- •Предмет, завдання і методологія біотехнології рослин
- •Історія розвитку методу культури клітин, тканин та органів рослин
- •Організація і обладнання біотехнологічної лабораторії
- •Посуд, інструменти і матеріали
- •Миття посуду
- •Методи стерилізації посуду
- •Методи стерилізації інструментів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Живлення культури тканин
- •Мінеральне живлення
- •Вуглеводневе живлення
- •Вітаміни
- •Стимулятори росту
- •Фітогормони
- •Рослинні екстракти
- •РН – середовища
- •Приготування живильних середовищ
- •Стерилізація живильних середовищ
- •Стерилізація рослинного матеріалу
- •Контрольні запитання і завдання
- •Культура ізольованих органів і зародків
- •Контрольні запитання і завдання
- •Культура ізольованих клітин і тканин
- •Культура калюсних тканин
- •Особливості калюсних клітин
- •Генетика калюсних клітин
- •Культура клітинних суспензій
- •Культивування ізольованих клітин
- •Методи оцінки результатів
- •Мікроклональне розмноження рослин
- •Методи мікроклонального розмноження рослин
- •Етапи мікроклонального розмноження рослин
- •Контрольні запитання і завдання
- •Кріоконсервація клітин рослин
- •Контрольні запитання і завдання
- •Клітинна селекція
- •Спонтанні та індуковані мутанти
- •Контрольні запитання і завдання
- •Культура рослинних клітин і речовини вторинного синтезу
- •Фактори, які впливають на вихід продуктів
- •Компоненти середовища
- •Фізичні фактори
- •Селекція і відбір
- •Утворення вторинних речовин в культурах рослинних тканин
- •Глікозиди
- •Контрольні запитання і завдання
- •Культура ізольованих протопластів і соматична гібридизація
- •Виділення і очистка ізольованих протопластів картоплі
- •Виділення протопластів із мезофілу листка
- •Виділення протопластів із культури клітин
- •Культивування ізольованих протопластів
- •Умови культивування протопластів
- •Злиття ізольованих протопластів
- •Селекція соматичних гібридів
- •Генетична трансформація
- •Вектори для генетичної трансформації рослин
- •Плазміди агробактерій як вектори для трансформації
- •Вектори на основі днк-вмісних вірусів рослин
- •Методи перенесення чужинних генів у рослини
- •Трансгени і екологія
- •Контрольні запитання і завдання
- •Практичний курс Приготування і стерилізація живильних середовищ
- •Таблиця 8
- •Робота 1. Приготування маточних розчинів для середовища Мурасиге і Скуга (мс)
- •Робота 2. Приготування середовища Мурасиге і Скуга (мс). Стерилізація середовища автоклавуванням
- •Робота 3. Стерилізація рідких середовищ пропусканням через бактеріальний фільтр (холодна стерилізація)
- •Стерилізація рослинного матеріалу Робота 4. Стерилізація насіння і вирощування асептичних рослин
- •Робота 5. Стерилізація бульб, коренеплодів і кореневищ
- •Робота 6. Стерилізація листків
- •Робота 7. Стерилізація меристем
- •Калюсна культура Робота 8. Отримання первинного калюсу із різних експлантатів асептичних рослин
- •Робота 9. Дослідження явища фізіологічної полярності
- •Робота 10. Отримання перевивної калюсної культури
- •Робота 11. Дослідження впливу співвідношення ауксин:цитокінін у живильному середовищі на ріст калюсної тканини та її тип
- •КлітиннА суспензіЯ Робота 12. Отримання клітинної суспензії з калюсної тканини
- •Мікроклональне розмноження рослин Робота 13. Мікроклональне розмноження рослин живцями
- •Робота 14. Стебловий органогенез із листкових дисків тютюну
- •Таблиця 15 Середовища для мікроклонального розмноження тютюну та моркви (1 л середовища)
- •Робота 15. Ризогенез із листкових дисків тютюну
- •Робота 16. Прямий ембріогенез
- •Хід роботи
- •Робота 17. Непрямий ембріогенез
- •Культура ізольованих протопластів вищих рослин Робота 18. Виділення і культивування ізольованих протопластів вищих рослин
- •Словник термінів
- •Список літератури
Калюсна культура Робота 8. Отримання первинного калюсу із різних експлантатів асептичних рослин
Мета роботи: отримати калюсну тканину із експлантатів листкового, стеблового, черешкового і міжвузлового походження; порівняти частоту калюсоутворення на експлантатах різного походження.
Матеріали і обладнання: асептичні рослини картоплі, гвоздики або тютюну, чашки Петрі зі стерильним середовищем для калюсу ( табл. 8 ), стерильні чашки Петрі, скальпелі, пінцети, леза, спирт, спиртівка, ламінар-бокс, парафілм.
ХІД РОБОТИ
1. Стерильним пінцетом витягти рослину із пробірки (картопля, гвоздика) або баночки (тютюн) і помістити її у стерильну чашку Петрі.
2. Підтримуючи рослину пінцетом, скальпелем розрізати її на експлантати: стебло, міжвузля, листок і черешок ( 5-10 мм ).
На листках зробити додаткові надрізи.
3. Експлантати помістити у чашки Петрі з калюсогенним середовищем.
4. Закрити чашку. Підписати.
5. Чашки з рослинним матеріалом культивувати у термостаті при температурі 250+10С.
6. Через 25-30 днів провести візуальне визначення частоти калюсоутворення на експлантатах.
Результати записати у таблицю 12.
Таблиця 12
№ п/п |
Тип експлантата |
Загальна кількість експлантатів |
Кількість експлантатів, що утворили калюс |
Індекс росту | |
штук |
% | ||||
|
|
|
|
|
|
Робота 9. Дослідження явища фізіологічної полярності
Полярність - це фізіологічна нерівноцінність протилежних полюсів певної клітини, органа або цілої рослини. У рослин вона виникла як наслідок нерівномірного впливу факторів навколишнього середовища на різні частини рослини. Полярність властива всім рослинним організмам, але найбільшого розвитку досягла у вищих рослин. Найяскравіше полярність виявляється при вкоріненні живців: на верхньому кінці живця розвиваються бруньки, а на нижньому кінці утворюються корені незалежно від положення живця в просторі. Мабуть, у зв’язку з цим калюс утворюється більш інтенсивно на боці експлантата, який на материнській рослині обернений до кореня, тому при отриманні калюсу на фрагментах стебла, шматочках кореня моркви експлантати поміщають на агар апікальною стороною. У разі ізолювання експлантата із бульб (топінамбур, картопля) полярність не має суттєвого значення. Для повного виключення впливу полярності експлантати бульб можна поміщати на середовище тангентально. Крім цього, якщо шматочок тканини досить великого розміру, його варто поміщати в середовище апікальним кінцем, при невеликих розмірах експлантата дотримання умов полярності стає менш важливим.
Мета роботи: ознайомитись із явищем фізіологічної полярності при культивуванні рослинних тканин in vitro.
Матеріали і обладнання: коренеплоди моркви, чашки Петрі зі стерильним середовищем для калюсу №2 ( табл.8 ), стерильні чашки Петрі, скальпелі, пінцети, пробкові свердла, спирт, спиртівка, ламінар-бокс, парафілм.
ХІД РОБОТИ
1. Простерилізувати коренеплоди моркви (робота 5).
2. Стерильним пробковим свердлом вичленити циліндр тканини: там, де гладкий зріз - апікальний кінець, а де надірваний – базальний.
3. Циліндр тканини скальпелем порізати на диски товщиною 1,5-2 мм.
4. Частину дисків помістити на середовище для калюсогенезу апікальною стороною донизу, а другу частину - помістити на середовище базальною стороною донизу.
5. Чашки Петрі з рослинним матеріалом культивувати у термостаті при 250+10С.
6. Через 5-6 тижнів порівняти частоту калюсоутворення на експлантатах моркви у першому та другому варіантах досліду. Частоту калюсоутворення визначають як відсоток експлантатів, які утворили калюс від загальної кількості експлантатів.
Результати записати у таблицю 13.
Таблиця 13
№ п/п |
Положення експлантата на середовищі |
Загальна кількість експлантатів (штук) |
Частота калюсоутворення (%) |
|
|
|
|