Функції управлінської діяльності в міжнародних корпораціях

№	Функції менеджменту	Національні компанії	Транснаціональні компанії
1	Планування
1.1	Аналіз середовища за витратами, можливостями	Національний ринок	Світовий ринок
1.2	Потенційні конфлікти корпоративних цілей з економічними й політичними інтересами країн	Однієї країни	Багатьох країн
2	Організація
2.1	Характеристика організаційної структури	Орієнтація на внутрішні операції	Глобальна структура
2.2	Погляди на владу	Подібні	Різні
3	Укомплектування штату
3.1	Джерела управлінських талантів	Національний ринок праці	Світовий ринок праці
3.2	Орієнтація менеджерів	Переважно етноцентризм	Геоцентризм
4	Керівництво
4.1	Лідерство і мотивація	Формуються однією культурою	Формуються різними культурами
4.2	Комунікативні лінії	Порівняно короткі	Мережі з великою відстанню
5	Контроль
5.1	Система звітності	Єдині вимоги однієї країни	Різні вимоги багатьох країн
5.2	Система обліку

Як видно з таблиці, функції менеджменту в міжнародних компаніях мають істотні відмінності у зв'язку з діяльністю на міжнародних ринках, набором персоналу з різних країн, використанням різних систем обліку і звітності та інше. Розглянемо ці особливості функцій управління в транснаціональних корпораціях більш детально.

Результативність корпоративних менеджерів-інтеграторів найбільш важлива у забезпеченні загально корпоративних показників розвитку ТНК. Роль корпоративних менеджерів особливо зростає в останні роки. Такі менеджери повинні не тільки взаємодіяти з багатокультурним персоналом, а й мати широкий погляд на світ і глобальні ділові операції.

Отже, компанії повинні надавати людям з високим креативним потенціалом можливість час від часу переходити на іншу посаду, змінюючи їм робочі завдання, забезпечуючи нові складні випробування та сприяти формуванню самостійності і відповідальності за свій особистий професійний управлінський розвиток у міжнародному бізнесі.

 

4. Характеристика менеджменту компанії за національними ознаками

Економічні відносини в даний час пов'язують національні економіки і значною мірою нейтралізують національні особливості економічної поведінки. На підставі цього нерідко говорять про те, що економічна діяльність і менеджмент як її складова частина стають інтернаціональними, тобто втрачають національну специфіку.  Національні особливості управління організацією важливі для менеджера з наступних мотивів:

• В даний час багато організацій активно взаємодіють із зарубіжними фірмами і компаніями. І в процесі взаємодії можуть виникати проблеми, пов'язані з тим, що його учасники діють у відповідності з традиціями, прийнятими в їх культурі; 

• Досвід зарубіжних компаній може бути корисним в інших культурах. Особливо це важливо у зв'язку з формуванням світової економіки і ускладненням зв'язків між економіками окремих країн; 

• Менеджер може знайти роботу за кордоном. Природно, йому будуть потрібні хоча б деякі знання про те, як прийнято керувати діяльністю людей в даній країні. Те ж стосується і обміну між підприємствами. 

Розуміння того, що менеджмент - це особливий аспект функціонування організації, вперше було усвідомлено в США. А це означає, що менеджмент сам по собі є багато в чому американським явищем, що відображає особливості американської картини світу.  США цілком можна вважати країною, в якій найбільшою мірою менеджменту навчають.  Американський менеджмент характеризується жорсткою організацією управління. Для нього найбільше притаманно прагнення до формалізації управлінських відносин. 

Для американського менеджменту дуже характерно уявлення про персональну відповідальність працівника. Ефективність роботи конкретного керівникавизначається на підставі того, чи зміг він особисто досягти тих цілей, які були йому поставлені.  Європейський менеджмент відрізняється від американського в незначній мірі. Справа в тому, що Європа і США - це досить близькі культури, а тому обміндосягненнями між ними протікає з меншими труднощами. 

У Європі, як і в США, дуже важливу роль в економіці відіграють дрібні і середні підприємства. Цим зумовлені й деякі особливості європейського менеджменту. Для дрібних фірм більш нагальною є потреба у виживанні, тому необхідно більш швидко реагувати на будь-яку, навіть на найнезначнішу зміну ситуації, до якої необхідно пристосуватися. 

Одна з істотних відмінностей європейського менеджменту від американського менеджменту полягає в тому, що в Європі навіть у рамках великих концернів і компаній дочірні компанії зберігають помітну частку самостійності. Ця самостійність може стосуватися і виробничих, і фінансових рішень, а також інновацій. Проблеми управління відносно невеликими підприємствами в Європі більш актуальні, ніж у США. 

На японський менеджмент накладає відбиток самобутня культура Японії і те, що на світовий ринок вона вийшла тільки після Другої світової війни. Японіяперейняла у Європи і США позитивні аспекти досвіду, перш за все - орієнтацію на нові технології і психологічні методи менеджменту. У Японії більше високо цінують досвід роботи, ніж освіту, тому керівників у Японії готують безпосередньо в процесі роботи. Якщо в Європі та США спочатку дають теоретичні знання, які потім закріплюються практикою, то в Японії надають практику, яка тільки потім переходить у знання. 

Японці дуже уважно ставляться до зв'язків між людьми, а також до особистісних особливостей працівників, схильні підбирати посаду під людину, а не людини під посаду. Японці уникають індивідуалізму у своїх діях, не схильні до нав'язування персональної відповідальності, практично не контролюють ефективність дій окремого працівника; набагато більш важливо для них є колективна (групова) відповідальність. Ще одна особливість японського менеджменту полягає в тому, що керівні працівники особливу увагу приділяють технологічним нововведенням. З цієї точки зору Японія перевершує всі країни світу.