- •Державне регулювання інноваційної діяльності
- •Основні функції державних органів.
- •3.Прямі та непрямі методи державної підтримки інноваційного підприємства.
- •Тема 6. Організаційні форми забезпечення розвитку інноваційної діяльності
- •6.1. Підтримання інноваційного підприємництва шляхом створення бізнес-інкубаторів
- •6.2. Організаційні форми інтеграції науки та виробництва
- •Типовий склад учасників технопарку та їхній внесок у технопарку
- •Функції органів управління технопарком
- •Обсяги реалізованої інноваційної продукції у період 2000-2009 роки. (тис. Грн.)
- •6.3. Міжфірмова кооперація щодо здійснення інноваційного процесу
- •Мотиви участі японських фірм в організації спільних підприємств
- •Список використаних джерел
- •Домашнє завдання
- •12 Концепція подальшого розвитку інноваційної діяльності в Україні. // http://www.Minindustry.Crimea-portal.Gov.Ua/rus/downloads/koncep.Doc
- •14 Концепція подальшого розвитку інноваційної діяльності в Україні. // http://www.Minindustry.Crimea-portal.Gov.Ua/rus/downloads/koncep.Doc
Функції органів управління технопарком
Органи управління технопарком |
Функції органів управління |
Збори учасників (Загальні збори акціонерів) |
|
Наглядова рада |
представлення інтересів учасників у період між проведенням загальних зборів, контроль і регулювання діяльності Генеральної дирекції |
Ревізійна комісія |
контроль за фінансово-господарською діяльністю Генеральної дирекції технопарку |
Науково-технічна рада (Експертна рада) |
|
Генеральна дирекція |
безпосередня організація діяльності технопарку, крім того, що належить до компетенції загальних зборів та Наглядової ради |
Основна перевага технопарку полягає в тому, що в його межах здійснюється повний цикл інноваційного процесу. В технопарку досягається зближення (поєднання) необхідної для наукових досліджень виробничої бази промислових підприємств та інтелектуальних ресурсів (наукового потенціалу) науково-дослідних організацій та вищих навчальних закладів. Зближення науки і виробництва прискорює процеси передавання науково-технічних знань, отриманих під час фундаментальних та прикладних наукових досліджень, у виробництво, що, зрештою, сприяє скороченню тривалості інноваційного циклу.
Перший технопарк, який став відомим завдяки досягненням у розвитку наукоємного сектору промисловості – напівпровідникової електроніки, був створений на початку 50-х років минулого століття на базі Стенфордського університету (США, штат Каліфорнія). У цьому технопарку починали свою діяльність такі відомі тепер фірми як «Hewlett-Packard», «Polaroid».
Результати розроблень малих підприємств Стенфордського технопарку дали початок бурхливому розвитку електронної промисловості в регіоні його місцезнаходження. Оскільки базовим матеріалом для напівпровідникової електроніки є кремній, цю місцевість почали називати Кремнієвою (Силіконовою) долиною (Silicon valley)5. Згодом на базі Стенфордського технопарку виник технополіс «Силіконова долина»6.
Бурхливий розвиток технопарків в США припадає на 80-і роки минулого столття. Зараз у США існує понад 160 технопарків (більше 30% загальної кількості технопарків у світі)7.
В Європі технопарки з’явилися на початку 1970-х років. Одними з найперших були Дослідний парк Університету Херіот-Уатт в Единбурзі; науковий парк Трініті-коледж у Кембриджі; Левен-ла-Нев у Бельгії; Софія-Антиполіс у Ніцці та Зона наукових і технічних нововведень і виробництва (ZIRST) в Греноблі. Вони повторили ранню модель технопарків США, особливість якої – наявність одного засновника, а провідний вид діяльності – надання землі в оренду власникам наукоємних фірм8.
Подібно до США, бурхливий розвиток технопарків в Європі розпочався лише 1980-ми роками. На теперішній час у всій Європі налічується більш як 260 технопарків9. Зокрема, у Німеччині понад 100 технопарків, у Великій Британії – близько 40 одиниць10.
У 1980-х роках технопарки почали створювати в Канаді, Сінгапурі, Австралії, Бразилії, Індії, Малайзії, Китаї та багатьох інших країнах11. У Китаї створено 53 національні технопарки, в Індії – 30 технопарків12. Активно розвиваються технопарки в Індонезії, Південній Кореї та на Тайвані.
Японська модель інтеграції науки та виробництва передбачає будівництво нових міст – технополісів13, в яких зосереджені наукові дослідження та наукомістке промислове виробництво у передових галузях.
У багатьох постсоціалістичних країнах також активно створюються технопарки, зокрема в Росії налічується більш як 70 технопарків14, в Угорщині – 35, в Чехії – 20 [3 Волков, с. 96].
В Україні технопарки почали створювати наприкінці минулого століття. Першими вітчизняними технопарками є технологічний парк «Інститут монокристалів» (м. Харків) і технологічний парк «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона» (м. Київ), характеристику яких представлено на рис. 6.4 та 6.5. За даними Міністерства освіти і науки України15, у 2010 ріці в Україні було шістнадцять технопарків, з яких зареєстровано дванадцять. До останніх, окрім вказаних вище, належать також технопарки “Напівпровідникові технології та матеріали, оптична електроніка та сенсорна техніка” (м. Київ), “Вуглемаш” (м. Донецьк), “Інститут технічної теплофізики” (м. Київ), ”Укрінфотех” (м. Київ), “Інтелектуальні інформаційні технології” (м. Київ), “Київська політехніка” (м. Київ), “Текстиль” (м. Херсон), “Агротехнопарк” (м. Київ), “Яворів” (Львівська обл.), “Машинобудівні технології” (м. Дніпропетровськ).
За даними Міністерства освіти і науки України16, наведений нижче короткий аналіз процесу становлення в Україні технопарків засвідчує зниження динаміки їх розвитку та функціонування, хоча практика роботи технопарків упродовж останніх дев’яти років підтверджує доцільність та ефективність їх в активізації інноваційної діяльності.
У рамках виконання інноваційних проектів технологічних парків від 2000-го до 2009 року обсяг реалізованої інноваційної продукції становив 12,17 млрд. грн (табл. 6.5). У 2009 році загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції дорівнює 341,717 млн. грн., що на 509,79 млн. гривень менше, ніж у 2008 році. Динаміка зменшення обсягів реалізованої інноваційної продукції відображає припинення державної підтримки технологічних парків.
Таблиця 6.5