- •Вп нуБіП україни
- •Тема 1. Життєвий цикл програмних продуктів та архітектура, теорія і методи програмування. 7
- •Тема 7. Corba - технологія . 70
- •Тема 12. Тестування та налагодження програмних застосувань. 120
- •Поняття життєвого циклу програмного продукту.
- •Основні процеси життєвого циклу програмного продукту.
- •1.3. Допоміжні основні процеси (що підтримують) процеси життєвого циклу програмного продукту
- •1.4. Організаційні процеси життєвого циклу програмного продукту
- •1.5. Взаємозв'язок між процесами життєвого циклу програмного продукту
- •Лекція № 2
- •2.2. Визначення вимог до програмних продуктів.
- •2.3. Функціональні вимоги. Експлуатаційні вимоги.
- •2.3. Функціональна специфікація програмного засобу.
- •2.4. Вибір архітектури програмного забезпечення. Структура і формат даних.
- •2.5. Вертифікація -статичні, напівстатичні і динамічні структури. Класифікація структур даних.
- •2.6. Прості структури даних.
- •2.7. Статичні структури даних. Напівстатичні структури даних.
- •2.8. Динамічні структури даних
- •Лекція № 3
- •3.1. Загальна характеристика і компоненти проектування.
- •3.2. Еволюція розробки програмного продукту.
- •3.3. Структурне програмування. Об'єктно-орієнтоване проектування.
- •3.4. Збирані метрики, використовувані методи, стандарти і шаблони.
- •Лекція № 4
- •Зародження об' єктної моделі.
- •4.2. Об' єктно - орієнтований аналіз, дизайн і проектування.
- •4.3. Парадигми програмування.
- •4.4. Нові концепції програмування.
- •4.5. Об'єктно-орієнтоване програмування.
- •4.6. Уніфікована мова моделювання. Мови і платформи розробки.
- •4.7. Засоби розробки програмного забезпечення. Оптимальний порядок вивчення топ.
- •4.8. Об'єктно-орієнтований підхід. Характеристики об'єктно-орієнтованих мов
- •Лекція № 5
- •5.1. Особливості моделі клієнт сервер в sql Server.
- •5.2. Архітектура sql Server. Огляд компонентів і можливостей sql Server 7.0
- •5.3. Transact - sql. Додатки командного рядка. Додатки з графічним інтерфейсом
- •5.4. Архітектура баз даних. Реляційні особливості sql Server
- •Лекція № 6
- •План лекції
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •6.1. Вступ до компонентного програмування.
- •6.2. Основні поняття com технологій.
- •6.3. Інтерфейс com - об' єктів.
- •6.4. Ідентифікатори, використовувані в сом технології
- •Лекція № 7
- •7.1. Технологія corba.
- •7.2. Середовище Delphi. (смирнов 67)
- •7.3. Corba технології при програмуванні в середовищі Delphi.
- •7.4. Елементи ActiveX, що управляють.
- •Лекція № 8
- •8.1. Деякі теоретичні відомості про uml - уніфіковану мову моделювання.
- •8.2. Призначення мови uml.
- •8.3. Загальна структура мови uml.
- •8.4. Загальні відомості про пакети в мові uml. Основні пакети метамоделі мови uml.
- •8.5. Специфіка опису метамоделі мови uml.
- •8.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •Лекція № 9
- •9.1. Саsе - технології та саsе -засоби проектування.
- •9.2.Класифікація case -засобів.
- •9.3.Етапи створення інформаційних систем.
- •9.4.Моделі життєвого циклу програмного забезпечення іс
- •9.5.Особливості проектування інформаційних систем
- •Лекція № 10
- •10.1.Основні поняття про надійність програмних продуктів і методи її забезпечення.
- •10.2. Методи забезпечення надійності на різних етапах життєвого циклу розробки програмного продукту.
- •10.3. Інструменти, що забезпечують надійність програмних продуктів. План забезпечення надійності.
- •10.4. Основні поняття і показники надійності програмних засобів.
- •10.5. Дестабілізуючі чинники і методи забезпечення надійності функціонування програмних засобів.
- •Лекція № 11
- •11.1. Нормативні документи по стандартизації і відіа стандартів.
- •11.2. Стандарти в області програмного забезпечення.
- •11.3. Загальна характеристика стану в області документування програмних засобів.
- •11.4. Єдина система програмної документації гост 19.101-77 еспд.
- •11.5. Види програм і програмних документів.
- •11.6.Стадії розробки. Загальні вимоги до програмних документів. Технічне завдання.
- •11.7.Опис програми. Записка пояснення.
- •11.8.Керівництво системного програміста. Вимоги до змісту і оформлення.
- •11.9.Керівництво програміста. Керівництво оператора. Опис мови.
- •Лекція № 12
- •12.1. Основні визначення. Економіка тестування.
- •12.2. Тестування програми як "чорного ящика". Тестування програми як "білого ящика".
- •12.3. Аксіоми (принципи) тестування.
- •12.4. Філософія тестування.
- •12.5. Тестування модулів.
- •12.6.Покрокове тестування. Висхідне тестування. Низхідне тестування.
- •12.7.Метод "великого стрибка". Метод сандвіча. Модифікований метод сандвіча.
- •12.8.Комплексне тестування. Проектування комплексного тіста. Виконання комплексного тіста.
- •Лекція № 13
- •13.2. Серия стандартов isо 9000
- •13.4. Процес сертифікації програм на базі інформації про їх використання.
- •13.5. Супровід програм.
- •13.6.Види програмних документів. Записка пояснення.
- •13.7.Посібник користувача.
- •13.8.Керівництво системного програміста.
- •13.9. Атестація програмних засобів.
9.4.Моделі життєвого циклу програмного забезпечення іс
Поняття моделі життєвого циклу розробки програмного продукту. Огляд існуючих моделей
Під моделлю життєвого циклу розробки ПП розуміється структура, що визначає послідовність виконання і взаємозв 'язку процесів, дій і завдань, що виконуються упродовж життєвого циклу розробки Пп. Модель життєвого циклу залежить від специфіки і складності виконуваного проекту, а також від умів, в яких створюється і функціонуватиме ПП.
Стандарт ISO/IEC 12207 не пропонує конкретні модель життєвого циклу і методи розробки Пп. Положення стандарту є загальними для будь-яких моделей життєвого циклу, методів і технологій розробки ПП.
Стандарт описує структуру процесів життєвого циклу ПП, але не уточнює, як виконати дії і завдання, включені в ці процеси.
Модель життєвого циклу будь-кого конкретного ПП визначає характер процесу його створення, який є сукупністю впорядкованих в часі, взаємозв 'Язаних і об' єднаних в етапи робіт, виконання яких необхідно і достатньо для створення ПП, відповідного заданим вимогам. Під етапом розробки ПП розуміється частина процесу створення ПП, обмежена деякими часовими рамками і що закінчується випуском конкретного продукту (моделей ПП, програмних компонентів, документації), визначуваного заданими для цієї стадії вимогами. Етапи створення ПП виділяються з міркувань раціонального планування і організації робіт, що закінчуються заданими результатами (див. гл. 2).
Найбільшого поширення набули наступні моделі життєвого циклу розробки ПП :
каскадна модель, або "водоспад" (Waterfall model); V -образная модель (V - shaped model); модель прототипирования (Prototype model); модель швидкої розробки додатків, або RAD -модель (RAD - Rapid Application Development model);
багатопрохідна модель (Incremental model); спіральна модель (Spiral model).
Короткі характеристики кожної з перерахованих моделей приведені в таблицю. 3.1.
Таблиця 3.1
Моделі життєвого циклу розробки програмного продукту
Назва |
Характеристики |
Каскадна модель |
Прямолінійна і проста у використанні. Потрібний постійний суворий контроль за ходом роботи. Програмне забезпечення, що розробляється, не доступне для змін |
Модель У-образная |
Проста у використанні. Особливе значення надається тестуванню і порівнянню результатів фаз тестування і проектування |
Модель прототипирования |
Створюється "швидка" часткова реалізація системи до складання остаточних вимог. Забезпечується зворотний зв'язок між користувачами і розробниками в процесі виконання проекту. Використовувані вимоги не повні |
Модель швидкої розробки додатків |
Проектні групи невеликі (3 .7 чоловік) і складені з висококваліфікованих фахівців. Зменшений година циклу розробки (до 3 мес) і поліпшена продуктивність. Повторне використання коду і автоматизація процесу розробки |
М ногопроходная модель |
Швидко створюється працююча система. Зменшується можливість внесення змін в процесі розробки. Неможливий перехід від поточної реалізації до нової версії протягом побудови поточної часткової реалізації |
Спіральна модель |
Охоплює каскадну модель. Розчленовує фази на менші частини. Дозволяє гнучко виконувати проектування. Аналізує риски і управляє ними. Користувачі знайомляться з ПП на більше ранньому етапі завдяки прототипам |