завжди здатен виконувати і посвідчувальну функцію. Якщо договір у відповідності з вимогами актів цивільного законодавства підлягає державній реєстрації, передача завдатку не може розглядатися як безперечний факт підтвердження укладення договору, бо такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК), а, отже саме державна реєстрація договору -єдине підтвердження факту його укладення.
Забезпечувальна функція завдатку полягає у наступному. Коли за невиконання зобов'язання відповідальною є сторона, яка передала завдаток, він залишається у другої сторони; якщо ж за невиконання зобов'язання відповідальна сторона, яка отримала завдаток, вона зобов'язана повернути останній та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості.
Специфіка завдатку порівняно з іншими способами забезпечення проявляється у тому, що ним можуть забезпечуватися лише договірні грошові зобов'язання (ст. 570 ЦК). Він не може бути використаний для забезпечення деліктних зобов'язань, тих, що виникають з безпідставного збагачення.
Договір про завдаток завжди вчиняється у письмовій формі і вважається укладеним лише після виконання обов'язку з передачі предмета завдатку контрагентові. Тлумачення договору завдатку як реального є досить традиційним1. Іншої точки зору дотримується В. С. Ем. Він вважає: якщо сторони у договорі передбачили видачу завдатку, але не пов'язали момент його укладення з моментом передачі завдатку, то невидача останнього не може розглядатися як підстава для визнання договору неукладеним. А оскільки договір про завдаток є акцесорним, його виконання або невиконання (видача чи невидача завдатку) не можуть бути фактами, що визначають долю основного зобов'язання, забезпеченого завдатком, і впливають на його дійсність2.
Від завдатку слід відрізняти аванс - повний або частковий платіж за договором. Згідно зі ст. 570 ЦК, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Аванс, як і завдаток, виконує посвідчувальну та платіжну функції, але не є способом забезпечення виконання зобов'язання. Якщо сторона, що одержала аванс, не виконала своїх зобов'язань, інша сторона має право вимагати лише повернення авансу, а не сплати його подвійної суми. І, навпаки, якщо відповідальною за невиконання зобов'язання буде сторона, що передала аванс, вона має право вимагати його повернення. Завдаток за своїми наслідками може бути прирівняний до авансу (тобто підлягає поверненню) лише
1 Брагинский М. И., Витрянский В. В. Вказ. праця. - С. 486.
2 Гражданское право: В 2-х томах. - Т. П. Полутом І: Учеб. / Отв. ред. Е. А. Суха нов. - 2-е изд. - М.: БЕК, 2003. - С. 62.
при наявності наступних обставин: 1) у випадку припинення зобов'язання до початку його виконання; 2) внаслідок неможливості його виконання (наприклад, у разі випадкового знищення майна, що підлягало передачі за договором).
Завдаток щодо збитків, за загальним правилом, має заліковий характер, тобто збитки підлягають відшкодуванню з урахуванням суми (вартості) завдатку. Однак у договорі сторони можуть домовитися, що у разі невиконання зобов'язання їх відповідальність буде обмежена лише сумою завдатку. В цьому випадку право на відшкодування збитків, не покритих сумою завдатку, не виникає. Викладене дозволяє зробити висновок, що завдаток має певну схожість з неустойкою. Однак різниця між неустойкою та завдатком полягає у тому, що, по-перше, завдаток сплачується у момент укладення договору, а неустойка тільки ним визначається; по-друге, неустойка може бути зменшена за рішенням суду, що зовсім неможливо стосовно завдатку.
Втрата завдатку особою, яка його видала, або сплата подвійної суми завдатку особою, котра його отримала, не припиняють зобов'язання, забезпеченого завдатком, та відповідно не звільняють вказаних осіб від необхідності його виконання. У той же час немає ніяких перешкод для використання завдатку як відступного (ст. 600 ЦК). Для цього необхідно, щоб сторони своєю домовленістю, у тому числі і у тексті договору, який забезпечується завдатком, встановили, що їх зобов'язання може бути припинено наданням (замість його виконання) відступного і що таким буде грошова сума (або рухоме майно), які внесені як завдаток, або передача контрагенту грошової суми (рухомого майна), що складає подвійну суму завдатку, якщо відступає від договору сторона, котра отримала завдаток. У цьому випадку контрагент сторони, яка використала своє право відступитися, не матиме право вимагати відшкодування збитків, бо з передачею відступного зобов'язання припиняється1.
§ в. Застава
Застава - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, при якому кредитор-заставодержатель має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
В умовах ринкової економіки застава є одним з найпоширеніших використовуваних інструментів забезпечення. Вона ефективно стимулює боржника до належного виконання своїх зобов'язань (побоюванням втрати майна), а у разі їх невиконання є дієвим способом задоволення інтересів кредитора. Забезпечувальна дія застави полягає
1 Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положения. - М.: Статут, 1997. -С. 4І5; Шилохвост О. Ю. Отступное в гражданском праве России. -М.: Статут, 1999. - С 240-245.
44
Розділ VII
ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 45
у тому, що, по-перше, зі всієї майнової маси боржника виділяється конкретне майно, на яке у разі невиконання боржником забезпеченого зобов'язання може бути звернено стягнення; і, по-друге, кредитор-заставодержатель має можливість задовольнити свої вимоги переважно перед іншими кредиторами боржника. Отже, застава «захищає» кредитора одночасно і від боржника, і від інших кредиторів боржника.
Термін «застава» використовується і у інших галузях права. Поряд з цивільно-правовою заставою існує «податкова», «кримінально-процесуальна», «митна», «виборча» застави. Безумовно, інститути застави галузей публічного права мають специфіку та свою сферу застосування. Використання ж єдиного терміна різними галузями права може бути пояснене лише змістовністю слова «застава». У словнику С. І. Ожегова1 виділяється три його значення: 1) передача майна у забезпечення зобов'язання (під позику); 2) річ, яка надана під забезпечення; 3) доказ, забезпечення будь-чого. Саме підхід до застави як до забезпечення будь-чого дозволяє використовувати термін «застава» у різних галузях права. Отже, і у приватному, і у публічному праві цей інститут виконує одну й ту саму забезпечувальну функцію. Різниця полягає лише у тому, що в першому випадку забезпечуються інтереси приватної особи (нею може бути і суб'єкт публічного права, що вступає у приватно-правові відносини), а у другому - інтереси держави та суспільства в цілому.
Цивільно-правова застава може виникати на підставі закону, договору та судового рішення (ст. 574 ЦК). Стосовно «законної» застави слід зазначити, що закон як такий не може бути підставою для виникнення будь-якого зобов'язання. Правові норми самі по собі не породжують, не змінюють і не припиняють цивільних правовідносин. Для цього необхідне настання передбачених правовими нормами обставин, що називаються юридичними фактами. У свій час О. О. Красавчиков слушно зауважував, що поняття правовідносин із закону повинно бути викорінене у науці цивільного права: закон не є безпосередньою підставою руху конкретних правовідносин у спеціальному сенсі. Він стоїть над кожним правовідношенням, визнаючи ті чи інші факти за підстави руху правовідносин. Закон - це загальна і обов'язкова передумова динаміки правових зв'язків, але не окрема їх основа подібно до договору чи делікту2. Отже, «законна» застава виникає не із закону як такого, а у зв'язку з настанням певних юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення права застави. Так, у разі продажу товару в кредит з моменту його передання і до оплати останнього продавцю належить право застави на цей товар (ч. 6 ст. 694 ЦК); у ра-
1 Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70 000 слов/ Под ред. Н. Ю. Шведовой. - 23-е изд. -М.: Рус. язык. - 1991. - С. 213.
2 Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. - М.: Го- сюриздат, 1958.-С. 181
зі передання земельної ділянки або іншого нерухомого майна під виплату ренти одержувач ренти набуває право застави на це майно (ч. 1 ст. 735 ЦК); морський перевізник набуває право застави на вантаж, переданий йому в забезпечення провізних платежів (ст. 164 Кодексу торговельного мореплавства)1.
До «законної» застави застосовуються положення ЦК щодо застави, яка виникає на підставі договору, коли інше не встановлене законом.
Згідно зі ст. З Закону «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р.2 заставою може забезпечуватися будь-яке зобов'язання (договір позики, купів-лі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо). Законодавець не надає виключного переліку вказаних зобов'язань, а лише підкреслює, що воно повинно бути дійсним, тобто таким, яке відповідає вимогам закону, не фіктивним і не погашеним давністю. Зобов'язання, яке забезпечується заставою, називається основним зобов'язанням. Заставне зобов'язання є акцесорним (додатковим) до основного. Воно залежить від основного, обслуговує його, а тому завжди наслідує його долю. Залежність застави від основного зобов'язання проявляється у наступному. По-перше, визнання недійсності основного зобов'язання тягне за собою й недійсність застави, при цьому підстави недійсності основного зобов'язання не мають ніякого значення. По-друге, застава зберігає силу у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається відступлення заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виникає із забезпеченого зобов'язання, на третю особу (ч. 2 ст. 27 Закону «Про заставу»). По-третє, припинення основного зобов'язання тягне припинення забезпечувального (ч. 1 ст.593 ЦК).
Заставою можуть забезпечуватися і вимоги, які виникнуть у майбутньому (ст. 573 ЦК). Коли мова йде про забезпечення майбутніх вимог, мається на увазі: 1) забезпечення умовних (з відкладальною умовою) правочинів, у яких права та обов'язки сторін виникають або припиняються залежно від настання певної обставини, стосовно котрої невідомо: настане вона чи ні; 2) забезпечення зобов'язань, які можуть виникнути між заставодержателем і заставодавцем, за умови визначення їх суті, розміру і строку виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 589 ЦК застава забезпечує вимогу кредитора-заста-водержателя у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Предметом застави може бути будь-яке майно (речі, гроші, цінні папери, майнові права), за винятком тих обмежень, що встановлюються законом. Зокрема, не може бути заставлене: 1) майно, вилучене з
1 Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 47-52. - Ст. 349.
2 ВВР України. - 1992. - № 47. - Ст. 642.
46
Розділ VII
■ЮБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
47
цивільного обороту; 2) національні культурні та історичні цінності, які є об'єктами державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини; 3) інше майно, застава якого прямо заборонена законом. Крім того, не можуть бути заставлені вимоги, що мають особистий характер (наприклад, вимоги про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадянина).
Закон передбачає можливість застави так званого «майбутнього майна» - речей та майнових прав, які заставодавець набуде після укладення угоди про заставу (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Права заставодержателя на річ, яка є предметом застави, поширюються на й приналежності, якщо інше не встановлене договором. І, навпаки, за загальним правилом, право застави не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна.
Іноземна валюта може бути заставлена з урахуванням чинного законодавства про валютне регулювання і валютний контроль. Згідно з п. «г» ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р.1 використання резидентами та нерезидентами іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави вимагає надання Національним банком індивідуальної ліцензії на період, необхідний для здійснення такої разової валютної операції.
Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою всіх співвласників (ст. 578 ЦК). Застава частки у спільній частковій власності взагалі забороняється: майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути самостійним предметом застави за умови виділення його у натурі (ч. 2 ст. 6 Закону «Про заставу» та ч. 2 ст. 6 Закону «Про іпотеку»). Сторонами договору застави єзаставодержатель—кредитор за основним зобов'язанням та заставодавець - особа, яка надає майно у заставу. Кредитор-заставо-держатель набуває заставне право на заставлене майно. Отже, річ, яка є власністю однієї особи, стає обтяженою на користь іншої. Тому кре-дитора-заставодержателя інакше називають обтяжувач, а право застави, яке йому належить, забезпечувальним обтяженням.
Укладати договір застави можуть фізичні особи, юридичні особи, держава, інші суб'єкти публічного права. Законом можуть бути встановлені обмеження щодо можливості певних суб'єктів виступати за-ставодержателями чи заставодавцями майна. Наприклад, у договорі застави земельної ділянки заставодержателем має бути лише банк, що відповідає вимогам, які встановлені законом, а заставодавцями -фізичні та юридичні особи, котрим земельні ділянки належать на праві власності (ст. 133 Земельного кодексу). Також не можуть бути за-