2. Порядок надання щорічних відпусток.

3. Оплата відпусток.

4. Соціальні відпустки.

5. Відпустки без збереження заробітної плати.

Задача 411.

Сорокін працював пекарем у малому підприємстві “Юлія”. Проробивши рік, він вимагав надання відпустки, однак адміністрація підприємства йому в цьому відмовила, пославшись на те, що у них приватне підприємство, а відпустка надається тільки на державних підприємствах.

Чи правомірна відмова адміністрації?

Хто має право на відпустку?

Задача 412.

Працівники механічного цеху судноремонтного заводу звернулися в юридичну консультацію за роз’ясненням. Начальник цеху оголосив, що у зв’язку з ремонтними роботами в цеху протягом місяця працівники не будуть забезпечені роботою. Перевести їх на інші робочі місця немає можливості. Адміністрація заводу на цей період запропонувала працівникам написати заяви про відпустку без збереження заробітної плати. Працівники ж вважають, що оплата за цей період повинна проводитися за правилами ст. 113 КЗпП України, що передбачає порядок оплати часу простою.

Однак адміністрація на вимоги працівників відповіла відмовою, мотивуючи її тим, що в колективному договорі на 1998 рік передбачений порядок надання відпусток без збереження заробітної плати, у тому числі і на період простою.

Як може бути вирішено в колективному договорі питання про порядок надання відпусток без збереження заробітної плати уразі простою підприємства?

Задача 415.

Неповнолітній працівник Дудін звернувся до адміністрації заводу із заявою про надання йому відпустки. Адміністрація відмовила Дудіну, пославшись на те, що:

1. за законом відпустка надається після того, як працівник пропрацював на підприємстві не менш ніж шість місяців, а Дудін пропрацював лише 5 місяців;

2. неповнолітнім відпустка повинна надаватися в літню пору року.

Чи правильні дії адміністрації?

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Міжнародна хартія прав людини. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. / Упорядник Ю.К. Качуренко. - К.: Наук. думка, 1992.

3. Кодекс Законів про працю Української РСР від 10 грудня 1971 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

4. Про відпустки. Закон України від 15 листопада 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.

5. Про державну службу. Закон України від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 57. – Ст. 490.

6. Про судоустрій і статус суддів. Закон України // Відомості Верховної Ради України. –2010. – № 41-42, N 43, N 44-45. – Ст. 529.

7. Порядок надання щорічної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 16. – С. 73.

8. Список виробництв, цехів, професій із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 48. – С. 22.

9. Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 // Збірник постанов уряду. – 1994. – № 8. – Ст. 22.

10. Порядок застосування Списків виробництв, цехів, професій із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці. Затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 5. – С. 191.

Основна література:

1. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. – Львів, 1999.

2. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998.

3. Трудове право: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 564 с.

4. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2007. – 536 с.

Додаткова література:

1. Венедиктов В.С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособие для высших учебных заведений. – Харьков: Консум, 1998. – 140 с.

2. Гончарова Г., Жернаков В., Прилипко С. Спірні питання застосування ст. 26 Закону "Про відпустки" // Право України. – 1999. – № 9. – С. 43-47.

3. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 480 с.

4. Законодательство о труде в условиях перестройки. / Отв. ред. З.К.Симоронт. - К.: Наукова думка, 1991.

5. Зубковський В. Компенсація за невикористану відпустку // Право України. – 1999. – № 2. – С. 103-104.

6. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества. - К.: Наукова думка, 1984.

7. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998.

8. Российское трудовое право: Учебник для вузов / Под ред. А.Д. Зайкина. – М.: Издательская группа НОРМА-ІНФРАМ, 1998. – 415 с.

9. Сироватская Л.А. Трудовое право: Учебник. – М.: Высшая школа, 1995. – 255 с.

10. Трудове право України: Навч. посібник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка.–К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2003.– 536с.

11. Трудове право: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 564 с.

12. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. – 536 с.

13. Трудовое право: Учебник/Под ред. О.В.Смирнова. – М.: "ПРОСПЕКТ", 1998. – 448 с.

14. Трудовое право России: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. Р.З. Лившиц и проф. Ю.П. Орловский. – М.: Издательская группа НОРМА-ІНФРАМ, 1998. – 480 с.

15. Фатуев А.А. Трудовое право в жизни человека. - М.: Юрид. лит., 1991.

П Л А Н семінарського заняття № 20 з трудового права для студентів другого курсу юридичного факультету

ТЕМА. Оплата праці.

1. Поняття оплати праці (заробітної плати). Структура заробітної плати.

2. Мінімальний розмір оплати праці.

3. Тарифна система оплати праці.

4. Регулювання оплати праці.

5. Права працівників на оплату праці та їх захист.

6. Форми і строки виплати заробітної плати.

1. Чи можна в колективному договорі встановити умови оплати праці нижчі від норм, які визначені генеральною, галузевою або регіональною угодами? Дайте обґрунтовану відповідь на запитання.

2. При обчисленні заробітної плати робітнику Ковальову виконувана ним робота помилково була тарифікована по більш високому розряду, внаслідок чого йому була передплачена заробітна плата. При наступній виплаті заробітної плати бухгалтер утримала проведену переплату.

Ковальов цікавиться, чи правильні такі дії бухгалтера?

Чи підлягала переплата утриманню одноразово, чи повинна розподілятись частинами на декілька місяців?

3. Експедитор Назарова у зв’язку з вагітністю була тимчасово переведена на посаду табельниці. Заробітна плата табельниці значно нижча заробітної плати експедитора.

Назарова цікавиться, чи зберігається за нею попередня заробітна плата, а якщо зберігається, то протягом якого часу?

4. Підмостовна в листопаді звільнилась з роботи за власним бажанням. Пройшло півроку, вона вже поступила на іншу роботу, а розрахунок за попереднім місцем роботи з нею не проведено.

Підмостовна цікавиться, коли з нею повинні були провести розрахунок по належних їй сумах і яка встановлена відповідальність підприємства за затримку розрахунку?

Дайте відповідь.

5. Робітник Тарасюк, пропрацювавши після укладення трудового договору 10 днів, звернувся до майстра з вимогою виплатити йому заробітну плату за відпрацьовані дні. Майстер роз’яснив Тарасюку, що він лише забезпечує роботою, а заробітну плату виплачує бухгалтерія підприємства. Коли настане день виплати заробітної плати і всім працівникам буде виплачуватись заробітна плата, вона буде виплачена і Тарасюку.

Тарасюк цікавиться, коли і як виплачується заробітна плата, хто це визначає і які наслідки при несвоєчасній виплаті заробітної плати.

6. Прокопенко був звільнений з роботи за власним бажанням у зв’язку з виїздом на інше місце проживання. На неодноразові прохання Прокопенка провести з ним розрахунок роботодавець відповідав обіцянками, але розрахунку не провів, посилаючись, зокрема, на його заборгованість за проживання в гуртожитку.

Приступивши до роботи на іншому підприємстві, Прокопенко звернувся до суду з проханням зобов’язати роботодавець провести з ним розрахунок і виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Чи законні вимоги Прокопенка?

В якому порядку може бути стягнута заборгованість за проживання в гуртожитку?

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Міжнародна хартія прав людини. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. / Упорядник Ю.К. Качуренко. - К.: Наук. думка, 1992.

3. Кодекс Законів про працю Української РСР від 10 грудня 1971 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

4. Про оплату праці. Закон України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.

5. Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 134 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 7. – Ст. 278.

6. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці. Постанова Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року.

Основна література:

1. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. – Львів, 1999.

2. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998.

3. Трудове право: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 564 с.

4. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2007. – 536 с.

Додаткова література:

1. Венедиктов В.С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособие для высших учебных заведений. – Харьков: Консум, 1998. – 140 с.

2. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 480 с.

3. Законодательство о труде в условиях перестройки. / Отв. ред. З.К.Симоронт. - К.: Наукова думка, 1991.

4. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества. - К.: Наукова думка, 1984.

5. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998.

6. Российское трудовое право: Учебник для вузов / Под ред. А.Д. Зайкина. – М.: Издательская группа НОРМА-ІНФРАМ, 1998. – 415 с.

7. Сироватская Л.А. Трудовое право: Учебник. – М.: Высшая школа, 1995. – 255 с.

8. Трудове право України: Навч. посібник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2003. – 536 с.

9. Трудове право: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 564 с.

10. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. – 536 с.

11. Трудовое право: Учебник/Под ред. О.В.Смирнова. – М.: "ПРОСПЕКТ", 1998. – 448 с.

12. Трудовое право России: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. Р.З. Лившиц и проф. Ю.П. Орловский. – М.: Издательская группа НОРМА-ІНФРАМ, 1998. – 480 с.

13. Фатуев А.А. Трудовое право в жизни человека. - М.: Юрид. лит., 1991.

П Л А Н семінарського заняття № 21 з трудового права

для студентів другого курсу юридичного факультету

ТЕМА. Охорона праці.

1. Поняття охорони праці.

2. Правове регулювання охорони праці.

3. Гарантії прав громадян на охорону праці.

4. Права та обов’язки працівників і роботодавців з охорони праці.

5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Задача 486.

Державний інспектор по охороні праці, беручи участь у комісії по прийняттю в експлуатацію нового цеху, заборонив його пуск до усунення недоліків по охороні праці. Директор підприємства, посилаючись на думку решти членів комісії, пустив цех в експлуатацію. Інспектор за ці дії наклав на директора штраф і попередив про передачу матеріалів в прокуратуру для порушення кримінальної справи, якщо цех не буде зупинено.

Які обов’язки роботодавця в галузі охорони праці?

Чи має право роботодавець оскаржити постанову державного інспектора?

Як вирішити даний спір?

Задача 487.

В обідню перерву поза територією заводу з робітником Сажиним стався нещасний випадок внаслідок наїзду на нього автомашини. З’явившись після поновлення працездатності (через 4 дні) на роботу, Сажин зажадав складення акта про нещасний випадок. Адміністрація відмовилась скласти акт за мотивом, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом.

Які нещасні випадки підлягають обліку і вважаються пов’язаними з виробництвом?

У якому порядку підлягають оскарженню дії роботодавця при відмові у складенні акта про нещасний випадок?

Задача 489.

Хімік-аналітик Сажина відмовлялася пройти інструктаж за правилами роботи із новими реактивами, що надійшли до лабораторії. Вона без поважних причин на інструктажі не була, за що адміністрація оголосила їй догану. Наступного дня після цього при змішуванні реактивів у Сажиної в руках вибухнула колба, і вона отримала великі опіки.

Назвіть і проаналізуйте склад правопорушень за цим випадком.

Чи несе роботодавець відповідальність за цей нещасний випадок? А Сажина?

Про який вид відповідальності йдеться?

У чому полягає, зокрема, матеріальна відповідальність?

Задача 506.

Юрисконсульт Рівненської атомної електростанції звернувся до юридичного відділу газети “Праця і зарплата” із таким запитанням: “За який рахунок необхідно провадити відшкодування шкоди та виплачувати одноразову допомогу потерпілим внаслідок ушкодження здоров’я при виконанні ними своїх трудових обов’язків? Яким документом конкретно це визначено та де можна ознайомитись з цим документом?”

Допоможіть юрисконсульту.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Міжнародна хартія прав людини. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. / Упорядник Ю.К. Качуренко. - К.: Наук. думка, 1992.

3. Кодекс Законів про працю Української РСР від 10 грудня 1971 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

4. Про охорону праці Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.

5. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ //Відомості Верховної Ради України .-1999.- № 46-47.-Ст.403.

6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 // Офіційний вісник України. - 2004.-№ 35.- Ст..2337.

Основна література:

1. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. – Львів, 1999.

2. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998.

3. Трудове право: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 564 с.

4. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2007. – 536 с.

Додаткова література:

1. Венедиктов В.С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособие для высших учебных заведений. – Харьков: Консум, 1998. – 140 с.

2. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 480 с.

3. Законодательство о труде в условиях перестройки. / Отв. ред. З.К.Симоронт. - К.: Наукова думка, 1991.

4. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества. - К.: Наукова думка, 1984.

5. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998.

6. Российское трудовое право: Учебник для вузов / Под ред. А.Д. Зайкина. – М.: Издательская группа НОРМА-ІНФРАМ, 1998. – 415 с.

7. Сироватская Л.А. Трудовое право: Учебник. – М.: Высшая школа, 1995. – 255 с.

8. Трудове право України: Навч. посібник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2003. – 536 с.

9. Трудове право: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. – 564 с.

10. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. – 536 с.

11. Трудовое право: Учебник/Под ред. О.В.Смирнова. – М.: "ПРОСПЕКТ", 1998. – 448 с.

12. Трудовое право России: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. Р.З. Лившиц и проф. Ю.П. Орловский. – М.: Издательская группа НОРМА-ІНФРАМ, 1998. – 480 с.

13. Фатуев А.А. Трудовое право в жизни человека. - М.: Юрид. лит., 1991.

14. Шамшина І. Регулювання промислової безпеки і безпеки праці // Право України. – 1998. – № 8. – С. 108-110.